Рішення

від 22.09.2016 по справі 912/2710/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 рокуСправа № 912/2710/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали справи №912/2710/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська овочева компанія"

до Фермерського господарства "ВК і К"

про стягнення 87 722,45 грн

Представники сторін:

від позивача: участі не брали;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 28/07/2016 від 28.07.16

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська овочева компанія" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "ВК і К" суми 80 806,76 грн заборгованості за договором купівлі-продажу № 89 від 18.04.2016, із яких сума 80 000,00 грн основного боргу, сума 271,32 грн пені, сума 406,97 грн трьох процентів річних та 128,47 грн інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2016 зазначену позовну заяву прийнято та порушено провадження в справі, яку призначено до розгляду в засіданні на 11.08.2016, сторони зобов'язано надати необхідні для розгляду справи матеріали.

Ухвалою від 11.08.16 розгляд справи відкладено на 01.09.2016 о 12:00 год.

Ухвалою від 01.09.2016 відкладено розгляд справи № 912/2710/16 на 22.09.2016 о 15 год. 30 хв.

Постановою Верховної Ради України № 1515-VIII від 08.09.2016 «Про звільнення суддів» звільнено суддю господарського суду Кіровоградської області Змеула Олександра Анатолійовича, у зв’язку з поданням ним заяви про відставку.

Враховуючи те, що у судді Змеула О.А., в провадженні якого перебувала справа №912/2710/16, відсутні повноваження здійснювати правосуддя, призначено автоматизований розподіл даної справи, за результатами, якого автоматизованою системою призначено суддею по справі ОСОБА_2

Ухвалою від 20.09.16 справу № 912/2710/16 прийнято до свого провадження суддею Макаренко Т.В.

Позивачем в письмових поясненнях № 2/П від 08.08.16 заявлено про відмову від стягнення інфляційних збитків за червень 2016 року в сумі 128,47 грн. Зазначена відмова підтверджена позивачем у заяві №5/П від 30.08.16.

Також позивачем подано заяву №3/П від 09.08.16 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з Відповідача 6 986,46 грн. пені та 607,52 грн. 3% річних, щодо решти заявлених вимог припинити провадження у справі у зв'язку з добровільною сплатою Боргу позивачем.

Відповідачем 11.08.16 подано заяву № 63 від 10.08.16, відповідно до якої Фермерське господарство "ВК і К" просить припинити провадження у справі в частині стягнення 80 000,00 грн. основного боргу та 1639,50 грн. судового збору у зв'язку з добровільною сплатою зазначених сум відповідачем.

У відзиві № 85 від 30.08.16 відповідачем визнав вимоги позивача частково, зокрема, вимоги щодо стягнення пені в сумі 270,54 грн. та вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 605, 82 грн.

В обгрунтування своїх заперечень відповідач зазначив наступне.

Відповідно до поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем додатково нараховано 3% річних в сумі 200,55 грн. за період з 30.06.2016р. по 05.08.2016р. Вказана сума позивачем розрахована виходячи з 365 днів у році, а з врахуванням того, що в 2016 році 366 днів, то за розрахунком відповідача 3% річних складає 199,99 грн.

Заперечення відповідача щодо нарахування пені обгрунтовані посиланням на додаткову угоду № 1/1 від 18.05.2016 року до договору купівлі-продажу № 89 від 18.04.2016р., відповідно до якої пункт 11.1 договору викадено в новій редакції.

Даним пунктом передбачено, що за несвоєчасне виконання п. 5.1.1. та п. 5.1.2.(викладеного в новій редакції), ОСОБА_3 сплачує ОСОБА_4 суму боргу та пеню в розмірі 2% від суми боргу за кожен день прострочення.

За твердженням відповідача з умов договору, норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 2 ст. 343, ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України, позивач безпідставно нарахував розмір пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ та з врахуванням кількості днів у 2016 році 365 замість 366. За розрахунком відповідача сума пені складає 270,54 грн.

Господарський суд приймає зазначені заяви позивача та відповідача на підставі норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, та розглядає позов з урахуванням поданих заяв, зокрема заяви позивача №3/П від 09.08.16 про збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні 22.09.16 позивач участі свого представника не забезпечив, натомість подав заяву №9/П від 14.09.16(вх. №2605/16 від 19.09.16), в якій просить розглядати справу за його відсутності, за наявними у справі матеріалами з урахуванням наданих суду пояснень.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.09.16 підтримав викладену у відзиві № 85 від 30.08.16 позицію.

З урахуванням наведеного та норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу №912/2710/16 в судовому засіданні 22.09.16 за відсутності представника позивача та за наявними у справі документами, з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська овочева компанія" (далі - Продавець, Позивач) в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та фермерське господарство "ВК і К" (далі - ОСОБА_3, Відповідач), в особі в.о. Голови фермерського господарства ОСОБА_6 з іншої сторони, уклали 18.04.16 договір купівлі-продажу № 89.

За умовами договору продавець зобов'язався надати, а покупець прийняти і оплатити на умовах і в порядку, визначених у цьому договору, техніку (далі - Товар) за найменуванням та технічними характеристиками, вказаними в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору продавець надає Товар покупцеві протягом 45 днів з моменту оплати за умови виконання пункту 5 Договору, яким визначено умови сплати та взаєморозрахунків).

Відповідно до п. 3.2. Договору продавець надає Товар покупцеві за адресою: Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Дружби, буд. 17. Доставка здійснюється за рахунок ОСОБА_4.

Розділом 4 Договору визначено, що загальна індикативна гривнева вартість Договору складає 389 116,67 грн., крім того ПДВ 20% 77 823,33 грн., всього 466 940,00 грн., що в еквіваленті становить 15 775,00 ОСОБА_4, в.т.ч. ПДВ, згідно комерційного курсу ОСОБА_4 на дату укладання даного Договору, із розрахунку гривневого еквівалента вартості ОСОБА_4, в.т.ч. ПДВ , визначеного згідно із умовами п. 4.2. та 5.2 на дату укладення цього Договору. Загальна гривнева вартість Договору підлягає перегляду Сторонами в порядку, передбаченому статтею 5 даного Договору, в залежності від комерційного курсу гривні до ОСОБА_4, для цілей даного Договору є обмінний курс продажу ОСОБА_7 акціонерним товариством "ОСОБА_8 Аваль" юридичним особам на день покупки ОСОБА_4 під поставку Товару по замовленню ОСОБА_3, але не менше курсу НБУ.

Розділом 5 Договору встановлено умови сплати та взаєморозрахунків. Першу оплату у розмірі 50 % вартості Договору, що на день складання Договору, складає 233 470,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 38 911,66 грн., що в еквіваленті становить 7 887,50 ОСОБА_3 проводить до 20.04.16. Другу оплату у розмірі у розмірі 50 % вартості Договору, що на день складання Договору, складає 233 470,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 38 911,66 грн., що в еквіваленті становить 7 887,50 ОСОБА_3 покупець проводить перед відвантаженням Товару із складу покупця.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Отримання Покупцем Товару за кількістю та якістю здійснюється безпосередньо при отриманні Товару покупцем у відповідності до видаткової накладної Акту приймання-передачі Товару шляхом їх підписання.

Розділом 7 Договору визначено відповідальність сторін, зокрема встановлено, що за порушення строків розрахунку за Товар, в тому числі розрахунку згідно п. 5.3, ОСОБА_3 виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення.

Пунктами 8.1, 8.2 визначено, що при відвантаженні Товару Продавець повинен надати покупцеві оригінал видаткової накладної; акт приймання-передачі; інструкцію виробника та правила експлуатації на Товар російською або українською мовами, якщо такі відсутні для публічного огляду на веб-сайті ОСОБА_4. ОСОБА_3 при отриманні Товару надає продавцеві копію свідоцтва про реєстрацію платника податку, оригінал доручення, підписані та завірені печаткою Акт приймання-передачі та видаткову накладну.

Згідно з п.13.1 Договір діє з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та припиняє дію з моменту його належного та повного виконання Сторонами.

Договір підписано повноважними представниками а скріплено печатками сторін.

У Специфікації від 18.04.16, підписаній повноважними представниками та скріпленій печатками сторін, визначено Товар, що є предметом Договору:

1. 80220004 Розсадосадильна машина TRIUM/4 ряда із підсиленою рамою 300 см, Вставки замість збільшень, стальні прикотуючі колеса, Зібрана із середніми сошниками (для розсади 3-4 см в діаметрі) + 510126 Набір збільшених соняшників (TRIUM, TOP, BEST) L=33 (для розсади 4-5 см), Без 500032 D ротаційних тримачів касети, із 500209 стійками для дворівневого стола для розсади 300 см шириною, із 420596/1 тримачами для касет типу VEFI TOP , із 510086 пристроєм для укладання стрічки краплинного зрошення, із 500195 маркером - 1 шт (одна).

18.05.16 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої розділ 5 доповнено п. 5.8:

"Сторони погодили остаточну гривневу вартість у сумі 466 940,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 77 823,33 грн.

Також 18.05.16 сторонами укладено Додаткову угоду № 1/1 до Договору, відповідно до якої розділ "Умови сплати та взаєморозрахунків" викладено в наступній редакції:

5.1.1. Першу оплату у розмірі 50 % вартості Договору, що на день складання Договору, складає 233 470,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 38 911,66 грн., ОСОБА_3 проводить до 20.04.16. Другу оплату у розмірі у розмірі 50 % вартості Договору, що на день складання Договору, складає 233 470,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 38 911,66 грн., покупець проводить до 27.05.16.

Пункти 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7 вилучено.

Пункт 5.8 відповідає визначеному у Додатковій угоді № 1 від 18.05.16.

Пункт 11.1 викладено в наступній редакції: за несвоєчасне виконання п. 5.1.1. та п. 5.1.2 викладеного в новій редакції даної Додаткової угоди, ОСОБА_3 сплачує ОСОБА_4 суму боргу та пеню у розмірі 2% від суми боргу за кожен день прострочення.

Пункт 11. 2 виключено.

На виконання своїх зобов'язань за Договором ТОВ "Українська овочева компанія" передало, а ФГ "ВК і К" прийняло без жодних зауважень Товар вартістю 466 940,00 грн., що підтверджується: замовленням покупця №1130 від 18.04.16; видатковою накладною №1133 від 19.05.16; товарно-транспортною накладною №Р1133 від 19.05.16, актом приймання-передачі Товару №39 від 20.05.16, актом введення в експлуатацію товару №40 від 20.05.16, наявними в матеріалах справи, та не спростовано відповідачем.

Фермерське господарство "ВК і К" станом на день звернення позивача до суду свої зобов'яння по оплаті Товару виконало частково, а саме в сумі 386 940,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.04.16 на суму 233470.00 грн, від 30.05.16 на суму 50 000,00 грн., від 31.05.16 на суму 40 000,00 грн., від 13.06.16 на суму 15 000,00 грн., від 22.06.16 на суму 10 000,00 грн., від 29.06.16 на суму 10 000,00 грн. та від 12.07.16 на суму 28 470,00 грн.

Таким чином сума основного боргу, заявлена до стягнення позивачем у позовній заяві №1/П від 14.07.16, становить 80 000,00 грн.

11.08.16 на адресу господарського суду Кіровоградської області відповідачем разом із заявою № 63 від 10.08.16 подано платіжне доручення № 1508 від 22.07.16 на суму 40 000,00 грн. та платіжне доручення № 1629 від 05.08.16 на суму 40 000,00 грн. , що підтверджують добровільну сплату Фермерським господарством "ВК І К" основного боргу в сумі 80 000,00 грн.

Відповідно відповідач у заяві № 63 від 10.08.16 просить припинити провадження у справі в частині стягнення 80 000,00 грн. основного боргу.

Позивач у заяві про збільшення позовних вимог №3/П від 09.08.16 підтвердив, що відповідач погасив основний борг в сумі 80 000,00 грн., та заявив про припинення провадження у справі в цій частині.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищевикладене, господарський суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 80 000,00 грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У позовній заяві №1/П від 14.07.16 позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 128,47 грн. за червень 2016 року.

Відповідно до заяви №5/П від 30.08.16 позивач відмовився від стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 128,47 грн. внаслідок того, що індекс інфляції становить 99,8%. Позивач підтвердив, що йому відомі і зрозумілі наслідки такої відмови.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає право позивача до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Пунктом 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, господарський суд припиняє провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 128,47 грн. відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку порушення строків оплати товару покупець оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Посилаючись на п. 7.3 Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення в сумі 6986,46 грн. за період з 27.05.16 по 05.08.16 ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення пені частково в сумі 270,54 грн. Проте, госопдарський суд дійшов висновку, що заперечення відповідача в частині стягнення пені не грунтуються на нормах чинного законодавства, виходячи з наступного.

Позивач у письмових поясненнях №8/П від 14.09.16 заперечив проти розрахунку відповідача у зв'язку з наступним. Відповідачем розраховано пеню в розмірі 2% на рік. Водночас, п. 7.3 Договору передбачено пеню в розмірі подвійної облікової НБУ. Додатковою угодою №1/1 від 18.05.16 до Договору п. 11.1 викладено в наступній редакції: "за несвоєчасне виконання п. 5.1.1. та п. 5.1.2, ОСОБА_3 сплачує ОСОБА_4 суму боргу та пеню в розмірі 2% від суми боргу за кожен день прострочення."

Як зазначає позивач, розмір подвійної облікової ставки НБУ в день в середньому становить 0,09%, а це менше ніж 2% в день, як це передбачено додатковою угодою. Тому позивач при розрахунку суми пені застосував саме подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 1.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до пункту 2.9 вищезазначеної постанови за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.

Таким чином, як правильно стверджує позивач, при розрахунку суми пені необхідно застосувати саме подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, а не 2% від суми боргу за кожен день прострочення, як передбачено Додатковою угодою до Договору від 18.05.16.

Господарський суд перевіривши розрахунок позивача, наведений у заяві про збільшення позовних вимог, погоджується, що стягненню підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення в сумі 6986,46 грн. за період з 27.05.16 по 05.08.16.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 6986,46 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Господарським судом перевірено поданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 27.05.16 по 05.08.16, проте суд не погоджується з розрахунком позивача, наявним в матеріалах справи, тому суд здійснив власний розрахунок, відповідно до якого 3% річних становить 605,84 грн., а не 607,52 грн., як стверджує позивач у заяві про збільшення позовних вимог № 3/П від 09.08.16 та не 605,82 грн., як стверджує відповідач.

З огляду на вищевказане, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних частково в сумі 605,84 грн.

В задоволенні решти позовних вимог господарський суд відмовляє.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та пункту 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Позивачем заявлено до стягнення з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог загалом 87722,45 грн. та повинно бути сплачено усього відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" 1,5% від ціни позову, але не менше 1 мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Тобто, судовий збір з врахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог становить 1378,00 грн. Позивачем сплачено судовий збір загалом в розмірі 1791,15 грн. Відповідачем сплачено на користь позивача судовий збір в розмірі 1640,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1630 від 05.08.16, наявним в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд покладає витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 грн. на відповідача та не стягує їх з останнього, оскільки судовий збір відповідачем відшкодовано в ході розгляду спору.

Господарський суд звертає увагу позивача, що порядок повернення судового збору врегульовано нормами ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "ВК і К" (27520, Кіровоградська обл., Світловодський район, сільрада Великоандрусівська, комплекс будівель та споруд № 1, ідентифікаційний код 34141366) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська овочева компанія" (02121, м. Київ, вул. Декабристів, 7, ідентифікаційний код 22921048) пеню в сумі 6 986,46 грн., 3% річних в сумі 605,84 грн.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 80 000,00 грн. припинити відповідно до п. 1-1. ст. 80 ГПК України.

Провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 128,47 грн. припинити відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 27.09.16.

Суддя Т. В. Макаренко