Постанова

від 06.09.2016 по справі п/811/800/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року Справа № П/811/800/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача: Бакай С.О.;

відповідача: Тимченка С.В., та Ніколенка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про застосування заходів реагування шляхом зупинення роботи, В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (далі - відповідач), в якому просить суд, з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог (а.с.147), до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених у позові, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (ЄДРПОУ - 30825207) шляхом зобов'язання даного господарства зупинити роботу (експлуатацію) будівлі зернового складу та зернового току СТОВ "Славутич", розташованого за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Мануйлівка.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у ході планової перевірки СТОВ "Славутич" виявлено порушення вимог Кодексу цивільного захисту України №5403-VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України №1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, Державних будівельних норм України "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту", які створюють загрозу життю та здоров'ю, однак, дотепер не усунуті.

У судовому засіданні представником позивача вимоги позову підтримано у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що позовні вимоги управління ДСУНС у Кіровоградській області є необгрунтованими, протирічать діючому законодавству України.

Так само, у судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів частини шостої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, складення постанови у повному обсязі було відкладено до 12 вересня 2016 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, дійшов наступних висновків.

Предметом розгляду адміністративної справи є застосування заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Відповідно до ст. 1 Закону України №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Водночас, згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частинами першою, другою статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно пунктів 1,11,12,14,18 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 Кодексу;

- складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей;

- складення протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян, винних у порушенні законів та інших нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Так, відповідно до частини другої статті 68 Кодексу, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

За змістом Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 №20/2013 центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності, є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) (пункт 6 цього Положення).

Пунктом 1 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, затвердженого наказом ДСНС України від 13.04.2016 р. №175 встановлено, що Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

З аналізу викладених законодавчих положень, суд дійшов висновку, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, в ході якого, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (зокрема, позапланової перевірки), має право звернутися до суду із позовом про застосування судом заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

У період з 17 по 20 червня 2016 року, відповідно до наказу від 25.05.2016 року (а.с.16), на підставі посвідчення та повідомлення на проведення перевірки (а.с.17-18), у присутності директора СТОВ "Славутич" Ніколенка В.І., уповноваженими особами Управління ДСУНС у Кіровоградській області проведено перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки СТОВ "Славутич" (за адресою: с. Мануйлівка, Мануйлівської сільської ради, Маловисківського району, Кіровоградської області).

У ході планової перевірки СТОВ "Славутич" виявлено порушення вимог Кодексу цивільного захисту України №5403-VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України №1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, Державних будівельних норм України "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту".

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 20 червня 2016 року №43, висновками якого встановлено порушення вимог зазначених законодавчих, підзаконних та нормативних актів. Акт підписаний директором товариства В.І. Ніколенко без зауважень (а.с.19-24).

Зі змісту акта перевірки від 20 червня 2016 року №43 вбачається, що за результатами перевірки були виявлені порушення вимог чинних нормативно-правових актів, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей, зокрема:

- не проведено вогнезахисту обробку дерев'яних конструкцій зернового складу на зерновому току (пункт 2.5 розділу III ППБУ, пункт 4.2.9 ППБ в АПКУ, пункт 11.6 В ДБН В.2.2-8-98);

- будівлю зернового складу на зерновому току не обладнано сертифікованою системою пожежної сигналізації (пункти 1.2., 1.4. розділу V ППБУ, пункти 15.1, 15.4 додатку А таблиці А.1 ДБН В.2.5-56:2014, пункти 15.1, 15.4 додатку В таблиці В.1 ДБН В.2.5-56:2010, пункт 6.13, таблиця В.1 додатку В ДБН В.2.2-8-98, пункт 6.1.2 ППБ в АПКУ);

- не здійснено технічне обслуговування наявних вогнегасників на зерновому току та на тракторній бригаді відповідно до Правил експлуатації вогнегасників (пункт 3.17 розділу V ППБУ);

- пожежний щит на території тракторної бригади не укомплектований відповідним пожежним інвентарем (підпункт 5.11 розділу V ППБУ);

- на підприємстві не проведено замір опору ізоляції електромережі і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ);

- лампи розжарювання у приміщенні ремонтної майстерні на території тракторної бригади не закриті скляними плафонами захисного виконання (пункт 1.18 розділу IV ППБУ);

- не всі приміщення, будівлі господарства в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежегасіння згідно норм належності (пункти 3.6, 3.9, ЗЛО розділу IV ППБУ);

- на підприємстві не розміщено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (стаття 40 КЦЗУ, пункт 3, підпункт 4.4.9);

- допускається встановлення та експлуатацію некаліброваних плавких вставок запобіжників у приміщенні акумуляторної на території тракторної бригади (пункт 1.4 розділу IV ППБУ).

Судом встановлено, що проведенню вказаної перевірки передувало з'ясування контролюючим органом виконання вимог позивачем Припису державного пожежного нагляду МНС України на усунення порушень вимог правил пожежної безпеки від 07 червня 2011 року.

Так, за змістом вказаного припису, не виконаними залишились наступні його пункти:

- дерев'яні конструкції горища будівель автогаража обробити вогнезахисним розчином (НАПБ А.01.001-2004 п.4.2.6);

- автогараж в повній мірі забезпечити первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) (НАПБ А.01.001-2004 п.4.6.8);

- будівлю ремонтної майстерні та автогаража обладнати пристроями блискавкозахисту згідно з РД-34.21.122-87 (НАПБ А.01.001-2004 п.5.1.35);

- провести вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій горища контори СТОВ "Славутич" (НАПБ А.01.001-2004п.4.2.6);

- будівлю контори обладнати пристроями блискавкозахисту згідно з РД-34.21.122-87 (НАПБ А.01.001-2004 п.5.1.35);

- провести вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій горища продовольчого та матеріального складів (НАПБА.01.001-2004 п.4.2.6);

- пристрої блискавкозахисту на будівлях тракторної бригади відремонтувати (НАПБ А.01.001-2004 п.5.1.36);

- дерев'яні конструкції горищ будівель зернового току обробити вогнезахисним розчином (НАПБ А.01.001-2004п.4.2.6);

- приміщення складів обладнати автоматичною пожежною сигналізацією (НАПБ 01.001.-2004 п.6.1.2) (а.с.72-73).

Вказаним спростовуються твердження відповідача щодо неналежного проведення контролюючим органом перевірки, оскільки в матеріалах справи наявні докази щодо її запланованого проведення на підставі відповідного плану- графіку проведення планових перевірок об'єктів різних форм власності на ІІ квартал 2016 року затвердженого заступником начальника Управління з державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту УДСНС України у Кіровоградській області (а.с.74-76).

Разом з тим, у ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем усунуто виявлені порушення пожежної безпеки, виявлених Актом перевірки від 20 червня 2016 року №43, окрім однієї будівлі, яка позивачем не використовується.

Так, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог невиконаним залишено вимоги щодо протипожежної безпеки однієї будівлі зернового складу га зерновому СТОВ «Славутич».

Викладене посвідчується Актом перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 22.08.2016 року №60 (а.с.149-158).

Водночас, судом встановлено, що на усунення виявлених перевіркою порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, відповідачем для обробітку дерев'яних конструкцій будівель зернового складу закуплено відповідні речовини у ТОВ "Епіцентр К", вогнебіозахист для деревини (а.с.97-99).

Також, під час дослідження спірних правовідносин судом встановлено, що відповідно до договору оренди №35 від 25.07.2016 року, відповідач передав приміщення зернового складу у тимчасове користування ОСОБА_5

Згідно з розділом 2 зазначеного договору визначено, що відповідальність згідно договору за протипожежну безпеку покладається на орендаря (а.с.166).

Водночас, позивач, формулюючи позовні вимоги, просить суд зобов'язати відповідача зупинити роботу (експлуатацію) будівлі зернового складу та зернового току СТОВ "Славутич".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем наразі не повністю усунуто одне з виявлених порушень пожежної безпеки, а саме - не здійснено вогнезахисне обробляння дерев'яних конструкцій будівель зернового складу (а.с.149-158).

Згідно підпункту 4.2.6 пункту 4.2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 30.12.2014 р. №1417, дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисній обробці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, вбудованих меблів, стелажів, якщо в будівельних нормах не зазначені інші вимоги. Пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок повинні негайно усуватись.

Отже, усунення існуючого порушення є можливим виключно за умови безперешкодного доступу до конструкцій, які повинні піддаватися вогнезахисній обробці.

Позивач між тим у позовній заяві просить застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення роботи (експлуатацію) будівлі зернового складу та зернового току відповідача.

Водночас, не містить позовна заява конкретних обґрунтувань того, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Тому, суд при вирішенні питання про застосування вказаних вище заходів реагування звертає увагу на наступне.

У частині першій статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив , що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей.

Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості.

Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.

Враховуючи наведене, право відповідача на експлуатацію будівель та приміщень можна вважати "майном" в сенсі статті 1 Першого протоколу, при цьому захід реагування у вигляді повної заборони експлуатації цього майна, який позивач вимагає застосувати до відповідача, є обмеженням такого права, а тому воно повинно застосовуватись з урахуванням принципів обґрунтованості та пропорційності.

З огляду на це оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Слід зазначити, що запропонований позивачем захід реагування передбачає фактично повне припинення на необмежений і не визначений строк господарської діяльності зернового складу та зернового току відповідача, що також може істотно вплинути на права та інтереси осіб, пов'язаних із відповідачем трудовими та договірними відносинами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

У зв'язку з цим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення експлуатації будівель і приміщень відповідача, позивачем не наведено і належними доказами не доведено, що з урахуванням встановленого факту наявності порушень установлених законодавством вимог пожежної безпеки лише в окремих будівлях і приміщеннях відповідача не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ДСУНС у Кіровоградській області задоволенню не підлягають.

За змістом частин першої, четвертої статті 94 Кодексу адмінісративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71,-158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про застосування заходів реагування - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.В. Жук