Постанова

від 09.03.2016 по справі 804/14883/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2016 р. Справа № 804/14883/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріРешетнік А.М. за участю: представника позивача представників відповідача Шульгат В.В. Потапова О.О., Голобородько Д.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ТК Топ-Нова" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства "ТК Топ-Нова" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.05.2015 р.:

- №0000132202 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за основним платежем 407007,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 101752,00 грн.;

- №0000122202 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» за основним платежем в сумі 187107,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 46777,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Західно-Донбаською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ТК Топ-Нова" з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої, складено акт від 01.04.2015 р. №1/22-02/33796153, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що під час проведення перевірки не було виявлено взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні чи інші документи які визнано судом недійсними. Усі постачальники та покупці послуг, товарів та вугілля, на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, та обліковувалися у відповідних податкових органах за місцем реєстрації. Позивач вважає, що висновки податкового органу в акті перевірки є безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили у задоволені позовних вимог відмовити. Надали письмові заперечення, у яких зазначено, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 20.05.2015 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП "ТК Топ-Нова" зареєстроване Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 11.10.2005 р. Код за ЄДРПОУ: 33796153. Місцезнаходження підприємства відповідно до установчих документів: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.Підгірна, буд. 5, кв. 7. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.09.2010 р. за №100300157, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 337961504100, видане Західно-Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно довідки від 24.022016р. наданої представником позивача в судовому засіданні на підприємстві позивача в 2014р. рахувалось три співробітника : директор, бухгалтер, менеджер.

Згідно Постанови про призначення перевірки від 06.02.2015р. слідчий в ОВ слідчого відділу Управління СБ України розглянувши матеріал досудового розслідування внесено о до ЄРД за№22014040000000192 від 03.12.2014р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.258-5 КК України встановив, що у період квітня-жовтня 2014р. посадові особи ПАТ «КБ «Аксиома» організували групу протиправну фінансову схему , направлену на фінансування тероризму, а саме : на фінансове забезпечення терористичних організацій «ЛНР», «ДНР», шляхом незаконного переведення в готівку та зняття грошових коштів з кредитних рахунків підставних фізичних за рахунок грошових коштів підприємств з ознаками фіктивності, підконтрольних службовим особам ПАТ «КБ»Аксиома», яким кошти були перераховані українськими підприємствами, представники яких фактично отримували дану готівку та у подальшому спрямовували її на фінансове забезпечення терористичної діяльності. В ході аналізу руху коштів ТОВ «Галкорп», були виявлені СПД, що здійснювали перерахунок грошових коштів на його рахунки, зокрема ПП «ТК Топ-Нова», у зв'язку з чим у вказаному кримінальному провадженні постановлено призначити перевірку

Так, у період з 16.03.2015 р. по 25.03.2015 р. відповідно до наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 13.03.2015 р. №98, виданого начальником Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників, згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням постанови від старшого слідчого в ОВС слідчого відділу СБ України підполковника юстиції Кузьменка О.В. про призначення перевірки ПП "ТК Топ-Нова" від 06.02.2015 р. в рамках кримінального провадження №22014040000000192, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ТК Топ-Нова" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з рядом контрагентів за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.

Під час проведення перевірки представником податкового органу підготовлено письмовий запит від 24.03.2015р. про надання додаткових документів а саме : - сертифікати походження, якості придбаного і реалізованого товару в 2014р., та накази на відрядження посадових осіб.

На вказаний запит керівником підприємства позивача була надана відповідь, згідно якої зазначено що ПП «ТК Топ-Нова» не направляло в 2014р. посадових осіб у відрядження. Тому надати оригінали чи завірені копії наказів про направлення посадових осіб у відрядження не має можливості. Сертифікати якості придбаного і реалізованого товару, у випадку необхідності, надаються виробником передаються кінцевому споживачу.

За результатами вказаної перевірки складено акт №1/22-02/33796153 від 01.04.2015р. «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «ТК Топ-нова» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за періодз 01.01.2014р. по 31.12.2014р.

Перевіркою встановлено: - пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.5 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ПП "ТК Топ-Нова" безпідставно занижені доходи у сумі 206736,00 грн. за рахунок отримання безповоротної фінансової допомоги; - п.138.1, п.138,2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ПП "ТК Топ-Нова" безпідставно завищено витрати за перевіряємий період на суму 1914683,00 грн.

Внаслідок вказаних порушень безпідставно занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 407007,00 грн. в тому числі, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п.188.1 ст.188, пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, пп.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено розмір податкового зобов'язання на суму ПДВ 206736,00 грн., та завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 323883,20 грн., з них на 136776,20 грн. були включені в транзитні операції, на 187106,90 грн. завищений податковий кредит, який призвів до заниження податкових зобов'язань за перевіряємий період, а саме: лютий 2014 р. - 22618 грн.; березень 2014 р. - 10253 грн.; травень 2014 р. - 2982,20 грн.; липень 2014 р. - 18694,91 грн.; серпень 2014 р. - 6284,71 грн.; вересень 2014 р. - 52050,80 грн.; жовтень 2014 р. - 74222,15 грн.

Згідно вищевказаного акту перевірки позивача податковим органом крім іншого встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру виданих та отриманих податкових накладних (ЄДРПН) встановлено, що підприємства ТОВ «КОМПАНІЯ БІЗНЕСПРОЕКТ», ТОВ "ЛІБЕРУМ", ТОВ "НВФ ПЕРСОНА", ТОВ "КЛОНДАЙК-ЛТ", ТОВ "УКРТЕХПРОМ" не придбавали товари, які в подальшому були реалізовані, згідно наданих до перевірки документів, ПП «ТК Топ Нова».

Крім того, відповідно до актів приймання передачі придбаного товару ПП «ТК Топ Нова», такий товар відправлявся одразу покупцю. В наданих на перевірку залізничних накладних не вказане як відправник товару ПП «ТК Топ Нова». Також, відсутні відмітки про отримання товару покупцем.

Також, враховуючи вищевикладене, ТОВ "ЮК ЦЕНТР ЛЕКС" та ТОВ "АКТІВ ГРУП" не могли надавати послуги з організації перевезень товарів залізничним та автомобільним транспортом.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Перевіркою встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

На підставі акту від 01.04.2015 р. винесено податкові повідомлення-рішення форми "р" №0000132202 та №0000122202 від 20.05.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за основним платежем 407007,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 101752,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» за основним платежем в сумі 187107,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 46777,00 грн.

Таким чином, податковий орган вважає, що ПП "ТК Топ-Нова" здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг), які в дійсності не придбавалися, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів по ланцюгу постачання з такими контрагентами як: ТОВ "Компанія Бізнеспроект", ТОВ "Юк Центр Лекс", ТОВ "Ліберум", ТОВ "Велар Д", ТОВ "Актів Груп", ПП «Лібра Трейд», ТОВ "НВФ Персона", ТОВ "Клондайк-ЛТ", ТОВ «Транслем», ТОВ «Укртехпром».

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ПП "ТК Топ-Нова" (покупець) та ТОВ "Транслем" (продавець) укладено договір поставки №25/11 від 25.11.2013 року, за яким продавець зобов'язується передати у власність, а покупець оплатити і прийняти вугільну продукцію.

На виконання умов вказаного договору були оформлені: специфікація №3 від 16.01.2014 р., розходна накладна №7523 від 16.01.2014 р., акт прийняття передачі товару від 16.01.2014 р. до вказаного договору, накладні від 16.01.2014 р., податкова накладна №7523 від 16.01.2014 р. на загальну суму 171612,60 грн., у т.ч. ПДВ 28602,10 грн., журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2014 р. копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що між ПП "ТК Топ-Нова" (покупець) та ТОВ "Компанія Бізнеспроект" (продавець) укладено договір поставки №23/12-1 від 23.12.2013 р., за яким продавець зобов'язується передати у власність вугільну продукцію, а покупець оплатити і прийняти її.

На виконання умов вказаного договору були оформлені: видаткові накладні №РН-0302-1 від 03.02.2014 р. та №РН-0402-1 від 04.02.2014 р., акти приймання-передачі вугілля від 03.02.2014 р. та від 04.02.2014 р., податкова накладна №5 від 03.02.2014 р. на загальну суму 40896,00 грн., у т.ч. ПДВ 6816,00 грн., податкова накладна №12 від 04.02.2014р. на загальну суму 50694,00 грн., у т.ч. ПДВ 8449,00 грн., журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2014 р., журнал-ордер і відомість по рахунку 3711 Розрахунки за виданими авансами (в національній валюті) за 2014 р. копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, між ПП "ТК Топ-Нова" (покупець) та ТОВ "НВФ Персона" (продавець) укладено договір поставки №03/02-1 від 03.02.2014 р. та договір поставки №24/02 від 24.02.2014 р., за якими продавець зобов'язується передати у власність вугільну продукцію, а покупець оплатити і прийняти її.

На виконання умов даного договору були оформлені: видаткові та податкові накладні, акти приймання-передачі вугілля, журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2014 р., журнал-ордер і відомість по рахунку 3711 Розрахунки за виданими авансами (в національній валюті) за 2014 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

01.02.2014 р. між ПП "ТК Топ-Нова" (замовник) та ТОВ "ЮК Центр Лекс" (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №01/02-01, за яким замовник замовляє, а експедитор надає послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом у міських і міжміських сполученнях.

На виконання умов вказаного договору були оформлені податкові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та товарно-транспортні накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ПП "ТК Топ-Нова" (покупець) та ТОВ "Укртехпром" (постачальник) укладено договір постачання №2402 від 24.02.2014 р., за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору були оформлені видаткові та податкові накладні, акти приймання-передачі ТМЦ, копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ПП "ТК Топ-Нова" (покупець) та ТОВ "Ліберум" (постачальник) укладено договір постачання №0304 від 03.10.2013 р., за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору були оформлені видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі вугілля, журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2014 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

01.04.2014 р. між ПП "ТК Топ-Нова" (довіритель) та ТОВ "Актів Груп" (повірений) укладено договір доручення №16Д за яким довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання, від свого імені, пов'язані з перевозкою вантажу за винагороду і за рахунок довірителя.

На виконання умов договору були оформлені акт надання послуг №83 від 30.03.2014р., накладна та податкова накладна, журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2014 р., журнал-ордер і відомість по рахунку 3711 Розрахунки за виданими авансами (в національній валюті) за 2014 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ПП "ТК Топ-Нова" (покупець) та ТОВ "Велар-Д" (постачальник) укладено договір постачання №0304 від 03.10.2013 р., за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вугільну продукцію.

На виконання умов договору були оформлені видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі вугілля, журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2014 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, судом встановлено, що між ПП "ТК Топ-Нова" (покупець) та ТОВ "Клондайк-ЛТ" (постачальник) укладено договір постачання №0707 від 07.07.2014 р., за яким постачальник зобов'язується передати вугілля у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору були оформлені видаткові та податкові накладні, акт прийому-передачі вугілля, журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2014 р., журнал-ордер і відомість по рахунку 3711 Розрахунки за виданими авансами (в національній валюті) за 2014 р. копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, судом встановлено, що між ПП "ТК Топ-Нова" (покупець) та ПП "Лібра-Трейд" (постачальник) укладено договір постачання №0702 від 07.02.2014 р., за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вугільну продукцію.

На виконання умов договору були оформлені видаткові та податкові накладні, акт прийому-передачі вугільної продукції, журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2014 р., журнал-ордер і відомість по рахунку 3711 Розрахунки за виданими авансами (в національній валюті) за 2014 р. копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом також досліджені Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 804/18607/14 за позовом Приватного підприємства "ТК Топ-Нова" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, яка згідно Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015р. набрала законної сили.

Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд виходить з наступного.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.

Згідно п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У відповідності до ст. 134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно до п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.137.10 ст. 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно до п.192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та одержувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п.1 ст.142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п.2 ст.9 даного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: "назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.п.2.2, п.п.2.4, п.п.2.7 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», «Про автомобільний транспорт», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, тощо.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 року № 363, передбачено, що договір перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентується обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язку та відповідальність сторін щодо їх додержання. Даними Правилами передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.6 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи рішення по суті спору суд виходив з наступного.

Як було встановлено судом, у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини, зокрема з ТОВ "Компанія Бізнеспроект", ТОВ "Юк Центр Лекс", ТОВ "Ліберум", ТОВ "Велар Д", ТОВ "Актів Груп", ПП «Лібра Трейд», ТОВ "НВФ Персона", ТОВ "Клондайк-ЛТ", ТОВ «Транслем», ТОВ «Укртехпром».

Проте згідно даних Єдиного реєстру виданих та отриманих податкових накладних (ЄДРПН) встановлено, що підприємства ТОВ «КОМПАНІЯ БІЗНЕСПРОЕКТ», ТОВ "ЛІБЕРУМ", ТОВ "НВФ ПЕРСОНА", ТОВ "КЛОНДАЙК-ЛТ", ТОВ "УКРТЕХПРОМ" не придбавали товари, які в подальшому були реалізовані, згідно наданих до перевірки документів, ПП «ТК Топ Нова».

Крім того, відповідно до актів приймання передачі придбаного товару ПП «ТК Топ Нова», такий товар відправлявся одразу покупцю. В наданих на перевірку залізничних накладних не вказане як відправник товару ПП «ТК Топ Нова». Також, відсутні відмітки про отримання товару покупцем.

Також, враховуючи вищевикладене, ТОВ "ЮК ЦЕНТР ЛЕКС" та ТОВ "АКТІВ ГРУП" не могли надавати послуги з організації перевезень товарів залізничним та автомобільним транспортом.

В обґрунтування наявності операцій з поставки товарів (вугілля марки АО) та на підтвердження факту передачі товару контрагентами, позивач надав до суду залізничні накладні від 06.03.2014 року, та від 05.04.2014р. (т.1 а.с.82,83,84, 221; т.2 а.с.20,21,22; і т.і.) згідно яких відправник ПП "Промтехніка", м.Антрацит Луганської області відвантажено ТОВ "Дніпровський завод будівельних матеріалів", м.Дніпропетровськ вугілля марки АО на відповідні суми.

Також залізнична накладна від 18.10.2014р. (т.2 а.с.112), вантаж вугілля кам'яне не поіменоване в алфавіті, відправник ТОВ ЦЗФ «Селидівська» Донецька обл.., м.Селідово; отримувач ЦЗФ «Одеська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт» м.Одеса ; залізнична накладна від 09.10.2014р. відправник ТОВ «Актів Груп» Донецька обл.., м.Сніжне - отримувач Вінницький районний паливний склад м.Вінниця, вантаж - вугілля кам'яне. (Т.2 а.с.108).

В той же час, будь-яких документів, що підтверджують право власності контрагентів позивача ТОВ "Транслем", ПП «Лібра-Трейд» та інших на зазначене вугілля матеріали справи не містять. Будь-які угоди між ТОВ "Транслем", ПП «Лібра-Трейд та ПП "Промтехніка", ЦЗФ «Одеська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт», Вінницький районний паливний склад м.Вінниця, а також документи, складені між названими особами стосовно вугілля чи названих залізничних накладних, у матеріалах справи також відсутні.

При цьому надані позивачем Договори № 05/08 від 05.08.2013р., з надання послуг з перевезення та відправки вагонів, акт здачі -прийняття робіт № 6 від 07.03.2014р., акт прийому-передачі товару від 06.03.2014р. та Договір доручення № 16 Д від 01.04.204р. м. Сніжне, суд оцінює критично оскільки вони суперечать іншим документам наявним в матеріалах справи, так наприклад отримане від ТОВ «Компанія Бізнеспроєкт» вугілля і інших постачальників згідно актів приймання-передачі приймалось ПП «ТК Топ-Нова» в смт.Кіровське, м.Кременчук і т.і.

Крім того Договір від 05.08.013р. не містить місця складання , а акт здачі -прийняття робіт № 6 від 07.03.2014р. не містить місця складання та посад і прізвищ осіб які його підписали та брали участь і є відповідальним за вказані господарські операції.

Відповідно до ч.1 ст. 655, ч.1 ст.658 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Згідно ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Нормами п.185.1 ст.185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Згідно п.198.1 п.198.2 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;

Таким чином, за відсутності доказів щодо правовідносин поставки між контрагентами позивача та вантажовідправниками надані позивачем документи не підтверджують наявності між позивачем та його контрагентами податкових операцій поставки вугілля, зазначених у вищевказаних залізничних накладних від 06.03.2014 року, 18.10.2014р.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про як про реальність таких операцій так і про допустимість наданих доказів для підтвердження спірних операцій.

Відповідно до п.2 ст.9 даного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: "назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Також належить враховувати вимоги "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4., 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Проте як встановлено судом більшість наданих позивачем первинних документів не містять місця складання, посад і прізвищ осіб відповідальних за здійснення вказаних господарських операцій, зокрема Акт приймання передачі № 8 від 05.04.2014р. (т.2 а.с.24); видаткові накладні РН-100902 від 09.10.2014р., РН-10093 від 09.10.2014р. (т.2 .с.164, 176, ); видаткова накладна № РН- 0000086 від 06.03.2014р. (т.1 а.с.132), і т.і.

Крім того, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, під час проведення перевірки представником податкового органу підготовлено письмовий запит від 24.03.2015р. про надання додаткових документів а саме : - сертифікати походження, якості придбаного і реалізованого товару в 2014р., та накази на відрядження посадових осіб.

На вказаний запит керівником підприємства позивача була надана відповідь, згідно якої зазначено що ПП «ТК Топ-Нова» не направляло в 2014р. посадових осіб у відрядження. Тому надати оригінали чи завірені копії наказів про направлення посадових осіб у відрядження не має можливості.

Проте суд звертає увагу на наданий позивачем Договір поставки від 18.09.2014р. м. Луганськ (т.2 а.с.122); Акт приймання-передачі товарів на підставі договору № 25.11 від 25.11.2015р. від 16.01.2014р. м.Донецьк (т.1 а.с.82); видаткова накладна від 06.03.2014р. місце складання м.Кременчук (т.1 а.с.132); Акт прийому - передачі товару на підставі Договору № 05/08 від 05.08.2013р. від 06.03.2014р. м.Антрацит. і т.і., разом з тим вказані документи містять ПІБ та підпис керівника ПП «ТК Топ-Нова» - «Р.Р.Алєєв».

Таким чином з врахуванням вимог належності та допустимості доказів передбачених ст.ст.70 КАС України та вимог до первинних документів передбачених ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд зазначає, що надані документи вказаним вимогам не відповідають та відповідно не можуть бути прийняті судом.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті який став підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000132202 від 20.05.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» та №0000122202 від 20.05.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ТК Топ-Нова" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова