Рішення

від 14.09.2016 по справі 910/12080/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2016№910/12080/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АККОРДА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЙЮР БПО УКРАЇНА "

про стягнення 540 965,67 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Новоселецька А.В. за довіреністю від 22.06.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АККОРДА» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЬЮР БПО УКРАЇНА» (далі - відповідач) про стягнення 540 965,67 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору не здійснює оплату орендної плати та сервісних послуг, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2016 р. порушено провадження у справі № 910/12080/16, її розгляд призначено на 25.07.2016 р.

21.07.2016р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 15.08.2016 р.

12.08.2016р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 31.08.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2016 р. в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору у справі № 910/12080/16 на п'ятнадцять днів, згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 14.09.2016 р.

05.09.2016р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.09.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.09.2016 р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 14.09.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2014р. між ТОВ «Реал-Контакт» (Орендар) та ТОВ «Тексофт Юніверс» (Суборендар) було укладено Договір суборенди №ОТ1132 (далі - Договір суборенди), відповідно до п. 1.1. якого Орендар зобов'язується передати в суборенду, а Суборендар зобов'язується прийняти, згідно умов цього Договору нежитлове приміщення, план якого наведений у Додатку № 1 до цього Договору, розташоване за адресою: м. Київ, пров. Охтирський, 7, корпус 1, вхід літера «С».

Пунктом 1.2.1. Договору суборенди визначено строк суборенди - з 15.08.2014 р. до 10.08.2017 р.

Мета суборенди - для використання як офісне приміщення (п. 1.4.1. Договору суборенди).

Згідно з п. 1.4.1. Договору суборенди, протягом першого року суборенди за Договором, Суборендар сплачує Орендарю орендну плату, яка становить 28 241,95 грн., крім того ПДВ 5 648,39 грн., всього 33 890,34 грн. за один повний календарний місяць суборенди.

Протягом другого року суборенди за Договором, Суборендар сплачує Орендарю орендну плату, яка становить 33 903,90 грн., крім того, ПДВ 6 780,78 грн., всього 40 684,68 грн. за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 3 846,96 доларів США з ПДВ по офіційному курсу НБУ 10,5758 гривень за 1 долар США на день укладання Договору. Індексація орендної плати відбувається на умовах, передбачених цим Договором.

Протягом третього року суборенди за Договором Суборендар сплачує Орендарю орендну плату, яка становить 37 294,29 грн., крім того ПДВ 7 458,86 грн., всього 44 753,15 грн. за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 4 231,66 доларів США з ПДВ по офіційному курсу НБУ 10,5758 гривень за 1 долар США на день укладення Договору. Індексація орендної плати відбувається на умовах, передбачених цим Договором.

Орендна плата здійснюється суборендарем наступним чином:

1.4.2. протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення (без урахування дня, в який відбулась передача), Суборендар сплачує орендну плату за період з дня підписання акту прийому-передачі приміщення по останній день поточного місяця (з урахуванням дня передачі). Розмір орендної плати за вказаний період визначається у відповідності до вищевказаної суми на підставі розрахунку наступним чином: орендна плата за один повний календарний місяць суборенди поділена на кількість днів у місяці, в якому відбулась передача приміщення, помножена на кількість днів, що залишились до кінця місяця, включаючи день передачі.

За умовами п. 1.4.3. Договору суборенди наступні платежі сплачуються авансом щомісячно в термін з 20 по 25 число місяця, що передує розрахунковому місяцю. Орендар щомісячно (до першого числа місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги) надає Суборендарю два примірники акту прийому-передачі орендних послуг за поточний місяць з розрахунком їх місячної вартості, а також виставляє рахунок на їх оплату, згідно умов Договору. Суборендар, не пізніше 5 числа місяця, наступного за поточним (розрахунковим) повертає один примірник акту Орендарю. Якщо протягом зазначеного строку Суборендар не поверне підписаний акт або не направить мотивованої претензії щодо якості послуг, послуги вважаються наданими належним чином.

Згідно з п. 2.1. Договору суборенди Суборендар сплачує Орендарю;

2.1.1. гарантійний платіж згідно з умовами цього Договору;

2.1.2. орендну плату, згідно з умовами цього Договору;

2.1.3. плату за сервісне обслуговування згідно з умовами цього договору;

2.1.4. плату за послуги, які надаються Орендарем Суборендарю за вимогою останнього і не включені до переліку сервісних послуг, встановленого цим Договором. Вартість, порядок надання, а також порядок і строки оплати таких послуг обумовлюються додатковою угодою сторін.

Відповідно до п. 2.2. Договору суборенди при здійсненні платежів, згідно з цим Договором, плата повинна здійснюватись в гривнях, у зазначений строк, безпосередньо на банківський рахунок Орендаря. Всі платежі, за винятком платежу, передбаченого п. 2.1.1. цього Договору, здійснюються на підставі рахунків, виставлених Орендарем. Рахунки, що виставляються Орендарем, будуть вважатися наданими Суборендарю належним чином, якщо їх направлено одним з наступних способів: 1) вручено суборендарю з обов'язковою відміткою в Реєстрі орендаря; 2) за допомогою підприємства поштового зв'язку. У випадку неотримання рахунку або його втрати до моменту проведення оплати по ньому, Суборендар зобов'язаний сплачувати платежі згідно отриманого рахунку за попередній період, або, за його відсутності - згідно умов Договору та в строк до трьох календарних днів до закінчення строків для сплати, передбачених п. п. 1.4.3. п. 3.1. Договору письмово звернутись до Орендаря з проханням надати рахунок повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням Суборендар зобов'язаний протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку сплатити на користь орендаря різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, що зазначена в наданому Орендарем рахунку. У випадку відсутності звернення Суборендаря до Орендаря щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище термін, вони вважаються такими, що отримані Суборендарем та підлягають оплаті згідно умов договору.

Пунктом 3.1. Договору суборенди передбачено, що Суборендар сплачує Орендарю вартість спожитих послуг щомісячно з 1 по 5 число наступного за поточним (розрахунковим) місяцем.

Відповідно до п. 3.2. Договору суборенди Орендар щомісячно (до першого числа місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги) надає Суборендарю два примірники Акту прийому-передачі сервісних послуг за поточний місяць з розрахунком їх місячної вартості, а також виставляє рахунок на їх оплату. Суборендар не пізніше 5 числа місяця, наступного за поточним (розрахунковим) повертає один підписаний примірник Акту Орендарю. Якщо протягом зазначеного строку Суборендар не поверне підписаний Акт або не направить мотивованої претензії щодо якості послуг, послуги вважаються наданими належним чином. Наявність мотивованої претензії не звільняє Суборендаря від оплати сервісних послуг в строк, встановлений Договором. У випадку задоволення претензії Суборендаря щодо якості послуг, Орендар здійснює зарахування здійсненої Суборендарем переплати в рахунок майбутніх платежів.

На виконання умов Договору ТОВ «Реал-Контакт» передало, та ТОВ «Тексофт Юніверс» прийняло нежитлове приміщення загальною площею 291,44 м.кв., розташоване за адресою м. Київ, пр. Охтирський, 7, вхід літера 1С, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом прийому-передачі від 20.10.2014 р.

30.11.2014 р. ТОВ «Реал-Контакт» (Первісний орендар), позивач (Новий орендар) та ТОВ «Тексофт Юніверс» (Суборендар) уклали Договір про внесення змін до Договору суборенди, відповідно до п. 1.1. якого у зв'язку з заміною сторони у зобов'язанні - Первісного орендаря на Нового орендаря у Договорі оренди № ОТ 1024 від 28.02.2014 р., укладеного з власником приміщень - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРОПТКУЛЬТТОВАРИ», сторони досягли згоди про заміну сторони у зобов'язанні - Орендаря за Договором суборенди №ОТ1132 від 15.11.2014 р. (Основний договір), укладеним між Первісним орендарем (ТОВ «Реал-Контакт») та Суборендарем (ТОВ «Тексофт Юніверс»). Новий орендар приймає на себе всі права та зобов'язання Первісного орендаря за Основним договором, щодо отримання відшкодування вартості сервісних послуг, орендної плати та/чи штрафних санкцій. Умови, викладені в розділі 1.5. Основного договору, застосовуються з врахуванням умов п. 2.2. цього Договору.

Суборендар дає згоду на заміну Орендаря за Основним договором (п. 1.2.).

Згідно з п. 2.1. Договору до Нового орендаря з 01.12.2014 р. переходять всі права та обов'язки Первісного орендаря за Основним договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору на виконання умов Основного договору, Суборендарем на користь первісного орендаря був внесений гарантійний платіж, що складає 28 241,95 грн., крім того ПДВ 20% 5 648,39 грн., всього 33 890,34 грн. Сторони домовились, що до 10.12.2014 р. Первісний орендар перерахує на п/р Нового орендаря наявний в нього гарантійний платіж Суборендаря, сплачений на підставі Основного договору в повному обсязі. Сторони домовились, що Суборендар доплатить або сплатить в повному розмірі на користь Нового орендаря гарантійний платіж протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від Нового орендаря повідомлення про необхідність сплатити/доплатити гарантійний платіж. Рахунки за спожиті сервісні послуги, а також заборгованість з орендної плати та/чи штрафних санкцій, що виникли до 30.11.2014 р., виставляються Первісним орендарем та сплачуються на його користь Суборендарем у строк до 30.11.2014 р. включно.

01.07.2016 р. позивач (Орендар) та ТОВ «Тексофт Юніверс» (Суборендар) уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої сторони домовились, що Орендар самостійно або із залученням підрядних організацій відповідно до строків, та узгодженого сторонами плану приміщення, що розташоване на першому поверсі першого корпусу за адресою: м. Київ, провулок Охтирський, 7, корпус 1, вхід літера «С», офіс (1-105), здійснює проведення ремонтних робіт, а Суборендар зобов'язується компенсувати Орендареві частину вартості ремонтних робіт, визначених цією Додатковою угодою у розмірі 131 538,03 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 26 307,61 грн., всього з ПДВ 157 845,65 грн.

Виплата суми компенсації здійснюється Суборендарем в період з 01.07.2015р. по 30.06.2016р. щомісячно до 15 числа кожного місяця рівними платежами в розмірі 10 961,50 грн., крім того ПДВ 2 192,30 грн., всього з ПДВ 13 153,80 грн. (п. 2.1. Додаткової угоди № 1).

18.11.2015р. між позивачем (Орендар), ТОВ «Тексофт Юніверс» (Первісний суборендар) та відповідачем (Новий суборендар) було укладено Договір про внесення змін до Договору суборенди № ОТ1132 від 15.11.2014 р., відповідно до п. 1.1. якого сторони досягли згоди про заміну сторони у зобов'язанні - Суборендаря за Договором суборенди № ОТ1132 від 15.11.2014 р. (Основний договір), укладеним між Первісним суборендарем (ТОВ «Тексофт Юніверс»), та Орендарем (ТОВ «Аккорда»). Новий суборендар приймає на себе всі права та зобов'язання Первісного суборендаря за Основним договором, щодо відшкодування вартості сервісних послуг, орендної плати та/чи штрафних санкцій. Умови, викладені в розділі 1.5. Основного договору застосовуються з врахуванням положень розділу 2 цього Договору.

Орендар надає згоду на заміну Суборендаря за основним договором (п. 1.2.).

Згідно з п. 2.1. Договору до нового Суборендаря з 01.11.2015 р. переходять всі права та обов'язки Первісного суборендаря за Основним договором.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що станом на 01.11.2015 р. у Первісного суборендаря наявна наступна заборгованість за основним Договором:

2.2.1. заборгованість по орендним і сервісним платежам та по оплаті ремонтних робіт в розмірі 373 821, 31 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 2.3. Договору сторони погодили, що починаючи з 01.11.2015 р. Первісний суборендар та новий суборендар вважаються солідарними боржниками за обов'язком, визначеним у п.2.2.1 даного Договору, а в Орендаря виникає право вимоги виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

За умовами п. 2.4. Договору сторони домовились, що Новий суборендар зобов'язується здійснити виплату заборгованості, визначеної п. 2.2.1. даного Договору, в наступному порядку:

- сплатити орендну плату за серпень 2015 р., всього 33 890,34 грн. до 20.11.2015 р.;

- орендну плату за вересень всього 33 890,34 грн. до 20.11.2015 р.;

- сервісні послуги за липень в сумі 8 235,38 грн. до 20.11.2015 р.;

- сервісні послуги за серпень 2015 р. в сумі всього 22 230,20 грн. до 20.11.2015 р.;

- сервісні послуги за вересень 2015 р. всього 20 467,93 грн. до 20.11.2015 р.;

- орендної плати за жовтень 2015 р. всього 39 394,60 грн. до 20.11.2015 р.;

- сервісних послуг за жовтень 2015 р. в сумі 22 910,94 грн. до 20.11.2015 р.;

- орендну плату за листопад 2015 р. в сумі 48 109,63 грн. до 05.12.2015 р.;

- послуги за ремонтні роботи у розмірі 144 691,85 грн. в строки, передбачені Додатковою угодою № 1 від 01.07.2015 р.

Орендар підтверджує, що сума гарантійного платежу в розмірі 28 241,95 грн., крім того ПДВ 5648,39 грн., всього 33 890,34 грн., яка сплачена Первісним суборендарем згідно умов п. 1.5. Основного договору, зараховується в якості сплати гарантійного платежу Новим суборендарем до 30.11.2015 р. згідно умов Основного договору та даного Договору (п. 2.6. Договору).

Пунктом 2.7. Договору сторони домовились, що новий Суборендар здійснить доплату суми гарантійного платежу до розміру, визначеного п.п.1.5.1. п. 1.5. Основного договору в сумі 14 219,34 грн. без ПДВ у строк до 10.12.2015 р. включно.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору на відповідача покладено обов'язок виконувати зобов'язання Первісного суборендаря перед Орендарем (позивачем) на умовах Основного договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Реал-Контакт» були надані, а ТОВ «Тексофт Юніверс» прийняті послуги суборенди та сервісні послуг на загальну суму 93 705,62 грн., що підтверджується актами надання послуг №1489 від 30.09.2014 р., №1799 від 31.10.2014 р., №1800 від 31.10.2014 р., № 1961 від 30.11.2014 р., № 2048 від 30.11.2014 р., які були оплачені в повному обсязі.

Також, 25.09.2014р. ТОВ «Тексофт Юніверс» на рахунок ТОВ «Реал-Контакт» перерахувало гарантійний платіж в сумі 33 890,34 грн.

Починаючи з 01.12.2014 р. позивачем були надані, а ТОВ «Тексофт Юніверс» прийняті послуги за Договором на загальну суму 780 608,92 грн. згідно з Актами надання послуг № 1156 від 31.12.2014 р., № 1189 від 31.12.2014 р.. № 1514 від 31.01.2015 р., № 1729 від 31.01.2015 р., № 2176 від 28.02.2015 р., № 2285 від 28.02.2015 р., № 2711 від 31.03.2015 р., № 3070 від 31.03.2015 р., № 3624 від 30.04.2015 р., № 3856 від 30.04.2015 р., № 4355 від 31.05.2015 р., № 4460 від 31.05.2015 р., № 4822 від 30.06.2015 р., № 5308 від 30.06.2015 р., № 5768 від 31.07.2015 р., № 6032 від 31.07.2015 р., № 5402 від 01.07.2015 р., № 6488 від 31.08.2015 р., № 6687 від 31.08.2015 р., № 7237 від 30.09.2015 р., № 7470 від 30.09.2015 р., № 8011 від 31.10.2015 р., № 8012 від 31.10.2015 р., № 8241 від 31.10.2015 р.

У період з 01.12.2014 р. по 18.11.2015 р. ТОВ «Тексофт Юніверс» оплатило позивачу 454 897,34 грн. у рахунок оплати наданих послуг.

Станом на 01.11.2015р. заборгованість ТОВ «Тексофт Юніверс» становила 373 821,21 грн.

Починаючи з 01.11.2015р. позивач надав відповідачу сервісні послуги та послуги суборенди на суму 498 914, 20 грн. згідно з Актами наданих послуг № 8737 від 30.11.2015 р., № 9009 від 30.11.2015 р., № 9666 від 31.12.2015 р., № 9713 від 31.12.2015 р., № 373 від 31.01.2016 р., № 618 від 31.01.2016 р., № 1194 від 29.02.2016 р., № 1269 від 29.02.2016 р., № 2118 від 31.03.2016 р., № 2223 від 31.03.2016 р., № 2801 від 30.04.2016 р., № 2923 від 30.04.2016 р., № 3370 від 31.05.2016 р.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Акти наданих послуг з боку відповідача не підписані, проте враховуючи відсутність в матеріалах справи мотивованих претензій відповідача щодо якості наданих послуг, суд вважає, що послуги надані позивачем належним чином в розумінні п.п. 1.4.3. 3.2. Договору суборенди.

Одночасно, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження того, що рахунки для оплати наданих послуг не були отримані відповідачем, і останній звертався до позивача з проханням повторно надати рахунки, а тому суд вважає, що рахунки вважаються такими, що отримані відповідачем в розумінні п. 2.2. Договору суборенди.

Означені послуги відповідачем були оплачені частково в сумі 235 550,43 грн. Крім того, відповідачем було здійснено оплату суми гарантійного платежу до розміру, визначеного в п. 1.5.1. Договору в сумі 14 219,34 грн. на підставі платіжного доручення № 51 від 12.02.2016 р.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем склала 589 075,35 грн., що включає 295 390,51 грн. заборгованості по орендній платі, 1622 146,79 грн. заборгованості за сервісне обслуговування, 131 538,05 грн. заборгованості за виконані роботи.

Використовуючи право, передбачене п. 1.5.4. Договору позивач покрив частину заборгованості за рахунок гарантійного платежу, що складає 48 109,63 грн., внаслідок чого розмір заборгованості склав 540 965,67 грн.

Направлену позивачем вимогу № 02-42 від 08.06.2016 р. про сплату боргу відповідач залишив без задоволення.

Зважаючи на те, що відповідач допустив порушення взятих на себе зобов'язань в частині сплати орендної плати та сервісних послуг, позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 283 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (частина 4 статті 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю вартість орендної плати та сервісних послуг, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді у розмірі 540 965,67 грн., має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЙЮР БПО Україна» (03127, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 104; код ЄДРПОУ 39958583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРДА» (03680, місто Київ, провулок Охтирський, будинок 7, офіс 1-103; код ЄДРПОУ 39424712) 540 965 (п'ятсот сорок тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 67 коп. основного боргу та 8 114 (вісім тисяч сто чотирнадцять) грн. 49 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення

Суддя М.Є. Літвінова