Постанова

від 20.09.2016 по справі 927/545/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р. Справа№ 927/545/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників:

прокуратури: Винник О.О., посвідчення № 036704 від 15.12.2015,

позивача 1: не з'явився,

позивача 2: не з'явився,

відповідача: Любченко О.В., довіреність № 176 від 20.07.2016.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп"

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 29.07.2016

у справі № 927/545/16 ( суддя Шестак В.І.)

за позовом: Заступника прокурора Чернігівської області, в інтересах держави

в особі: 1. Державної екологічної інспекції в Чернігівській області,

в особі: 2. Краснянської сільської ради,

до: Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп",

про відшкодування збитків 303461,54 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2016 позов задоволено повністю. Стягнуто з Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп", вул. Шевченка,119, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область,15552 (р/р 26006704196224 Райффайзен банк "Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 05389161) до спеціального фонду Державного бюджету України (УК у Чернігівському районі/с. Красне/24062100, р/р 33117331700542, код ЄДРПОУ 38053813, МФО 853592) 91038,45 грн (30%) шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, та до спеціального фонду місцевих бюджетів Краснянської сільської ради та Чернігівської обласної ради 212423,06 грн (70%) шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Стягнуто з Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп", вул. Шевченка, 119, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552, (р/р 26006704196224 Райффайзен банк "Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 05389161) на користь Прокуратури Чернігівської області, вул. Князя Чорного,9, м. Чернігів, 14000 (р/р 35215093006008 Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код 02910114) 4551,92 грн судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Чернігівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Чернігіврайагролісгосп" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.05.2016 у справі №927/266/16. Скаржник зазначив, що забезпечення охорони лісу дійсно входить до обов'язків постійних лісокористувачів, однак неналежна охорона лісу, відповідно до норм чинного законодавства України, не є лісовим правопорушенням, що тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу. Підставами притягнення до юридичної відповідальності є наявність складу правопорушення та санкцію за його вчинення. Судом не надано належної оцінки факту відсутності законних підстав застосування до відповідача, який за твердженням прокурора, не забезпечив належну охорону лісу, міри відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за незаконну рубку лісу, за відсутності відповідних доказів на підтвердження вчинення відповідачем таких дій (рубки лісу), а також з огляду на заявлені предмет та підстави позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2016 апеляційну скаргу Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" було передано для розгляду колегії суддів під головуванням судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 апеляційну скаргу Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" прийнято до провадження у визначеному складі суддів та призначено до розгляду на 20.09.2016.

15.09.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від представника прокуратури надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2016 у справі №927/545/16 залишити без змін,а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання, яке відбулось 20.09.2016 не з'явились представники позивачів.

Відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму ВГСУ від 16.12.2015) розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Головуючим суддею було встановлено, що про час та дату судового засідання позивачі були повідомлені належним чином, відповідно до наявних в матеріалах справи поверненнях повідомлень про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 19.08.2016) під № 04116 15555916, 04116 15555908. Причини неявки представники позивачів суду не повідомили і не направили на адресу суду відповідних заяв чи клопотань.

Отже, враховуючи належне повідомлення всіх учасників судового процесу про дату та місце судового засідання, колегія суддів вирішили слухати справу без представників позивачів. Представники прокуратури та відповідача надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 20.09.2016 (після проведення колегією суддів наради) було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи п. 2.1. Статуту відповідача встановлено, що підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Підпунктом 2.2.1 Статуту визначено, що предметом діяльності Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства "Чернігіврайагролісгосп" є спеціалізоване ведення лісового господарства, а саме, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу.

Відповідно до розпорядженням Чернігівської райдержадміністрації № 530 від 01.11.2005 Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству "Чернігіврайагролісгосп" видано державний акт ЯЯ №370595 на право постійного користування земельною ділянкою площею 603.2526 га на території Красненської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області для ведення лісового господарства. Даний державний акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030683900001.

Згідно з направленням №57 Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, 05 лютого 2016 року Державними інспекторами з ОНПС Чернігівської області О.О. Феськовець, Коломієць А.А. та Лепех В.М. було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження рослинного і тваринного світу на території Чернігівської області, відповідно за результатами якої складено Акт перевірки № 16/06.

Отже, даною перевіркою було виявлено незаконну рубку дерев породи дуб звичайний та породи осика в полезахисній лісосмузі кварталі 176 "Чернігіврайагролісгосп" на землях Красненської сільради Чернігівського району Чернігівської області.

Відповідно комісією за участю представників лісокористувача, проведено заміри діаметрів стовбурів незаконно зрубаних дерев та складено польові перелікові відомості пнів.

В подальшому старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Малим М.В. складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев, становить 30346,54 грн, згідно перелікової відомості від 03.02.2016 та акту перевірки № 16/06 від 05.02.2016. Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665. Відповідно до розрахунку розмір заподіяної шкоди становив 303461,54 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, який регулює основні вимогами щодо ведення лісового господарства, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

За приписами статей 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

В порушення зазначених нормативних приписів та пункту 2.2.1. Статуту Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" відповідачем не було забезпечено охорону і збереження лісу від незаконної рубки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що факт незаконної порубки дерев на підвідомчій відповідачеві території, внаслідок чого лісу завдано шкоду в загальній сумі 30346,54 грн, підтверджено актом перевірки № 16/06 від 05.02.2016 та доданими до нього переліком діаметрів пнів та розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 N 665 „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Судом першої інстанції було встановлено, що даний акт є чинним на час вирішення спору.

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно ст. 1, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» є збереження природних ресурсів у т.ч. лісів.

Згідно зі ст. 20 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» Державній екологічній інспекції, як спеціально уповноваженому органу з питань екології та природних ресурсів, надано право здійснювати контроль за використанням та охороною земель, надр, лісів та дотриманням норм екологічної безпеки.

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області №136 від 12.12.2011 в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Статтею 35 Закону визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (стаття 5 ЗУ №1264 від 25.06.91).

Згідно частин четвертої ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною першою ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 1.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.06.2001 (із змінами та доповненнями) визначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника, отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

За загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ч. 2 статті 614, ч. 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника, втім, відповідач під час розгляду справи в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не довів, що він на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства забезпечив охорону і збереження лісу на підвідомчій території від незаконної рубки, не надав належних і допустимих доказів щодо відсутності його вини або доказів відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Тому стягнення шкоди має здійснюватись у відповідності до вищевказаних норм Бюджетного кодексу України.

Отже, беручи до уваги вищенаведене та враховуючи доведеність позивачем факту порушення відповідачем чинного законодавства, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2016 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2016 у справі №927/545/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" - без задоволення.

2. Матеріали справи №927/545/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов