ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.09.16р. Справа № 904/6096/16
до Приватного підприємства "Проектне бюро "Техпроект", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 591/03 від 01.08.2016 року, представник;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк", м. Київ звернулось до господарського суду із позовом до Приватного підприємства "Проектне бюро "Техпроект" про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору доручення №1 від 21.08.2010 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходження.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.09.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
21 серпня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» (далі - Позивач, АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», Банк, Довіритель) та Приватним підприємством «Проектне бюро «Техпроект» (далі - Відповідач, ПП «Проектне бюро «Техпроект», Повірений) було укладено Договір доручення № 1, відповідно до умов якого Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується здійснити всі дії, необхідні для отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно Довірителя, а саме приміщення, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гагаріна, буд. 52.
Відповідно до пункту 4.3 Договору доручення № 1 виконання умов Договору оформлюється Актом про виконання доручення. Акт оформлюється після виконання доручення.
В подальшому до Договору доручення № 1 було укладено Додаткову угоду № 1 від 24.11.2010, Додаткову угоду № 2 від 15.12.2010, Додаткову угоду № 3 від 25.02.2011, Додаткову угоду № 4 від 20.12.2011, Додаткову угоду № 5 від 30.03.2012.
Відповідно до остаточної редакції Договору доручення № 1:
Пункт 1.2 Договору доручення № 1 викладено в наступній редакції: «Строк виконання доручення - 31.12.2013».
Пункт 4.1 Договору доручення № 1 викладено в редакції: «За вчинення всіх дій, зазначених у Договорі, Довіритель сплачує Повіреному плату в розмірі 63 200,00 грн., в тому числі ПДВ. Витрати Повіреного, пов'язані з виконанням доручення, Довіритель не відшкодовує.»
Умовами пункту 4.4. Договору доручення № 1 встановлено: «Оплата здійснюється в такому порядку:
4.4.1. Після підписання Договору Довіритель сплачує Повіреному аванс в сумі 20 000,00 грн., в тому числі ПДВ. до 01 грудня 2010 року Довіритель сплачує Повіреної грошові кошти в сумі 8 000,00 грн., в тому числі ПДВ. До 31 грудня 2011 року Довірите сплачує Повіреному грошові кошти в сумі 22 000,00 грн., в тому числі ПДВ.
4.4.2. Після виконання доручення та підписання Акту про виконання доручення Довіритель сплачує Повіреному 13 200,00 грн., в тому числі ПДВ.»
На виконання умов Договору доручення № 1 позивачем було здійснено наступні оплати на загальну суму 50 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач свої зобов'язання щодо отримання свідоцтва на право власності на нерухоме майно Банку, а саме приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гагаріна, буд. 52, не виконав.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зважаючи на порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасного виконання умов договору, вимоги позивача про стягнення в розмірі 50000грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Згідно п. 5.2 договору у випадку порушення повіреним строків виконання доручення, останній сплачує довірителю неустойку у розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочки.
На підставі п.5.2. контракту, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 43100грн. за період з 01.01.2014 року по 11.05.2016 року.
Господарським судом здійснено розрахунок пені з урахуванням положень ст. 232 ГК України та встановлено, що пеня складає 9050грн. за період з 01.01.2014 року до 30.06.2014 року. В решті позовних вимог в частині стягнення пені слід відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3542,47 грн. та інфляційні в розмірі 40820,54 грн.
Відповідно до п. 5.2. постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Зважаючи на те, що обов'язок повернення попередньої оплати не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.625 ЦК України, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних слід відмовити.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення авансу в розмірі 50000грн. та 9050 грн. пені. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700 грн. 00 коп.).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2685,23 грн., в той час як виходячи з ціни позову, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 2061,95грн.
Отже, надмірно сплачений позивачем згідно платіжного доручення №301 від 30.12.2015року судовий збір в розмірі 623,28грн. підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ухвали суду, в зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі та поданням позивачем відповідного клопотання.
Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Проектне бюро"Техпроект" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Леніна, 81-Б, код ЄДРПОУ 35229603) на користь Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489) суму авансу в розмірі 50000грн., пеню в розмірі 9050грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 885,75 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Повернути Публічному акціонерному товариству "БРОКБІЗНЕСБАНК" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489) з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001) зайво сплачений згідно платіжного доручення №301 від 30.12.2015року, яке міститься в матеріалах справи №904/6096/16, судовий збір у сумі 623,28грн., про що винести ухвалу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 26.09.2016року
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2016 |
Оприлюднено | 03.10.2016 |
Номер документу | 61587745 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Воронько Володимир Дмитрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Воронько Володимир Дмитрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Воронько Володимир Дмитрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні