Ухвала

від 23.09.2016 по справі 826/25228/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

УХВАЛА

про закриття провадження в адміністративній справі

23 вересня 2016 року м. Київ№ 826/25228/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни, державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Міністерства юстиції України, третя особа: кредитна спілка "Фінансова країна", про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У письмовому провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться адміністративна справа №826/25228/15 (далі - справа) за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни (далі - відповідач-1) , державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни (далі - відповідач-2) , управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-3) та Міністерства юстиції України (далі - відповідач-4) , третя особа: кредитна спілка "Фінансова країна" (далі - третя особа, КС "Фінансова країна") , про:

- визнання неправомірними дій відповідача-2 щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 липня 2014 року №14587527 (далі - оскаржуване рішення) та відповідача-1 щодо внесення 16 липня 2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису №6421420 (далі - оскаржуваний запис) ;

- скасування оскаржуваного рішення;

- зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідача-3 скасувати оскаржуваний запис;

- зобов'язання державних реєстраторів прав на нерухоме майно відповідачів 3 та 4, відповідачів 3 та 4 з приводу прийнятого оскаржуваного рішення та внесення оскаржуваного запису станом на 10 листопада 2015 року усунути порушення.

Під час розгляду справи у порядку письмового провадження судом ініційовано питання про закриття провадження у справі, виходячи із нижче викладених норм та з'ясованих обставин.

Так, 26 березня 2013 року між КС "Фінансова країна", як кредитодавцем, та ОСОБА_1, як позичальником, укладено кредитний договір №148, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 360000,00 грн., на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж 26 березня 2013 року між КС "Фінансова країна", як іпотекодержателем, та ОСОБА_1, як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бубес Л.Ю. за реєстраційним №31.

Згідно з умовами договору іпотеки, іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира) .

Як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, КС "Фінансова країна" на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу від 27 серпня 2013 року №158 про дострокове погашення кредиту і нарахованих відсотків, а саме про погашення заборгованості за кредитом та відсотками протягом тридцяти днів із моменту отримання вимоги. ОСОБА_1 також повідомлено, що у разі невиконання вимоги КС "Фінансова країна" має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

16 липня 2014 року КС "Фінансова країна" звернулася до органу державної реєстрації із заявою про реєстрацію за нею права власності на предмет іпотеки разом із копіями відповідних документів, за результатами розгляду яких 21 липня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдовановою Галиною Миколаївною прийнято оскаржуване рішення, яким право власності на квартиру зареєстровано за КС "Фінансова країна", на підставі чого відповідачем-1 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно оскаржуваний запис.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено у спосіб, визначений у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя, яким, у даному випадку, є застереження у договорі іпотеки.

Зокрема, у розділі 5 договору іпотеки сторони дійшли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Тобто, сторони договору іпотеки дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя в один чи інший спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачений нормами Закону України "Про іпотеку".

Зокрема, відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року №21-41а16, згідно з п. 1. ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) , суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, якщо спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, - спір не є публічно-правовим, а випливає із договірних відносин та має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, приймаючи до уваги висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 14 червня 2016 року №21-41а16, а також те, що спір у даній справі випливає із договірних відносин, суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки вона не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 128, 157, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №826/25228/15 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни, державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Міністерства юстиції України, третя особа: кредитна спілка "Фінансова країна", про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що повторне звернення до адміністративного суду з тим самим позовом не допускається.

Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення спору віднесено до місцевого суду загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів із дня отримання копії ухвали . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда