Постанова

від 23.09.2016 по справі 802/980/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 вересня 2016 р. Справа № 802/980/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Віятик Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ладижинського відділення Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області

до: дочірнього підприємства "Монтажне управління №9" колективного підприємства "Асем"

про: стягнення заборгованості в розмірі 30789,10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся керівник Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ладижинського відділення Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, з адміністративним позовом до дочірнього підприємства «Монтажне управління №9» колективного підприємства «Асем» про стягнення заборгованості в розмірі 30789,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у встановлений законом строк не сплатив орендну плату за землю з юридичних осіб, в наслідок чого виникла заборгованість в розмірі 30789,10 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач та прокурор не з'явились, водночас через відділ прийому суду подано заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Однак, до суду повернувся конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство «Монтажне управління №9» колективного підприємства «Асем» взято на облік органом державної податкової інспекції як платник податків 24.04.2003 за №170.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю за 2015 та 2016 роки в розмірі 30789,10 грн., яка виникла внаслідок несплати податкового забов'язання, самостійно визначеного платником податків в податкових деклараціях за 2015 та 2016 роки.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендної плати за землю в розмірі 30789,10 грн.

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Землекористувачі відповідно до пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 ПК України.

Згідно статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Статтею 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Виконуючи зазначені норми Закону, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 01.10.2015 № 202-22. Проте, на даний час сума заборгованості не погашена.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імен держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінниький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Монтажне управління №9» колективного підприємства «Асем» (код ЄДРПОУ 32278752) до місцевого бюджету (31418698700008, банк одержувач: УК у м. Ладижині, код платежу: 18050300, код ЄДРПОУ 35878997, ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 30789 (тридцять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Віятик Наталія Володимирівна