Рішення

від 19.09.2016 по справі 910/12819/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016Справа №910/12819/16

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ДСК-90» Простягнення 165 034,13 грн. Суддя Спичак О.М .

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК - 90» про стягнення 166 188, 44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 р. суддею Пригуновою А.Б. порушено провадження у справі № 910/12819/16 та призначено її до розгляду на 05.09.2016 року.

05.08.2016 року розпорядженням № 04-23/1562 справу № 910/12819/16 було передано на повторний автоматизований розподіл справ, у зв'язку із неможливістю здійснення правосуддя суддею Пригуновою А.Б.

Згідно автоматичного розподілу справ від 05.08.2016 року, справу № 910/12819/16 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2016р. суддею Спичаком О.М. прийнято справу № 910/12819/16 до свого провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2016р.

У судовому засіданні 02.09.2016р. представник позивача подав заяву про виправлення технічної описки в позовній заяві від 08.07.2016, яка судом розглянута та задоволена, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 02.09.2016р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою від 02.09.2016р. розгляд справи було відкладено на 19.09.2016р.

Представником позивача 19.09.2016р. через відділ діловодства суду було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 132 187,13 грн., пеню в розмірі 6657,86 грн., 3% річних в розмірі 3116,76 грн. та інфляційні втрати в сумі 23 072,38 грн.

Суд зауважує, що у відповідності до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що заява позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до уваги під час розгляду справи та судом розглядаються остаточні позовні вимоги, викладені в останній.

Відповідач у судове засідання 19.09.2016р. не з'явився, представника не направив, всіма правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористався, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, незважаючи на неявку представника відповідача, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.09.2016р.

В судовому засіданні 19.09.2016 року на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

08.04.2009р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Київенерго») (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСК - 90» (споживач) було укладено договір №41658 на постачання електричної енергії, відповідно до п.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами договору та додатками до нього, які є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до останнього.

Зі змісту п.2.3 договору №41658 від 08.04.2009р. вбачається, що споживач зобов'язується, в тому числі, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів» та «Порядок розрахунків за перетікання електроенергії».

Згідно п.4.2.3 договору №41658 від 08.04.2009р. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. Плата за перевищення договірної величини потужності стягується зі споживачів з приєднаною потужністю 150 кВА і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВтг і більше.

За умовами п.7.1 укладеного між сторонами правочину облік електроенергії, спожитої споживачем (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показання не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим способом згідно з вимогами додатків «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів».

У п.1 додаткової угоди від 27.12.2011р. до договору №41658 від 08.04.2009р. передбачено, що постачальник надає споживачу можливість щомісяця надавати акти про використану електричну енергію та формувати рахунки на оплату через інтернет-магазин комунальних послуг (сервіс).

Споживач може самостійно формувати рахунок на оплату електричної енергії за допомогою сервісу. Рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника під час здачі звіту про використану електричну енергію (п.8 додаткової угоди від 27.12.2011р. до договору №41658 від 08.04.2009р.).

Додатковою угодою від 28.12.2011р. сторонами договір №41658 від 08.04.2009р. було викладено у новій редакції.

Відповідно до п.2.2 додатку №2 до спірного правочину остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів здійснюється на підставі самостійно отриманих рахунків у постачальника протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

У додатку №5б до договору №41658 від 08.04.2009р. сторонами погоджено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2011р. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення чи перегляд його умов (п.9.4 договору №41658 від 08.04.2009р. в редакції додаткової угоди від 28.12.2011р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України (принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №41658 від 08.04.2009р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки електричної енергії.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору №41658 від 08.04.2009р. у період з липня 2014р. по березень 2016р. позивачем було поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 124 451,65 грн. Одночасно, в означений період електропостачальником було нараховано плату за перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 5267,47 грн. Крім того, з огляду на перевищення споживачем договірних величин споживання електроенергії у період з 06.2015р. по 04.2016р. заявником також розраховано двократну вартість такого перевищення, що складає 2468,01 грн. Для розрахунків за договором №41658 від 08.04.2009р. енергопостачальною організацією складались відповідні рахунки, що додані до матеріалів справи.

Наразі, господарським судом прийнято до уваги, що відповідачем протягом розгляду справи обставини стосовно означених вище нарахувань не заперечувались, належне виконання позивачем своїх обов'язків за договором №41658 від 08.04.2009р. не спростовувалось.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України (враховуючи, що спірні правовідносини сторін продовжували існувати під час набрання зазначеним нормативно-правовим актом законної сили) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк внесення відповідачем плати за поставлену у період з липня 2014р. по березень 2016р. електричну енергію, перетікання реактивної електричної енергії та за перевищення споживачем договірних величин споживання електроенергії на визначені вище суми, настав.

Проте, за твердженнями заявника, які з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК-90» належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу доказами не спростовані, відповідачем своїх грошових зобов'язань виконано не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість на загальну суму 132 187,13 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України належного виконання своїх обов'язків за договором №41658 від 08.04.2009р. не надав, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК-90» про стягнення основного боргу в сумі 132 187,13 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення пені в розмірі 6657,86 грн., 3% річних в сумі 3116,76 грн. та інфляційних втрат в розмірі 23 072,38 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п.4.2.1 договору №41658 від 08.04.2009р. за внесення платежів, передбачених п.2.3.3 - 2.3.4 договору, з порушенням строків, визначених у відповідному додатку, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але більше розміру договірних санкцій згідно з Господарським кодексом України.

Враховуючи порушення відповідачем строків внесення плати за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню на загальну суму 6657,86 грн.

Здійснивши перевірку наведеного заявником розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором №41658 від 08.04.2009р. позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 3116,76 грн. та інфляційні втрати в розмірі 23072,38 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню.

З приводу розподілення судових витрат, суд зазначає наступне.

За приписами ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в тому числі, в разі зменшення розміру позовних вимог.

У заяві про зменшення позовних вимог заявник просив повернути судовий збір в розмірі з Державного бюджету України у зв'язку зі зменшенням позовних вимог чи внесенням судового збору у більшому розмірі.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2016р. становить 1378 грн.

За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, при заявленні позову про стягнення з відповідача грошових кошів в сумі 165 034,13 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) позивачем повинно було бути сплачено судовий збір в розмірі 2475,51 грн.

Як встановлено судом, при звернені до суду з розглядуваним позовом позивачем було внесено до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2508,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №828892 від 13.04.2016р.

Отже, на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із зменшенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 32,94 грн., сплачений Публічним акціонерним товариством «Київенерго» на підставі платіжного доручення №828892 від 13.04.2016р., підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального України судовий бір в сумі 2475,51 грн. покладається на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 32 , 33 , 49 , 82 - 85 ГПК України , Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК-90» (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 26, ЄДРПОУ 35137518) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, Площа Івана Франка, буд.5, ЄДРПОУ 00131305) основний борг в сумі 132 187,13 грн., пеню в розмірі 6657,86 грн., 3% річних в сумі 3116,76 грн., інфляційні втрати в сумі 23072,38 грн. та судовий збір в розмірі 2475,51 грн.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (01001, м.Київ, Площа Івана Франка, буд.5, ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,94 грн., сплачений на підставі на підставі платіжного доручення №828892 від 13.04.2016р.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

26.09.2016 р.

Суддя Спичак О.М.