Рішення

від 23.09.2016 по справі 916/2386/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2016 р.Справа № 916/2386/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕЦПРОЕКТМОНТАЖВ» (39623, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34987520)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПМК-17В» (65025, Одеська обл., Комінтернівський район, 21-й км Старокиївського шосе, буд. 30-А; код ЄДРПОУ 01353551)

про стягнення 53 229,76 грн.

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 12.09.2016);

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „СПЕЦПРОЕКТМОНТАЖВ» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „СПМК-17В» (далі - Відповідач) про стягнення 53 229,76 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2016 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.09.2016.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 54, 509, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, обґрунтовані несплатою Відповідачем за поставлений товар.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 14.09.2016 № 34513/16 (а.с. 21).

На електрону адресу господарського суду Одеської області 23.09.2016 надійшло клопотання Відповідача (вх. № 23155/16 від 23.09.2016) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечення явки представника у судове засідання (а.с. 23). Проте, Відповідач не позбавлений права на ведення своєї справи у господарському суді через інших повноважних представників відповідно до частини третьої статті 28 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим вказане клопотання не підлягає задоволенню. Окрім того, явка представника Відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в :

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Відповідно до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 103 229,76 грн., що підтверджується накладною від 30.05.2016 № 15 /а.с. 9/.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України (пункт 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.2013 № 14).

Отже, обов'язок Відповідача зі сплати поставленого товару виник з моменту складення та підписання повноважними сторонами видаткової накладної від 30.05.2016 № 15.

Судом встановлено, що Відповідачем частково сплачено Позивачу за поставлений товар у сумі 50 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ „СПЕЦПРОЕКТМОНТАЖВ» /а.с. 12/.

Отже, сума боргу Відповідача за поставлений товар складає 53 229,76 грн. (103 229,76 - 50 000,00 = 53 229,76).

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 53 229,76 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 27 вересня 2016 р.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 202, частиною першою статті 207, частиною першою статті 208, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною другою статті 530, статтею 629, частиною першою статті 692, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, пунктом 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.2013 № 14, статтями 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПМК-17В» (65025, Одеська обл., Комінтернівський район, 21-й км Старокиївського шосе, буд. 30-А; код ЄДРПОУ 01353551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕЦПРОЕКТМОНТАЖВ» (39623, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34987520) заборгованість за поставлений товар у розмірі 53 229,76 грн. (п'ятдесят три тисячі двісті двадцять дев'ять гривень 76 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПМК-17В» (65025, Одеська обл., Комінтернівський район, 21-й км Старокиївського шосе, буд. 30-А; код ЄДРПОУ 01353551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕЦПРОЕКТМОНТАЖВ» (39623, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34987520) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов