Постанова

від 15.09.2016 по справі 826/6205/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2016 року 11:49 № 826/6205/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого судді Аблова Є.В.,

судді Погрібніченка І.М.,

судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,

за участю сторін:

представника позивача - Лєвєнтова О.В.,

представника відповідача - Павлишина М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Дніпро-К» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови №73/16/10/26-22/3103/0214 від 31.03.2016 та припису від 28.03.2016, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Дніпро-К» (надалі - позивач або ТОВ НВП «Дніпро-К») з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач або ДАБІ України), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову №73/16/10/26-22/3103/0214 від 31.03.2016 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Якимчук Мальвіни Сергіївни про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на ТОВ НВП «Дніпро-К» (ідентифікаційний код 23384090);

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.03.2016, винесений відносно ТОВ НВП «Дніпро-К» (ідентифікаційний код 23384090).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві є нормативно та документально необґрунтовані. Позивач вважає, що інспектор органу державного архітектурно-будівельного контролю неправильно кваліфікував виконані товариством роботи у нежитловому приміщені № 31 за адресою: АДРЕСА_1, як будівельні, що, в свою чергу, потребують оформлення дозвільної документації у вигляді реєстрації декларації про початок будівельних робіт. У зв'язку з цим, на думку позивача, відсутні підстави для накладання на ТОВ НВП «Дніпро-К» штрафу, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність висновків акта перевірки від 28.03.2016 та законність винесених за її наслідками рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі звернення (скарги) ОСОБА_4 від 02.02.2016 та наказу ДАБІ від 08.09.2015 № 976, директором Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Горобченко Л.А. було видано направлення від 25.03.2016 для здійснення головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Якимчук М.С. позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 в період з 25.03.2016 по 28.03.2016.

За наслідками проведення перевірки з питань дотримання ТОВ НВП «Дніпро-К» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва: «нежитлове приміщення № 31 житлового будинку АДРЕСА_1» були складені:

- акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.03.2016, яким зафіксовано факти виконання товариством у нежитлових приміщеннях № 31 будівельних робіт, а саме: розібрано існуючу перегородку, яка розділяє підсобні приміщення № 5 та № 6 (відповідно до технічного паспорту № 11730 станом на 20.01.2010, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна), встановлено перегородки в основному приміщенні № 3, які розділяють дане приміщення на 2 приміщення та підсобне приміщення, перенесено дверний проріз в приміщенні № 7, та приєднано приміщення (вхідний тамбур) до приміщення № 1 площею близько 1,5 кв.м. шляхом встановлення дверного блоку, що передбачає зміну зовнішніх геометричних розмірів приміщення. При цьому інспектором встановлено, що вказані вище роботи виконуються без документів, які надають право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та затвердженої у встановленому порядку проектної документації, та відповідно порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.03.2016, яким вимагається від позивача усунути виявлені порушення містобудівного законодавства (самовільного виконання будівельних робіт із реконструкції нежитлових приміщень №31 житлового будинку АДРЕСА_1 (відповідно до технічного паспорту від 20.01.2001 № 11730) без документів, які надають права на виконання будівельних робіт) в термін до 28.04.2016;

- протокол правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2016, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки виявлено порушення: «за вказаною вище адресою самовільно виконуються будівельні роботи із реконструкції нежитлових приміщень № 31 (відповідно до технічного паспорту від 20.01.2010 № 11730, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна) без документів, які надають права на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 категорія складності об'єкту будівництва на підставі наслідків (відповідальності) СС1, встановлена, як II», відповідальність за що передбачена абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та відомості місце і час розгляду справи про правопорушення.

31.03.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Якимчук М.С. була прийнята постанова №73/16/10/26-22/3103/0214 по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на товариство штраф в розмірі 49 608 грн.

Незгода позивача із вказаними вище приписом та постановою зумовили його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно зі ст. 10 цього Закону для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Нормами ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

У відповідності до п.п. 1, 2, 3 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. ( п. 5 Порядку № 553).

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону № 3038-VІ, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. (п.7 Порядку № 553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п. 16, п. 18 Порядку № 553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п. 17, п. 19, Порядку № 553).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22 Порядку № 553).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Зокрема, за приписами абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 цього Закону суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення як виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

З матеріалів справи вбачається, що нежитлове приміщення № 31 підвалу загальною площею 128 кв.м., що складається з приміщень №№1 - 11 та розташоване у 6-ти поверховому житловому будинку з мансардою АДРЕСА_1, належало ТОВ НВП «Дніпро-К» на праві власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.06.2001 номер в Реєстрі 7980 (зареєстрований Радянською районною радою 14.06.2001 за № 234). Право власності за ТОВ НВП «Дніпро-К» на вказане нежиле приміщення було зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації 06.07.2001 в реєстровій книзі № 16 п-203, за реєстровим № 2333-п.

17.03.2016 між ТОВ НВП «Дніпро-К» та фізичною особою ОСОБА_7 укладено договір дарування, що посвідчений нотаріусом (номер в Реєстрі 218), та за умовами якого позивач передав безоплатно у власніть ОСОБА_7 нежиле приміщення № 31 підвалу загальною площею 128 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В ході проведення позапланової перевірки працівником органу державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що у нежитловому приміщенні № 31 ТОВ НВП «Дніпро-К» виконуються роботи, а саме:

- розібрано існуючу перегородку, яка розділяє підсобні приміщення № 5 та № 6 (відповідно до технічного паспорту від 20.01.2001 № 11730);

- встановлено перегородки в основному приміщенні № 3, які розділяють дане приміщення на 2 приміщення та підсобне приміщення;

- перенесено дверний проріз в приміщенні № 7;

- приєднано приміщення (вхідний тамбур) до приміщення № 1 площею близько 1,5 кв.м шляхом встановлення дверного блоку, що передбачає зміну зовнішніх геометричних розмірів приміщення. Вказані вище роботи виконуються без документів, які надають право на виконання будівельних робіт.

Визначення «будівельних робіт» наведено у п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, та розуміється як роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо) забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Зі змісту наданих представниками сторін документів до матеріалів справи (копій технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) від 20.01.2010 №11730, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок № 22-24, виготовлений 14.05.2016 МПП «Виробнича фірма «Науктехпроект», та довідки МПП «Виробнича фірма «Науктехпроект» від 14.05.2016) вбачається, що в результаті виконання робіт з демонтажу перегородок, монтажу нових і облицювання стін гіпсокартоном загальна площа приміщення зменшилася до 125,5 кв.м., змінено функціональне призначення окремих приміщень в межах підвального приміщення № 31.

В текстах технічних паспортів наявна відмітка про те, що проектна документація та дозвіл на перенесення двірного прорізу в капітальній стіні в зв'язку з добудовою ліфтової шахти до БТІ не подані.

Згідно п. 1 і 2 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VІ, замовник має право виконувати будівельні роботи після:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається (ч. 2 ст. 36 Закону № 3038-VІ).

Відповідно до п. 5 Порядку виконання будівельних робіт, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів I - III категорії складності.

За встановленою процедурою замовник (його уповноважена особа) має заповнити і подати особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації про початок виконання будівельних робіт за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру (п. 16 і 17 зазначеного Порядку).

В силу ч. 8 ст. 36 Закону №3038-VІ замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

З контексту наведених норм матеріального права вбачається встановлення законодавцем декларативного принципу на отримання права на здійснення будівельних робіт на об'єктах, що належать до ІІ категорії складності.

Суд встановив, що виконані роботи на об'єкті будівництва «нежитлове приміщення № 31 житлового будинку АДРЕСА_1» відповідають визначенню будівельних робіт. Між тим, відповідна декларація про початок виконання будівельних робіт на вказаному об'єкті будівництва позивачем до органу державного архітектурно-будівельного контролю не подавалася.

Відповідно до п. 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Згідно з п. 6 зазначеного Порядку питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб. Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення.

Відповідно до п. 7 Порядку рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу.

Таким чином, Департамент державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві при винесенні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності діяв в межах своїх повноважень та у порядку, визначеному законодавством України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві дотримано встановленого законодавством України порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю при здійсненні перевірки та винесенні оскаржуваної постанови та припису.

При цьому, під час судового розгляду справи позивачем жодним чином не спростовані доводи відповідача щодо порушення ТОВ НВП «Дніпро-К» вимог містобудівного законодавства.

Суд не бере до уваги усні посилання представника позивача на ту обставину, що на момент проведення позапланової перевірки товариство не являлося власником нежилого приміщення № 31, оскільки документальне підтвердження факту реєстрації права власності (ОСОБА_7) на таке нежиле приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та як наслідок виникнення у третьої особи права власності на нерухоме майно (ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України) у матеріалах справи відсутнє.

Також суд зважає на ту обставину, що акт перевірки від 28.03.2016 був підписаний директором ТОВ НВП «Дніпро-К» Овсянніковим С.В. без жодних зауважень. За даними наявної в матеріалах справи копії скарги ОСОБА_4 від 02.02.2016, адресованої місцевим органам влади за фактом виникнення аварій у житловому будинку (прорив труби) в результаті проведених ремонтних робіт, вбачається проведення ремонтних робіт у підвалі будинку за адресою: АДРЕСА_2, здійснювалося товариством (власником приміщення) задовго до укладання договору дарування від 17.03.2016.

Щодо посилання позивача на положення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджену наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 то, як зазначено в п. 1.1 розділу 1 цієї інструкції, вона розроблена відповідно до чинного законодавства з метою нормативно-методичного забезпечення діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (далі - суб'єкти господарювання).

Відповідач не є суб'єктом господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, а тому не керується нею в своїй діяльності.

Згідно з вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у звязку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Дніпро-К» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Погрібніченко І.М.

Суддя Шулежко В.П.