Ухвала

від 22.09.2016 по справі 826/3227/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3227/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.

при секретарі Рафальській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2015 року №№ 0006522205, 0006532205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, встановивши реальність господарських операцій при відносинах позивача з його контрагентом - ТОВ «Ерідл».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30 жовтня 2015 року відповідачем, на підставі акта перевірки № 5275/26-58-22-05/33260662 від 13 жовтня 2015 року та листа № 27662/10/26-58-22-05-11 від 29 жовтня 2015 року про надання відповіді на заперечення прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0006532205, яким позивачу за порушення п. 138.2, п.138.5, п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 86 551,25 грн., в тому числі за основним платежем 69 241,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 17 310,25 грн. та № 0006522205,яким позивачу за порушення п. 44.1 ст.44, п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (ряд. 23 Декларації) у розмірі 182 703 грн. (звітний період за який подано декларацію - жовтень 2013 року) та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 45 675,75 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, визначення позивачу грошових зобов'язань з «податку на прибуток приватних підприємств» та зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість ґрунтується на наступних обставинах.

ТОВ «Інтертрансгруп» - «Замовник», з однієї сторони, та SЕS0 - spol. s.г.о (Словакія), укладено договір про надання послуг б/н від 20 грудня 2013 року, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати консультаційну та юридичну допомогу в питаннях, що зазначені в технічному завданні, в обсягах та на умовах передбачених цим договором.

Втім, податковим інспектором зроблено висновок що завдання, які поставлені в договорі про надання послуг та технічному завданні, звіті про виконання технічного завдання, відрізняються за своєю суттю та метою здійснених послуг.

Також, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року встановлено його завищення на загальну суму 187 330,00 грн., в т.ч. січень 2013 - 80 237,00 грн., квітень 2013 -52 098,00 грн., травень 2013 - 1 400,00 грн., червень 2013 - 53 595,0 грн.

Львівською філією ТОВ «Інтертрансгруп» (покупець) укладено договір купівлі - продажу за № ЕР-1001 від 10 січня 2013 року з постачальником ТОВ «Ерідл».

Втім проаналізувавши підсистеми АС «Податковий блок», «АС Перегляд результатів співставлення» та бази даних Єдиного реєстру податкових накладних в розрізі контрагентів ТОВ «Ерідл», перевіряючий прийшов до висновку про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 18 січня 2012 року по 31 березня 2014 року.

Таким чином, на думку податкового органу, у зв'язку з відсутністю підтверджених даних по постачальнику послуг, що були реалізовані ТОВ «Інтертрансгруп», відсутністю трудових та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для придбання та реалізації ТМЦ, сировини, матеріалів у ТОВ «Ерідл» встановлено неможливість фактичного здійснення вказаних ТМЦ (придбання та реалізації ТМЦ ) в січні, квітні травні та червні 2013 ТОВ «Ерідл», який є фактичним постачальником ТОВ «Інтертрансгруп» в січні, квітні травні та червні 2013 року та є ознаками того, що дана операція між ТОВ «Інтертрансгруп» та ТОВ «Ерідл» не має економічної суті (не є господарською) та свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Інших обставин збільшення позивачу сум грошових зобов'язань та зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ акт перевірки в собі не містить.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Господарська діяльність, відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 цього Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).

Податковим кредитом, у розумінні п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а», «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу до об'єкта оподаткування податком на додану вартість відноситься постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 201.1, 201.10 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, право на формування податкового кредиту та зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок витрат шляхом відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності пов'язується з фактичним здійсненням цих господарських операцій, що має підтверджуватись документально.

Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у частині 1 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Обов'язкові реквізити первинних документів визначені частиною 2 цієї норми права.

За визначеннями, що містяться у ст. 1 вказаного Закон, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зазначене підтверджує висновок про те, що необхідною умовою для віднесення вартості придбаних платником податків товарів та послуг до витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а сум сплаченого ПДВ - до податкового кредиту, є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Виходячи із викладеного, перевірці підлягає реальність здійснення між позивачем та його контрагентом спірних господарських операцій. При цьому, докази, на обґрунтування доводів сторін, відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні оцінюватись судом у їх сукупності.

З матеріалів справи встановлено, що податковий орган дійшов висновків про відсутність об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток з тих підстав, що ознаки фіктивності контрагентів контрагента позивача, встановлена наступними документами: актом Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області № 247/22-4/31663229 від 11 липня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ІТОРТЕЛЬ ГРУП», актом ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 396/15-51-22-01/36796334 від 23 вересня 2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Аскат», акт Новосельської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернівецькій області № 617/22/38662588 від 13 червня 2014 року про результати проведення позапланової перевірки ПП «Окмі-Тран Міндоходів в Одеській області № 3473/15-53-22-3/37910794 від 17 червня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Галирнис», акт ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів у Одеській області № 769/15-53-22-3/34776521 від 30 січня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки МП «ЕРІНГ-РЕКОНСТРУКЦІЯ», акт ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 672/22-05-09/37068504 від 16 жовтня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ТД «Аквион», акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві № 1417/26-55-22-09/38005115 від 19 травня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТЕКСТРОЙ».

Однак, вказані доводи податкового органу не свідчать про відсутність фактично здійснених господарських операцій позивача з його контрагентами.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ «Інтертрансгруп» є виробником готової продукції - відновлених шин. Відновлення здійснюється як з давальницьких шин та гуми (бувші у використанні шини, з яких береться за основу каркас), так і з власних або придбаних у постачальників б/в шин згідно з технологічним процесом відновлення з дотриманням норм використання необхідних матеріалів.

У 2013 році було відновлено 1706 шин, з яких - 233шт. встановлені на власні автомобілі, решту реалізовано покупцям. З вартості реалізованих шин було сплачено ПДВ у сумі 580 000,5 грн.

Так, між ТОВ «Ерідл» (продавець) та ТОВ «Інтертрансгруп» в особі директора Львівської філії ТОВ «Інтертрансгруп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № ЕР-1001 від 10 січня 2013 року, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах цього договору. Найменування товару автомобільні деталі, запчастини, приладдя, шини та матеріали згідно специфікації.

Реальність здійснення господарської операції, а саме - купівлі Товариством у ТОВ «ЕРІДЛ» сировини для технологічного процесу з відновлення шин - підтверджується наступними первинними документами:

Документами про реєстрацію, наданими ТОВ «ЕРІДЛ»: Свідоцтвом № 200078712 про реєстрацію платника податку на додану вартість, Довідкою з ЄДРПОУ від 09.01.2013, Випискою з ЄДРПОУ від 09 січня 2013 року.

Видатковими накладними, підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками: № 1571 від 14 січня 2013 року, №1687 від 31 січня 2013 року, № 810 від 03 квітня 2013 року, №850 від 15 квітня 2013 року, №870 від 19 квітня 2013 року, №400 від 28 тараня 2013 року № 513 від 03 червня 2013 року, № 529 від 07 липня 2013 року, №567 від 20 червня 2013 року, № 581 від 25 червня 2013 року, №592 від 27 червня 2013 року.

Податковими накладними, зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі: № 1571 від 14 січня 2013 року, № 1687 від 31 січня 2013 року, № 810 від 03 квітна 2013 року, № 850 від 15 квітня 2013 року, № 870 від 19 квітня 2013 року, № 400 від 28 травня 2013 року, № 513 від 03 червня 2013 року, №529 від 07 червня 2013 року, № 567 від 20 червня 2013 року, № 581 від 25 червня 2013 року, № 592 від 27 липня 2013 року, № 593 від 27 червня 2013 року.

Подорожніми листами до вантажного автомобіля Фольксваген (ВС 5506) власності Товариства, яким доставлялась сировина № 005900 14.01.2013, №005959 від 31 січня 2013 року, № 006156 від 03 квітня 2013 року, № 006192 від 15 квітня 2013 року, № 006204 від 19 квітня 2013 року, № 006308 від 28 травня 2013 року, № 006326 від 03 червня 2013 року, № 006340 від 07 червня 2013 року, № 006374 від 20 червня 2013 року, № 006390 від 25 червня 2013 року, №006396 від 27 червня 2013 року.

У бухгалтерському обліку Товариства зроблені відповідні записи щодо оприбуткування сировими, передачі її у виробництво та виготовлення готової продукції - відновлених шин.

Оскільки відновлення шин здійснюється не відокремленим підрозділом позивача - Львівською філією ТОВ «Інтертрансгруп», яка обліковується як платник податків у ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області, то всі первинні документі по цій операції були надані податковим інспекторам-ревізорам Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного Управління ДФС у Львівській області під час позапланової виїзної перевірки Львівської філії ТОВ «Інтертрансгруп» з 08 вересня 2015 року по 25 вересня 2015 року, про що було складено акт «Про результати позапланової виїзної перевірки Львівської філії ГОВ «Інтертрансгруп», (код ЄДРПОУ 37141348) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року» від 05 жовтня 2015 року № 780/13-25-22-00/37141348, в якому порушень діючого законодавства, а саме у взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Ерідл», не встановлено.

Також, між ТОВ «Інтертрансгруп» (замовник) та SESO - sро1. s.г.о (Словакія) (виконавець) укладено договір про надання послуг б/н від 20 грудня 2013 року, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати консультаційну та юридичну допомогу в питаннях, що зазначені в технічному завданні, в обсягах та на умовах, передбачених цим Договором.

Технічне завдання згідно договору про надання послуг від 20 грудня 2013 року виконавець бере на себе надання усних консультацій з правових питань, а в разі необхідності письмових роз'яснень і довідок з наступних питань: підприємницька діяльність в Словаччині ; організація транспортної логістики в Словаччині; організаційно-правові форми компаній в Словаччині; аналіз податкової системи Словаччини при різних організаційно-правових формах компаній з метою здійснення транспортно-експедиційної діяльності; реєстрація філії (представництва) українського транспортного підприємства в Словаччині; вивчення можливості здійснення діяльності на території Словаччини українським транспортним підприємством без створення філії (представництва); отримання довготермінових віз професійними водіями та іншими працівниками підприємства, які будуть задіяні під час здійснення діяльності на території Словаччини; вивчення можливості підприємства у здійсненні інвестиційної діяльності на території Словаччини шляхом створення термінально-логістичного центру або входження у вже існуючий центр.

На виконання умов вказаного вище договору позивачем наданий акт приймання-передачі надання послуг від 30 травня 2014 року за договором про надання послуг від 20 грудня 2013 року та Звіт про виконання Технічного завдання.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 30 травня 2014 року директор SESO - sро1. s.г.о (Словакія) Обіцкий Станіслав (Виконавець) надав, а директор ТОВ «Інтертрансгруп» Дідилівський В.М. - (Замовник) прийняв надані послуги, передбачені Технічним завданням Замовника. Вартість послуги Виконавця склала 24 000 євро.

Згідно із звітом про виконання технічного завдання до договору про надання послуг від 20 грудня 2013 року виконавцем надані усні консультації, роз'яснення та довідки із посиланням на чинне законодавство Словаччини та нормативно-правове забезпечення підприємницької діяльності з питань надання експедиторських і транспортних послуг з перевезень вантажів автомобільним та залізничним транспортом.

З наявних в матеріалах справи копій первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами, колегією суддів не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, отже такі документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

Разом з тим, в акті перевірки позивача, відповідачем не наведено вичерпного переліку розбіжностей між вимогами діючого законодавства до оформлення первинних документів та фактичним змістом первинних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Ерідл».

Таким чином, колегія суддів вважає, що в основу висновків акту перевірки відповідачем, фактично, покладена інформація (податкових органів та правоохоронних органів відносно контрагента), достовірність якої не доведена у встановленому законом порядку.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги той факт, що ДПІ у Пустомитівському районі Головного Управління ДФС у Львівській області було проведено позапланову виїзну перевірку Львівської філії ТОВ «Інтертрансгруп» з 08 вересня 2015 року по 25 вересня 2015 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року» про що складено акт від 05 жовтня 2015 року № 780/13-25-22-00/37141348, в якому порушень діючого законодавства, а саме у взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Ерідл» не встановлено.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про нереальність господарських операцій контрагента позивача з контрагентами, тобто, фактично, податковим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

Крім того, податковим органом не надано суду рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає протиправними спірні податкові повідомлення-рішення відповідача від 30 жовтня 2015 року № 0006522205 та № 0006532202 та, відповідно, обґрунтованим рішення суду першої інстанції про необхідність їх скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновків про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 72 КАС України не надано доказів, які б ставили під сумнів виконання вказаних господарських операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 94 КАС України колегія суддів вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено частково, відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 5 196 грн. 35 коп. підлягає стягненню з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 41, 94, 160, ч. 4 ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2016 року - залишити без змін .

Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39471390, адреса: вул. Смілянська, 6, м. Київ, 03151) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у сумі 5 196 (п'ять тисяч сто дев'яносто шість) грн. 35 (тридцять п'ять) коп.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 27 вересня 2016 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.