Рішення

від 19.09.2016 по справі 916/2082/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2016 р.Справа № 916/2082/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 - на підставі довіреності № 21/р8-069 від 10.05.2016р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності №15 від 15.05.2014р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» до відповідача ОСОБА_3 закладу В«Березівський районний центр первинної медико-санітарної допомогиВ» про стягнення пені, інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 02.08.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до КЗ В«Березівський районний центр первинної медико-санітарної допомогиВ» про стягнення 32 482,81 грн., з яких: 24 583,50 грн. - пені, 6 072,93 грн. - інфляційних втрат та 1 826,38 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2016р. було порушено провадження у справі №916/2082/16 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

31.08.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відгук на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 14.09.2016р. представником позивача було надано суду письмові пояснення на відгук відповідача.

В судовому засіданні 19.09.2016р. представником позивача було надано суду додаткові документи до справи.

В судовому засіданні 19.09.2016р. представником відповідача було надано суду клопотання про залучення додаткових доказів у справі.

29.06.2016р. в судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29.03.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» (надалі - постачальник), Публічним акціонерним товариством В«ОДЕСАГАЗВ» та КЗ В« Березівський районний центр первинної медико-санітарної допомогиВ» №017208 на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів.

Відповідно до п.2.1. договору Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.2.4. договору газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку з коректором та розташовані за визначеними адресами.

Пунктом 3.1. договору визначено, що договірні обсяги постачання природного газу Споживача визначаються в п.3.10 договору.

За п.3.4 договору місячний обсяг постачання природного газу до пунктів призначення не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу.

У відповідності до п.п. 3.6.-3.8. договору обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами (далі - акт), що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Постачальник до 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, надає Споживачу три примірники оригіналу акту наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником Газорозподільного підприємства, погоджені Постачальником та скріплені печатками. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Постачальнику два примірника оригіналу акту, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Споживача (для юридичних осіб), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг.

Згідно з п.3.9 договору акти прийому-передачі газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Відповідно до п.п. 5.1-5.4 договору розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами, тариф на постачання газу за регульованим тарифом, податок на додану вартість. Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно з умовами договору.

За п.5.5 договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Вартість послуг по договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу і складає 192 276,00 грн.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунку-фактури. У випадку переплати за фактично спожитий газ, сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача за його письмовою вимогою. У випадку збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату величини заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Відповідно до п.п. 5.7, 5.8 договору оплата вартості послуг за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, з якого в установленому законодавством порядку здійснюється розподіл грошових коштів між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі на поточний рахунок Газорозподільного підприємства за договором на розподіл природного газу. У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості послуг по договору, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості їх виникнення. Укладання сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов'язань за договором. У разі порушення Споживачем графіка погашення заборгованості Постачальник має право в порядку, визначеному розділом VIII договору, припинити або обмежити постачання газу Споживачу до повного погашення заборгованості.

Згідно з п.5.9 договору звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї із сторін.

Відповідно до п.6.1 договору Постачальник зобов'язується: виконувати умов договору; забезпечувати постачання природного газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором та погоджених Оператором, за умов дотримання дисципліни відбору природного газу та розрахунків Споживача за надані Постачальником послуги; розміщувати інформацію про тариф, встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на своєму офіційному веб-сайті odgaz.odessa.ua та в регіональних засобах масової інформації; складати і погоджувати акт наданих послуг.

Пунктом 6.2.1 договору передбачено, що Постачальник має право, зокрема, отримувати від Споживача плату за надані послуги за тарифами відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 розділу V договору.

Згідно з п.6.3.2 договору Споживач зобов'язується, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно з умовами договору.

Відповідно до п.7.2.1 договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктами 11.1, 11.2 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на термін до 31 березня 2016 року, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2016р.

На виконання умов Договору постачальник поставив до пунктів споживання, а споживач прийняв природний газ:

- протягом січня 2016 року - природний газ на загальну суму 125 453,95 грн.

- протягом лютого 2016 року - природний газ на загальну суму 51 016,29 грн.

- протягом березня 2016 року - природний газ на загальну суму 30 968,85 грн.

Відповідач здійснив оплату за використаний природний газ з порушенням встановленого договором строку лише 14.07.2016р.

01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» (надалі - постачальник) та КЗ В« Березівський районний центр первинної медико-санітарної допомогиВ» №017208 на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на термін до 31 грудня 2016 року, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.04.2016р. згідно Цивільного кодексу України статті 631 п.3.

На виконання умов Договору постачальник поставив до пунктів споживання, а споживач прийняв природний газ:

- протягом квітня 2016 року - природний газ на загальну суму 1 161,58 грн.

Відповідач здійснив оплату за використаний природний газ з порушенням встановленого договором строку лише 14.07.2016р.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів №017208 від 29.03.2016р. та №017208 від 01.04.2016р. в частині оплати природного газу стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що правовідносини сторін склались на підставі укладених між ними договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів №017208 від 29.03.2016р. та №017208 від 01.04.2016р.

Пунктами 11.1, 11.2 договору від 29.03.2016р. передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на термін до 31 березня 2016 року, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2016р.

Пунктом 11.1. договору від 01.04.2016р. передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на термін до 31 грудня 2016 року, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.04.2016р. згідно Цивільного кодексу України статті 631 п.3.

На виконання умов Договорів постачальник поставив до пунктів споживання, а споживач прийняв природний газ:

- протягом січня 2016 року - природний газ на загальну суму 125 453,95 грн.

- протягом лютого 2016 року - природний газ на загальну суму 51 016,29 грн.

- протягом березня 2016 року - природний газ на загальну суму 30 968,85 грн.

- протягом квітня 2016 року - природний газ на загальну суму 1 161,58 грн.

Відповідач здійснив оплату за використаний природний газ з порушенням встановленого договором строку, а саме остаточний розрахунок було здійснено 14 липня 2016р.

Пунктом 5.6 договорів передбачено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 32 482,81 грн., з яких: 24 583,50 грн. - пені, 6 072,93 грн. - інфляційних втрат та 1 826,38 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором купівлі-продажу.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем 6 072,93 грн. - інфляційних втрат та 1 826,38 грн. - 3% річних, суд вважає розрахунки позивача вірними, стягнення вищезазначених сум заборгованості з відповідача обґрунтованим, а позов підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 24 583,50 грн. - пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені передбачена п.7.2.1 договорів на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів (№017208 від 29.03.2016р. та №017208 від 01.04.2016р.).

Позивачем нараховано відповідачу пеню на суму боргу за договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів (№017208 від 29.03.2016р. та №017208 від 01.04.2016р.) за визначені періоди у розмірі 24 583,50 грн.

Між тим, господарський суд не може в повному обсязі прийняти до уваги виконаний позивачем розрахунок пені, оскільки останній виконаний позивачем частково неправильно, а саме: позивачем помилково включено останній день строку оплати послуг за договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів (№017208 від 29.03.2016р. та №017208 від 01.04.2016р.) в період прострочення зобов'язання, окрім того, всього за період дії договору №017208 від 29.03.2016р. позивачем поставлено відповідачу природного газу на загальну суму 207 439,09 грн., а відповідачем здійснено оплату поставленого газу на суму, що дорівнює його фактичної вартості, тобто та суму 207439,09 грн.

Відповідно до п. 5.5 Договору №017208 від 29.03.2016р., розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Вартість послуг по договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу і складає 192 276,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку має місце факт позадоговірної поставки газу відповідачу.

Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, виконано розрахунок пені та визначено, що пеня, що загалом складає 24 005,15 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» , у зв'язку з чим стягненню з ОСОБА_3 закладу В«Березівський районний центр первинної медико-санітарної допомогиВ» на користь позивача підлягає 24 005,15 грн. - пені, 6 072,93 грн. - інфляційних втрат та 1 826,38 грн. - 3% річних. В іншій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» до відповідача ОСОБА_3 закладу В«Березівський районний центр первинної медико-санітарної допомогиВ» - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_3 закладу В«Березівський районний центр первинної медико-санітарної допомогиВ» (67300, Одеська обл., м. Березівка, вул. Больнична, буд. 6; код ЄДРПОУ 38822156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 39525257) 24 005 /двадцять чотири тисячі п'ять/ грн. 15коп., 1 826 /одна тисяча вісімсот двадцять шість/ грн. 38 коп. - 3% річних, 6 072 /шість тисяч сімдесят дві/ грн. 93 коп. - інфляційних витрат та 1 353 /одна тисяча триста п'ятдесят три/ грн. 33 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 вересня 2016 р.

Суддя Ю.О. Зайцев