Постанова

від 19.09.2016 по справі 922/1107/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2016 р. Справа № 922/1107/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Істоміна О.А., суддя Слободін М.М.,

при секретарі Бєлкіній О.М.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 13.01.2016 р. № 19/0/45-16;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю від 08.07.2016 р. № 01;

третьої особи - ОСОБА_1, за довіреністю від 30.12.2015 р. № 08-11/7735/2-15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1938 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. у справі № 922/1107/16,

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада, м. Харків,

до Приватної фірми "МАСС", м. Харків,

про спонукання до укладання договору, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено повністю. Вирішено спонукати Приватну фірму "МАСС" (61033, м. Харків, вул. Сніжківська, 35, код ЄДРПОУ 22690755) укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834) у редакції, зазначеній в резолютивній частині рішення. Стягнуто з Приватної фірми "МАСС" на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 1378,00 грн. судового збору.

Відповідач, ПФ "МАСС", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016р. у справі № 922/1107/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та зазначає про те, що відсутні правові підстави для залучення його до укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова. На думку апелянта, ним зроблені будівельні роботи з реконструкції частини нежитлової будівлі літ. "А-2" під житлову квартиру по вул. Сонячногірська, 24 у м. Харкові, про що свідчить декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 08.02.2014р. № ХК 143140490017. Вимоги щодо взяття пайової участі відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розповсюджуються тільки на замовників, якими зроблено нове будівництво на земельній ділянці. Отже, як зазначив відповідач, він не зобов'язаний виконувати обов'язок щодо пайової участі.

Позивач, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. При цьому, позивач вказує, що суд першої інстанції дослідив усі обставини справи та правильно прийшов до висновку, що відповідач, як замовник будівництва зобов'язаний взяти пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова шляхом укладення договору пайової участі, який відповідає типовому договору.

Третя особа, Харківська міська рада, у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні вказала, що згодна з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його цілком обґрунтованим та законним, вважає, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи, без порушення норм матеріального чи процесуального права, наполягає на правомірності рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Третя особа зазначила, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відповідач є особою, щодо якої законом встановлено обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та у її відзивах доводи позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківської області № ХК 143140490017 від 08 лютого 2014 року Приватна фірма "МАСС" є замовником реконструкції частини нежитлової будівлі літ. "А-2" під житлову квартиру по вул. Сонячногірська, 24 у м. Харкові. Загальна площа приміщень складає 124,1 кв.м.

ОСОБА_3 соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 186/0/124-14 від 19 березня 2014 року проінформовано Приватну фірму "МАСС" про порушення вимог закону та необхідність звернення до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для підготовки проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та надати відповідні документи для цього, але відповіді на зазначений лист відповідач не надав.

Порядок залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у разі ухилення від укладення договору визначено пунктом 5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Пунктом 5.1 Порядку встановлено, що у разі встановлення факту будівництва та введення об'єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова Департамент економіки та комунального майна у десятиденний термін з дня встановлення такого факту, надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення про необхідність укладення відповідного договору.

Згідно з п. 5.2 Порядку у листі-повідомленні Департамент економіки та комунального майна повідомляє про порядок укладення договору про пайову участь, про строк, у який замовник має вжити передбачених Порядком заходів щодо добровільного укладення договору та про передбачену цим Порядком та чинним законодавством України відповідальність за ухилення від укладання такого договору.

Відповідно до пункту 5.3 Порядку у разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна вчиняє наступні дії: на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури; готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками; надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.

09.04.2014 р. листом ОСОБА_3 соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна № 271/0/124-14 Приватній фірмі "МАСС" для розгляду та підписання направлено два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради вчинено передбачені вказаними положеннями дії, спрямовані на укладення договору.

В п. 5.6 Порядку визначено, що замовник будівництва, який одержав проект договору з додатками, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог чинного законодавства (підписує, якщо юридична особа - скріплює печаткою) та повертає один примірник договору з додатками Департаменту економіки та комунального майна, або повідомляє Департамент про прийняття умов договору (надсилає відповідний лист, факсограму тощо) у двадцятиденний строк після одержання договору.

Пунктом 5.7 Порядку передбачено, що замовник будівництва, який після розгляду проекту договору не згоден з якимись його частинами, направляє до Департаменту економіки та комунального майна протокол розбіжностей (письмові вмотивовані зауваження) до договору, які Департамент розглядає протягом двадцяти днів. В цей же строк Департамент вживає заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та приймає рішення про зміну договору.

Як свідчать матеріали справи, відповідач протокол розбіжностей до запропонованового проекту договору позивачем не надав.

На підставі статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які не суперечать статті 174 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Відповідач є особою, щодо якої законом встановлено обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

На виконання вимог частини 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 р. № 804 (зі змінами, внесеними рішенням від 22.05.2013 р. № 319) затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Вказаним Порядком передбачено, що не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію замовник будівництва зобов'язаний звернутися з заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова (пункт 1.5 Порядку).

Пунктом 1.4 Порядку визначено, що залучення замовників здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

У пункті 2.5 Порядку визначено, що не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, замовник будівництва зобов'язаний звернутися з заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. До заяви необхідно додати визначені пунктом 2.6 Порядку документи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обов'язок звернутись до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва.

З урахуванням викладеного, ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об'єкту нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачене чинним законодавством.

Як вже було зазначено, 09.04.2014 р. листом ОСОБА_3 соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна № 271/0/124-14 Приватній фірмі "МАСС" для розгляду та підписання направлено два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Однак, відповідачем в свою чергу не надано доказів підписання цього договору або протоколу розбіжностей, а також не надано доказів укладання договору пайової участі.

Участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, в силу вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є обов'язковою для замовника будівництва у відповідному населеному пункті, що обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов'язку щодо пайової участі.

Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Статтею 648 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено істотні умови договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, якими є: розмір пайової участі, строк (графік) сплати пайової участі, відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Частиною 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Формула розрахунку величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури м. Харкова визначена пунктом 3.3 Порядку та враховує, зокрема, загальну кошторисну вартість будівництва об'єкта, витрати на придбання та підготовку земельної ділянки до будівництва, вартість будівництва інженерних мереж поза межами земельної ділянки.

Статтею 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно статті 4 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Статтею 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Положенням статті 40 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» чітко встановлений обов'язок замовника будівництва на участь у розвитку інфраструктури міста. Накладення такого обов'язку в свою чергу встановлює право органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання власних обов'язків щодо пайової участі. Не укладення замовником відповідного договору пайової участі до прийняття об'єкту нерухомого майна до експлуатації, не звільняє замовника від виконання власного обов'язку в натурі.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об'єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов'язання яке прямо передбачене чинним законодавством.

Згідно статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Твердження апелянта про те, що він, як замовник будівельних робіт з реконструкції частини нежитлової будівлі літ. В»А-2В» під житлову квартиру по вул. Сонячногірська, 24 у м. Харкові не повинен укладати договорів про пайову участь спростовується наступним.

Відповідно до ст. 2 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» під забудовою територій слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Згідно з п. 1.6. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 №804 (зі змінами внесеними рішенням від 22.05.2013 №319), який містить механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова визначено, що будівництво це нове будівництво, реконструкція, реабілітація, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.

Згідно положень пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва. Також ним визначено, що об'єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно із п. 2 Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником, зокрема, після подання замовником за формою згідно з додатком 1 до Порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва або реєстрації відповідною Інспекцією декларації -щодо об'єктів будівництва, що належать до І-Ш категорії складності.

Пунктом 4 Порядку, зокрема передбачено, що реконструкція або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані у межах земель їх розміщення може проводитися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Позивачем доведено та судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківській області 08.02.2014 № ХК 143140490017, Приватне підприємство фірма В«МАССВ« є замовником закінченого будівництвом об'єкта - реконструйованої частини нежитлової будівлі літ. В«А-2В« під житлову квартиру по вул. Сонячногірська, 24 у м. Харкові. Загальна площа приміщень складає 124,1 кв.м. Крім того, в декларації зазначено, що об'єкт будівництва готовий до експлуатації.

Враховуючи викладене, проведені роботи з реконструкції нежитлових приміщень є саме такими будівельними роботами, за якими Законом передбачена обов'язкова пайова участь відповідача у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Посилання апелянта на те, що площа реконструйованої частини нежитлової будівлі літ. В«А-2В« під житлову квартиру по вул. Сонячногірська, 24 у м. Харкові не перевищує 300 кв.м., а тому відповідно до п. 1.7 Порядку замовник будівництва ПП фірма В«МАССВ« не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова є помилковими виходячи з наступного.

Абзацом 11 п. 1.7 Порядку зазначено, що не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова замовники будівництва у разі здійснення реконструкції квартир у багатоквартирних житлових будинках чи одноквартирних житлових будинках (прибудова, надбудова, об'єднання тощо), якщо після проведення будівельних робіт загальна площа квартири не перевищує 300 кв. м, фізичними особами.

В даному випадку здійснена реконструкція нежитлової будівлі під житлову квартиру саме юридичною, не фізичною особою, а отже ПП фірма В«МАССВ« не підпадає до замовників будівництва, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Отже, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що проведені роботи з реконструкції нежитлових приміщень є саме такими будівельними роботами, за якими Законом передбачена обов'язкова пайова участь відповідача у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Щодо визначення розміру пайової участі, то судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 3.6. Порядку встановлено, що у разі не надання замовником зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта або якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами вона визначається, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

У зв'язку з ухиленням замовника від пайової участі та не надання відповідних документів, розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури було здійснено виходячи із затверджених зазначеним Міністерством показників опосередкованої вартості будівництва на останню дату введення об'єкта в експлуатацію.

Розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості (п. 5.4. Порядку).

Станом на день прийняття об'єкта в експлуатацію опосередкована вартість будівництва 1 кв.м. загальної площі квартир будинку складала 5421,00 грн. у відповідності до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.08.2013 №369.

Законом України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ« не передбачено обчислення відповідного розміру пайової участі з врахуванням внесених даних про кошторисну вартість будівництва до декларації про готовність об'єкту до експлуатації.

Замовник будівництва, який одержав проект договору з додатками, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог чинного законодавства (підписує, якщо юридична особа - скріплює печаткою) та повертає один примірник договору з додатками Департаменту економіки та комунального майна, або повідомляє Департамент про прийняття умов договору (надсилає відповідний лист, факсограму тощо) у двадцятиденний строк після одержання договору (п. 5.6. Порядку).

Замовник будівництва, який після розгляду проекту договору незгоден з якимись його частинами, направляє до Департаменту економіки та комунального майна протокол розбіжностей (письмові вмотивовані зауваження) до договору, які Департамент розглядає протягом двадцяти днів. В цей же строк Департамент вживає заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та приймає рішення про зміну договору (п. 5.7. Порядку).

Ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передаються, разом із усіма матеріалами та висновком про неможливість їх задовольнити, в цей же строк до Юридичного департаменту для вирішення спірних питань у судовому порядку (п. 5.8. Порядку).

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (п. 5.9. Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, доказів звернення щодо укладення договору про пайову участь від відповідача до Харківської міської ради не має.

Пунктом 4 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківській області 08.02.2014 № ХК 143140490017 зазначена інформація про генерального підрядника, ТОВ В«Будівельна компанія В«СТРОЙ-СИТИВ« (Код ЄДРПОУ 22629069), яка мала надати Приватному підприємству фірмі В«МАССВ« акти виконаних робіт по закінченню будівництва, які склали б зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва об'єкта, відповідно до якого визначається розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова. Проте, в своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на наданий ним кошторис складений ЗАТ В«ИРБИСВ« , який не може бути належним доказом.

На підставі вищевикладеного, доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. у справі № 922/1107/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Приватної фірми "МАСС", м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. у справі № 922/1107/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. у справі № 922/1107/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Слободін М.М.