Рішення

від 09.08.2016 по справі 905/911/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.08.2016р. Справа № 905/911/16

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Сажнева М.В., Огороднік Д.М.,

при секретарі судового засідання Вороная І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

про стягнення 44 995 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 27.04.2016р. №689

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» 44 995 грн. штрафу, який нарахований відповідачу за неправильно зазначений у залізничній накладній №53884631 код вантажоодержувача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 6, 23, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, а також на відомості, які зазначені відправником у залізничній накладній №53884631 щодо коду вантажоодержувача та обставини, що встановлені у акті загальної форми № 15, який складений на станції Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці 31.08.2015р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.03.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/911/16 та призначено її розгляд на 23.03.2016р.

23.03.2016р. за вх.№ 641/23 на офіційну електронну адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» про стягнення з ПАТ «Металургійний комбінат імені Ілліча» 44 955 грн. штрафу у повному обсязі з посиланням на те, що листом №12/1/969 від 27.08.2015р. відповідач повідомив начальника станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці про зміну отримувача вантажу та його коду, та останнім направлено відповідну телеграму на станцію призначення, яка отримана останньою 28.08.2015р., до видачі вантажу одержувачу, тобто, відповідач скористався своїм правом, передбаченим ст. 43 Статуту залізниць України, що в свою чергу виключає підстави для нарахування штрафу. В додаток до відзиву відповідачем надано лист №12/1-969 від 27.08.2015р., довіреність від 01.01.2016р. №11, довідку з ЄДРПОУ № 567368 від 10.12.2012р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи відповідача, витяг з статуту відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.03.2016р. розгляд справи відкладено на 20.04.2016р.

29.03.2016р. за вх. №10064/16 та 18.04.2014р. за вх. № 1192/18 господарський суд одержав від відповідача аналогічні за змістом відзиви на позов з додатком документів, що і 23.03.2016р. за вх.№ 641/23.

14.04.2016р. за вх.№12265/16 господарський суд одержав заяву відповідача про розгляд справи без участі представника останнього, за наявними у справі документами.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.04.2016р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання представника позивача за вх. № 13069/16 від 20.04.2016р. строк вирішення спору по справі продовжений на 15 днів до 14.05.2016р., розгляд справи відкладений на 12.05.2016р.

12.05.2016р. за вх.№15051/16 господарський суд одержав клопотання позивача про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, а саме: належним чином засвідчені копії договору №ПР.ДН-1-14181/НЮп від 09.07.2014р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, листа від 25.02.2014р. № 08, телеграми № 230, витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Стальсервіс», отриманого на безкоштовний запит.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.05.2016р. справу №905/911/16 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Донецької області. Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.05.2016р. для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Паляниця Ю.О., Філімонова О.Ю., а ухвалою суду від 12.05.2016р. вказана справа прийнята до колегіального розгляду у відповідному складі колегії суддів та призначено розгляд справи на 19.05.2016р.

18.05.2016р. за вх.№15646/16 господарський суд одержав клопотання позивача про розгляд справи без участі представника останнього. Тією ж датою за вх.№ 15647/16 господарський суд одержав від позивача розрахунок суми позову.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.05.2016р. розгляд справи відкладений на 14.06.2016р.

Згідно з протоколом автоматичної зміни колегії суддів від 14.06.2016р. у зв'язку з перебуванням суддів Паляниці Ю.О. та Філімонової О.Ю. у відпустці визначений склад колегії суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Шилова О.М., Сажнева М.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2016р. розгляд справи відкладений на 09.08.2016р.

Згідно з протоколом автоматичної зміни колегії суддів від 09.08.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. у відпустці визначений склад колегії суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Сажнева М.В., Огороднік Д.М.

09.08.2016р. господарським судом одержаний витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що відповідачем змінено тип акціонерного товариства та новим найменуванням останнього є Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність зміни найменування відповідача у справі з ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Представник позивача у судовому засіданні 09.08.2016р. позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 09.08.2016р. не з'явився. При цьому, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. З огляду на зазначене, а також враховуючи клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, а також те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 09.08.2016р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

16.12.2011р. між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (позивач, залізниця) та ТОВ «Дніпровська сталева компанія - термінал» (вантажовласник, вантажоодержувач) укладений договір № ПР.ДН-1-11732/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги. (п. 1.1. договору). Відповідно до умов п 2.3. договору залізниця зобов'язалася для проведення розрахунків та обліку сплачених сум розрахунків відкрити «вантажовласнику» особовий рахунок з присвоєнням коду № 6328936 та коду вантажовідправника, вантажоодержувача 6033.

26.08.2015р. зі станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці ПАТ «Маріупольський металургійний завод імені Ілліча» відправлений вантаж (сталь листова покрівельна, в т.ч. оцинкована) у напіввагоні № 52510799 на станцію призначення Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 53884631.

Відповідні відмітки вантажовідправника у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений засобами відправника; що одержувачем вантажу є ТОВ «Стальсервіс», що код вантажоодержувача 6765 , адреса: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.122. При цьому правильність внесених у залізничну накладну відомостей підтверджена підписом вантажовідправника бригадиром ОСОБА_2

27.08.2015р. о 16:03 год. зі станції відправлення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на станцію Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці надійшла телеграма НР 206, згідно з якою, на підставі листа вантажовідправника ПАТ «Маріупольський металургійний завод імені Ілліча» НР 12/969 від 27.08.2015р. по відправленням 53792420, 53884631 на вагони №56995210, 52510799 , станція відправлення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці просила вважати правильним отримувачем вантажу ТОВ «Дніпропетровська сталева компанія термінал», поштова адреса 49033, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграду, 122, ОКПО 36094203, код отримувача 6033 . На вказаній телеграмі наявна резолюція в.о. ДС «прийнято до виконання 28.08.2015р.». Поряд з цим, судом також встановлено, що на зміну вказаної телеграми НР 206, 01.09.2015р. зі станції відправлення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на ст. Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці надійшла телеграма НР 230, згідно з якою уточнено найменування вантажоодержувача, а саме - ТОВ «Дніпровська сталева компанія - термінал».

При надходженні напіввагону № 52510799 з вантажем за залізничною накладною № 53884631 на станцію призначення Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці працівниками станції 31.08.2016р. складено акт загальної форми №15 від 31.08.2016р., в якому встановлено, що в перевізному документі № 53884631 (вагон № 52510799) в графі 4 відправником ПАТ «ММК ім. Ілліча» невірно вказано код отримувача « 6765» ТОВ «Дніпровська сталева компанія-термінал», який є одержувачам вантажу. Згідно ст.122 Статуту залізниць України нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 44 995 грн.

Водночас, працівниками станції Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці на підставі телеграми станції відправлення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці №206 від 27.08.2016р. до графи 4 «Одержувач» залізничної накладної №53884631 внесені виправлення, а саме, виправлено код вантажоодержувача з « 6765» на « 6033» та код ЄДРПОУ вантажоодержувача з 31646329 на 36099203. Відповідні виправлення засвідчені підписом працівника станції, а також штампом станції Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці.

Згідно з розрахунком позивача, сума штрафу за неправильно зазначений у залізничній накладній код вантажоодержувача, складає 44 995 грн., виходячи із п'ятикратного розміру провізної плати від станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці до станції Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці в сумі 8 999 грн., розмір якої встановлений у залізничній накладній № 53884631 (8999 грн. х 5).

При цьому, розрахунок провізної плати здійснений відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст.908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Аналогічні положення щодо регулювання правовідносин в галузі перевезення передбачені і у ч.5 ст.306 ГК України.

У ст.23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Вимогами р. ІІ Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000р. за №863/5084, передбачено, що відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У додатку 3 «Пояснення щодо заповнення накладної» до Правил встановлено, що вантажовідправником заповнюються в т.ч. такі графи накладної як «Одержувач» (графа 4), «Код одержувача» (графа 5). У графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Як вище встановлено господарським судом, при заповненні перевізних документів відправник вантажу ПАТ «Маріупольський металургійний завод імені Ілліча» у залізничній накладній № 53884631 зазначив одержувача вантажу ТОВ «Стальсервіс», 4-х значний код одержувача вантажу 6765 та його адресу: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.122. При цьому правильність внесених у залізничну накладну відомостей підтверджена підписом вантажовідправника бригадиром ОСОБА_2

Між тим, згідно телеграм станції відправлення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці НР 206 та НР 230, правильним одержувачем за залізничною накладною № 53884631 є ТОВ «Дніпровська сталева компанія - термінал», поштова адреса 49033, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграду, 122, код одержувача 6033 .

Отже, відповідач невірно зазначив у залізничній накладній одержувача вантажу та код останнього.

При цьому, про належність вказаних коду та адреси саме ТОВ «Дніпровська сталева компанія - термінал» свідчать також наявні у матеріалах справи договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР.ДН-1-11732/НЮп від 16.12.2011р. та лист ТОВ «Дніпровська сталева компанія - термінал» № 08 від 25.02.2014р., згідно з якими кодом та адресою вантажоодержувача ТОВ «Дніпровська сталева компанія-термінал» є 6033 ; 49033, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграду, 122 відповідно.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до вимог п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. №334 та зареєстрованих в Мінюсті України 08.07.2002р. за №567/6855, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу.

Водночас обставини, які встановлені у акті загальної форми № 15 від 31.08.2015р., складеному на станції призначення Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці, свідчать, що в залізничній накладній № 53884631 відповідач невірно вказав 4-х значний код одержувача вантажу ТОВ «Дніпровська сталева компанія - термінал» - « 6765». Зазначений код належить вантажоодержувачу ТОВ «НВП «Стальсервіс», що підтверджується договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №ПР.ДН-1-14181/НЮп від 09.07.2014р.

За приписами ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

В силу вимог ст.122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. У ст.118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Вимогами п.5.5. Правил оформлення перевізних документів також передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з розрахунком позивача, який здійснений останнім, виходячи із п'ятикратної вартості провізної плати від станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці до станції Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці, розмір штрафу за неправильно зазначений у залізничній накладній код вантажоодержувача складає 44 995 грн. (8999 грн. х 5).

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично вірним.

Таким чином, виходячи із вищевстановлених обставин справи, суд вважає, що позивачем доведені обставини неправильного зазначення відповідачем у накладній коду одержувача вантажу, що в силу вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України є підставою для стягнення з відповідача штрафу.

При цьому, посилання відповідача на те, що останній скористався наданим йому правом, передбаченим ст. 43 Статуту залізниць України та здійснив зміну вантажоодержувача без зміни станції призначення, не приймаються до уваги господарським судом з огляду на наступне.

Відповідно до статті 43 Статуту залізниць України вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Заява про зміну вантажоодержувача подається начальнику станції відправлення з доданням вантажної квитанції. У разі неможливості подання вантажної квитанції відправник подає копію письмового або телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодержувача про таку зміну. Залізниця виконує розпорядження відправника лише у тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу.

Згідно ч. 1 ст. 309 ГК України вантажовідправник має право в порядку, встановленому транспортними кодексами чи статутами, одержати назад зданий до перевезення вантаж до його відправлення, замінити вказаного в перевізному документі одержувача вантажу (до його видачі адресату), розпорядитися вантажем у разі неприйняття його одержувачем чи неможливості видачі вантажу одержувачу.

Відповідно до п. 36 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) зміна одержувача вантажу на станції призначення здійснюється згідно із статтею 43 Статуту після одержання телеграфного повідомлення станції відправлення, якщо вантаж не видано одержувачу, зазначеному в накладній.

Зміна одержувача здійснюється станцією призначення шляхом внесення в накладну найменування (прізвища, імені та по батькові) нового одержувача. Зміна проводиться так, щоб можна було визначити відомості про першого вантажоодержувача. Зміна засвідчується станцією, яка здійснює цю зміну, із зазначенням документа, згідно з яким проведено зміну. Документ, на підставі якого змінено одержувача, зберігається на станції, яка здійснила зміну одержувача.

При цьому в будь-якому випадку первісно зазначений у накладній вантажоодержувач (у тому числі його адреса та код) має бути вказаний правильно.

Як вбачається із залізничної накладної №53884631 на момент її складання відповідач зазначив одержувача вантажу - «ТОВ «Стальсервіс»», код одержувача - « 6765», який належить ТОВ НВП «Стальсервіс» та адресу одержувача - « 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.122», яка належить ТОВ «Дніпровська сталева компанія-термінал».

З наявних у матеріалах справи документів, зокрема, договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР.ДН-1-14181/НЮп від 09.07.2014р. та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Стальсервіс», наданих позивачем разом з клопотанням за вх. 15051/16 від 12.05.2016р., вбачається, що ТОВ НВП «Стальсервсіс» та ТОВ «Стальсервіс» є різними юридичними особами.

Таким чином, на момент оформлення залізничної накладної №53884631 адреса та код первісного одержувача були зазначені відповідачем невірно, що виключає застосування у даному випадку ст. 43 Статуту залізниць України та звільнення відповідача від відповідальності за неправильно зазначений у залізничній накладній код вантажоодержувача.

При цьому, лист № 12/1-969 від 27.08.2015р., на який посилається відповідач, не може бути розцінений судом як заява про зміну одержувача вантажу у розумінні ст. 43 Статуту, оскільки у ньому йде мова не про зміну, а про те, кого саме слід вважати правильним одержувачем вантажу, тобто про виправлення помилки, припущеної під час складання залізничної накладної.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» зазначено, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності при винесенні рішення про стягнення штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України, суд має право зменшувати його розмір (п. 22). Аналогічна правова позиція викладена у п. 6.4. Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею».

У пункті 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 09.08.2016р., місцезнаходженням відповідача є Донецька обл., м. Маріуполь.

Так, указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час розгляду справи антитерористична операція триває.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

02.12.2015р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», до якого також увійшло місто Маріуполь Донецької області.

Отже, відповідач здійснює господарську діяльність в зоні проведення антитерористичної операції.

Водночас, суд враховує, що відповідачем вчинено дії спрямовані на добровільне усунення допущеного порушення при оформленні залізничної накладної.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи знаходження відповідача в зоні проведення антитерористичної операції, значний розмір штрафу, відсутність завданих позивачу збитків внаслідок неправильного оформлення залізничної накладної, вжиття відповідачем заходів для усунення допущеного порушення, суд вважає за доцільне з власної ініціативи зменшити розмір штрафу до двох провізних плат, а саме до 17 998 грн.

Таким чином, позов ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» підлягає частковому задоволенню в сумі 17 998 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 43-44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, будинок 1, ЄДРПОУ 00191129) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 108, ЄДРПОУ 40081237) штраф в сумі 17 998 (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 15 серпня 2016 року.

Головуючий суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя М.В. Сажнева

Суддя Д.М. Огороднік