Рішення

від 08.09.2016 по справі 910/12648/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2016Справа №910/12648/16

За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

До відповідача-1 публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

До відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Хелленіка-Україна»

Про стягнення 49619,54 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Горбан А.В. (за дов.)

від відповідача-1 Савісько В.В. (за дов.)

від відповідача-2 не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Хелленіка-Україна» (відповідача-2) про стягнення з відповідача-1 49109,54 грн. в порядку регресу, а з відповідача-2 - 510 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Суд своєю ухвалою від 13.07.2016 порушив провадження у справі № 910/12648/16.

Відповідач-1 у поданому суду відзиві зазначив, що позивач неправомірно врахував в розмір страхового відшкодування 4308,47 грн. ПДВ. Крім того, на думку відповідача-1, позивач пропустив передбачений ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» річний строк на звернення з регресною вимогою до відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19.08.2011 приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (страховик) та публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (страхувальник) уклали договір страхування наземного транспорту (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Cherry Tiggo», державний номер НОМЕР_1.

18.12.2013 у місті Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Cherry Tiggo», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля Mitsubishi L400, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Згідно з постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.01.2014 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_4, який керував автомобілем «Mitsubishi L400, державний номер НОМЕР_2.

Майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією автомобіля «Mitsubishi L400, державний номер НОМЕР_2, застраховані публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» за полісом № АЕ/0780232 (далі-Договір-2), укладеним між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та товариством з обмеженою відповідальністю «Хелленіка-Україна». Умовами Договору передбачено франшизу у розмірі 510 грн..

Згідно з висновком № 025/14 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 16.02.2014 вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 50369,94 грн..

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України від 12.07.2001, № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до даного Закону оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

В силу ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, у тому числі, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Отже, суд вважає доведеним, що оцінена шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, становить 50369,94 грн.

За страховим актом від 06.03.2014 до виплати підлягає 50119,54 (50369,94-750,40 (франшиза)+500,00 (оплата за експертизу).

Позивач перерахував страхувальнику, вигодонабувачу (публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк») 49619,54 грн. (платіжне дорученням № 829 від 11.03.2014), а в свою чергу страхувальник перерахував 49619,54 грн. ОСОБА_3 для погашення заборгованості за кредитним договором (платіжне доручення № 1 від 12.03.2014).

Позивач заявив до стягнення з відповідача-1 49109,54 грн. (49619,54 - 510).

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 36.2 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

За п.196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг, оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації у м. Києві №7536/10/31-606 від 20.07.2011 при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим ПДВ не нараховується і окремим рядком не виділяється.

Враховуючи викладене, у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкту чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали), здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється без урахування сум податку на додану вартість, оскільки особа, не зареєстрована платником податку на додану вартість, не має права нараховувати і виділяти окремим рядком суму податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. «а» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківський установі, що обслуговує платника податку.

Таким чином, податкові зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником податку.

Як зазначене вище, страхове відшкодування у розмірі 49619,54 грн. перераховано на рахунок ОСОБА_3.

Згідно із звітом про оцінку вартості матеріального збитку (з долученням калькуляції), завданого власнику транспортного засобу вартість матеріального збитку становить 50369,94 грн., в тому числі 4308,47 грн. 20% ПДВ запчастин, проти чого позивач не заперечує.

Оскільки суб'єкт, який отримав страхове відшкодування в розмірі 49619,54 грн. з врахуванням суми ПДВ, не є платником податку на додану вартість та позивачем не надано доказів сплати цих коштів за проведення ремонтних робіт та придбання запчастин у організації, яка є платником податку на додану вартість, то розмір виплаченого страхового відшкодування в розмірі 49619,54 грн. є перевищенням розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник, тому підстави для стягнення з відповідача коштів в розмірі 4308,47 грн. (ПДВ 20% від суми матеріального збитку) відсутні.

Таким чином до стягнення з відповідача-1 підлягають 44801,07 грн. (50369,94 - 750,40 (франшиза позивача)-4308,47 (сума ПДВ)-510 (франшиза відповідача-1).

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на пропуск річного строку на звернення з регресною вимогою, оскільки приписами статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється порядок виплати страхового відшкодування, а не порядок стягнення відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Позивач заявив до стягнення з відповідач-2 510 грн. франшизи. Оскільки під час розгляду справи в суді відповідач-2 перерахував на рахунок позивача 510 грн., провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вул. Здолбунівська, 7 літ. "Д", м. Київ, 02081, код 00034186 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (вул. Набережна Перемоги, 32, офіс 402, м. Дніпропетровськ, 49094, код 33248430 ) 44801,07 грн., 1244,19 грн. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Хелленіка-Україна».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хелленіка-Україна» (вул. Заславського, 19, м. Одеса, 65020, код 35180165 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (вул. Набережна Перемоги, 32, офіс 402, м. Дніпропетровськ, 49094, код 33248430) 14,16 грн. судового збору.

Рішення підписано 26.09.2016.

Суддя С. А. Ковтун