Рішення

від 26.09.2016 по справі 0907/4871/2012

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/4871/2012

Провадження № 2/344/940/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

26 вересня 2016 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря - Мічути Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 організації № 9, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

24 квітня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 організації № 9, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та відшкодування моральної шкоди. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 26 лютого 2009 року на автомобіль «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1, з даху будинку по вулиці Січових Стрільців у місті Івано-Франківську разом зі снігом впала велика льодяна брила, у зв'язку з чим автомобіль отримав механічні пошкодження. Дана подія сталась у момент, коли позивач підходив до автомобіля, щоб продовжити поїздку. Позивач працює генеральним директором Відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» і в цей день здійснював робочу поїздку вказаним автомобілем. Будинок, з якого впала бурулька, знаходиться на території ОСОБА_2 організації № 9. Внаслідок даної події позивач повернувся на роботу в стані стресу, що негативно вплинуло на виконання функціональних обов'язків, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я було зірвано проведення виробничих нарад та зборів. За таких обставин позивач просить визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 організації № 9 та Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, стягнути з ОСОБА_2 організації № 9 моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн., з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою суду від 21 липня 2016 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 організації № 9, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та відшкодування шкоди в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та відшкодування шкоди на підставі пункту 7 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України.

У судове засідання представник позивача не прибув, проте надав заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність позивача та представника позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, тоді як про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Також не було подано заяв про розгляд справи за відсутності відповідача і заперечень на позовну заяву. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно частини першої статті 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись статтями 77, 169, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній даних і доказів, так як у суду є достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а позивач не заперечує проти такого розгляду.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26 лютого 2009 року приблизно о 13 годині біля приміщення кафе «Пелікан», що на розі вулиці Січових Стрільців та вулиці Незалежності у місті Івано-Франківську, з приміщення даху будівлі впала на автомобіль «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1, льодяна брила, яка попала у лобове скло (т. 1 а.с. 9-20).

В цей час до машини підходив позивач, щоб продовжити поїздку (т. 1 а.с. 46).

Дана автомашина є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг», що передала цей автомобіль у фінансовий лізинг згідно договору фінансового лізингу № 11 від 04 вересня 2007 року Відкритому акціонерному товариству «Прикарпаттяобленерго» (т. 1 а.с. 40-45).

Будучи очевидцем цієї події, позивач переніс психологічний стрес. У цей же день у нього погіршився стан здоров'я, тому звернувшись за медичною допомогою, його оглянули комісійно лікарі-психіатри ОКПНД одразу після цієї події, де йому виставили діагноз: «гостра реакція на стрес, тривожний синдром» та рекомендовано відповідне лікування (т. 1 а.с. 8, 37).

Довідка Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» підтверджує страхову подію і оплату за шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля (т. 1 а.с. 7, 38-39).

Постановою Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 30 грудня 2011 року закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 організації № 9 боргу в сумі 15 000,00 грн. на користь ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 45).

Стаття 24 Житлового кодексу України зазначає, що для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку. ОСОБА_2 організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання

жилого будинку і придомової території. Жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатації будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути створено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинків здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією.

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 1.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 N 150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд», зареєстрованим у Мін'юсті України 21.08.2004 за N 1046/9645, відповідно до якого на виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій покладено скидання з дахів та покрівель снігу та льоду. Сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах формуватися у вали.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що в результаті бездіяльності ОСОБА_2 організації № 9, роботи по забезпеченню нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій, і зокрема будинку по вулиці Незалежності, 30, що на розі вулиць Січових Стрільців та Незалежності, не виконуються, що призвело до того, що мало місце падіння льоду з даху вказаного будинку, що спричинило матеріальну шкоду автомобілю, а також моральну шкоду позивачу по справі.

Відповідно до частин першої-третьою статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частинами першою-другою статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частина перша статті 1167 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частина третя статті 23 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно роз'яснень, що містяться у пункті 9 вказаної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За таких обставин суд вважає, що моральна шкода спричинена позивачу саме фактом падіння льоду з даху будинку, його наслідками, що у момент самого падіння льоду на автомобіль, біля якого перебував позивач, мали місце негативні наслідки на стан його здоров'я так і певний період після, внаслідок чого позивач зазнав стресу, моральних страждань та переживань.

При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає стаття 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг душевних страждань, які зазнав позивач, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя, тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у сумі, яка за переконанням суду, становить 15 000,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 організації № 9 про визнання неправомірною бездіяльності та відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 22, 23, 1167 Цивільного кодексу України, статей 3, 4, 6, 10, 11, 57-60, 77, 88, 169, 197, 209, 212-215, 218, 222-233, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 організації № 9, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 організації № 9, яка полягає у нечищенні дахів будинку від снігу та льоду.

Стягнути з ОСОБА_2 організації № 9 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.В. Мелещенко