Рішення

від 19.09.2016 по справі 910/13807/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016Справа №910/13807/16

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Адвокатського об'єднання "Юридична консультація Святошинського району м. Києва"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 99215,78 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Цимбаліст В.В. за довіреністю № 155/1/03-100 від 12.01.2016

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об'єднання "Юридична консультація Святошинського району м. Києва" (відповідач) про стягнення 99215,78 грн., з яких: 78856,13 грн. оплати за фактичне користування нежилими приміщеннями, 6124,39 грн. компенсації витрат підприємства, 3802,20 компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 7089,03 грн. пені, 2456,03 грн. інфляційних втрат та 888,00 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 543 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.07.2012, зокрема, в частині здійснення платежів з орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість з оплати вказаних платежів за період з 01.01.2016 по 28.06.2016. Крім того, з огляду на прострочення відповідачем виконання зобов'язань з оплати вказаних платежів, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача суми пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 порушено провадження у справі № 910/13807/16, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначено розгляд справи на 05.09.2016 о 10:40 год.

В судове засідання, призначене на 05.09.2016, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.09.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 05.09.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 05.09.2016, судом перевірено виконання сторонами та третьою особою вимог ухвали суду від 01.08.2016 про порушення провадження у справі № 910/13807/16 та встановлено, що сторони та третя особа вимоги зазначеної ухвали не виконали.

Враховуючи нез'явлення представників відповідача та третьої особи в судове засідання, невиконання останніми вимог ухвали суду від 01.08.2016 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 відкладено розгляд справи на 19.09.2016 о 12:30 год.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 19.09.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином.

Так, поштові відправлення з ухвалами суду від 01.08.2016 та від 05.09.2016 були направлені відповідачу за адресою 03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 17, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно наявних в матеріалах справи відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштове відправлення з ухвалою суду від 01.08.2016 та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуто органами зв'язку до Господарського суду міста Києва з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення та вибуття адресата (довідка ф. 20).

За наведених обставин, судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Відповідно до п.п. 3.9.1 п. 3.9 вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 19.09.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103038825449, № 0103040173173, згідно яких ухвали суду від 01.08.2016 та від 05.09.2016 одержані уповноваженим представником третьої особи відповідно 04.08.2016 та 09.09.2016.

Відповідно до абз. 1 п.п. 3.9.2 підпункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 19.09.2016, судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.09.2016 без участі представника відповідача та третьої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2016 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 19.09.2016 здійснювався розгляд справи по суті.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.09.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України (далі - ГК України) основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

27.07.2012 Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (в подальшому - Департамент комунальної власності м. Києва) виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) (орендодавець), Адвокатське об'єднання "Юридична консультація Святошинського району м. Києва" (орендар), Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство) уклали Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 543 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вулиця Якуба Колоса, 17, для розміщення юридичної консультації.

Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 117,90 кв. м., в т.ч. 1 поверх - 117,90 кв.м.

Згідно п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація".

За Актом приймання-передачі нерухомого майна від 27.11.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація", загальною площею 117,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 17.

Згідно з Актом переобміру площ від 01.06.2013 площа нежилих приміщень з урахуванням поверхових планів інвентаризації КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 05.03.2012 становить 113,4 кв.м., що на 4,5 кв.м. менше, ніж вказано в договорі оренди - 117,9 кв.м.

На підставі вказаного акту переобміру площ, 01.06.2013 сторони уклали Договір про внесення змін до Договору від 27.07.2012 № 543 про передачу майна територіальної громади міста в оренду, згідно якого пункт 2.1 Договору викладено в новій редакції, а саме: об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 113,4 кв. м., у т.ч. 1 поверх - 113,4 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради 22.09.2011 № 34/6250.

Згідно п. 3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди, та компенсацію витрат підприємства. Додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 3.6 Договору узгоджено, що орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) (далі - підприємство): КП "Київжитлоспецексплуатація", починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пунктом 3.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 11.02.2013 до Договору від 27.07.2012 № 543 про передачу майна територіальної громади міста в оренду (далі - Додаткова угода від 11.02.2013 до Договору) встановлено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Згідно з п. 4.2 Договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі (орендну плату та компенсацію витрат підприємства) своєчасно і в повному обсязі

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 у справі № 910/984/16 було, зокрема, розірвано Договір № 543 від 27.07.2012 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладений між Адвокатським об'єднанням "Юридична консультація Святошинського району м. Києва", Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та Департаментом комунальної власності м. Києва) виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виселено Адвокатське об'єднання "Юридична консультація Святошинського району м. Києва" з нежилих приміщень загальною площею 113,40 кв.м, в тому числі: 1 поверх - 113,40 кв.м в будинку № 17 літера А на вулиці Якуба Колоса у місті Києві, стягнуто з Адвокатського об'єднання "Юридична консультація Святошинського району м. Києва" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" 35025,22 грн. заборгованості з орендної плати, 3096,60 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства, 1922,46 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 5170,96 грн. пені, 806,45 грн. втрат від інфляції, 399,02 грн. 3% річних і 5325,30 грн. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 у справі № 910/984/16 було видано накази № 910/984/16, зокрема, наказ про виселення відповідача із вказаних нежилих приміщень.

Згідно з Актом державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченко Т.С., складеним 29.06.2016 при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/984/16 від 22.04.2016, Адвокатське об'єднання "Юридична консультація Святошинського району м. Києва" було примусово виселено з нежилих приміщень загальною площею 113,40 кв.м в будинку № 17 літера А на вулиці Якуба Колоса у місті Києві.

Наразі позивач - Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація", стверджує, що відповідач - Адвокатське об'єднання "Юридична консультація Святошинського району м. Києва", неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість:

- з орендної плати в розмірі 78856,13 грн. за період з 01.01.2016 по 28.06.2016;

- з компенсації витрат підприємства в розмірі 6124,39 грн. за період з 01.01.2016 по 28.06.2016;

- з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 3802,20 грн. з 01.01.2016 по 28.06.2016.

У зв'язку з наведеним позивач звернувся з даним позовом до суду, відповідно до якого, окрім вищевказаних сум заборгованості з оплати орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, заявив до стягнення з відповідача також 7089,03 грн. пені, 2456,03 грн. інфляційних втрат та 888,00 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладений учасниками судового процесу Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 543 від 27.07.2012 за своєю правовою природою є договором з оренди комунального майна.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, яке являється об'єктом оренди за наведеним договором, що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 27.07.2012, який підписано повноважними представниками учасників судового процесу і скріплено печатками.

Судом також встановлено, що 29.06.2016 при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/984/16 від 22.04.2016, відповідача було виселено із зазначеного нежитлового приміщення, що підтверджується Актом державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 29.06.2016.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що в спірний період з 01.01.2016 по 28.06.2016 відповідач користувався нежилим приміщенням площею 113,4 кв.м. в будинку № 17 літера А на вул. Якуба Коласа у м. Києві, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація".

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, пунктами 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Зобов'язання відповідача з оплати орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, їх розмір, строк та порядок їх оплати визначені пунктами 3.1, 3.2, 3.3, 3.5, 3.6, 3.7 Договору.

Зокрема, пунктом 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 11.02.2013 до Договору) встановлено, що з 1 січня 2013 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250. Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною Договору, за січень 2013 становить: 54,69 грн. за 1 кв.м орендованої площі, що складає 6201,54 грн. на місяць.

Пунктом 3.3 Договору (в редакції Додаткової угоди від 11.02.2013 до Договору) встановлено, що з 1 січня 2013 крім орендної плати орендар сплачує:

- компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за січень 2013 складає: 427,55 грн. на місяць;

- компенсацію витрат підприємства, яка за січень 2013 складає: 860,17 грн.

Пунктом 3.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 11.02.2013) встановлено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця .

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди, та компенсацію витрат підприємства. Додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в період з 01.01.2016 по 28.06.2016 договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати, з компенсації витрат підприємства та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди виконував неналежним чином, оскільки не сплачував вказані платежі вчасно і в повному обсязі.

При цьому судом враховано, що стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі спірного Договору, по орендній платі, з компенсації витрат підприємства та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за попередні періоди - з 15.07.2015 по 30.09.2015 та з 01.10.2015 по 31.12.2015, було предметом розгляду у справах Господарського суду міста Києва № 910/23524/15 та № 910/984/16, а факти, встановлені рішеннями Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 та від 31.03.2016 у наведених справах, в порядку ст. 35 ГПК України не потребують повторного доведення. Зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 у справі № 910/984/16 встановлено, що 11.02.2016 згідно платіжного доручення № 82 відповідач сплатив 5000,00 грн. за користування приміщенням за липень, серпень 2015 року та 29.03.20169 - 497,00 грн., з урахуванням вказаної часткової сплати заборгованості, позивач зменшив позовні вимоги у справі 910/984/16 в частині стягнення заборгованості за орендну плату. Отже, суми в розмірі 5000,00 грн. та 497,00 грн., які надійшли від відповідача 11.02.2016 та 29.03.2016 та вказані позивачем у Довідці заборгованості про нарахування і надходження платежів за користування нежитловими приміщеннями за адресою: вул. Якуба Колоса 17 за період з 01.01.2016 по 28.06.2016 фактично враховані судом при розгляді справи № 910/984/16.

Таким чином, спірною залишається заборгованість з орендної плати за період 01.01.2016 по 28.06.2016 - 78856,13 грн., з компенсації витрат підприємства за період 01.01.2016 по 28.06.2016 - 6124,39 грн., з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період 01.01.2016 по 28.06.2016 - 3802,20 грн.

Судом встановлено, що матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" з орендної плати в розмірі 78856,13 грн., з компенсації витрат підприємства в розмірі 6124,39 грн. та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 3802,20 грн.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві суду не надав, розмір позовних вимог не оспорив.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 78856,13 грн. заборгованості з орендної плати, 6124,39 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства та 3802,20 грн. заборгованості з компенсації витрат за користування земельною ділянкою є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 7089,03 грн. пені (період нарахування: з 06.02.2016 по 15.07.2016), 2456,03 грн. інфляційних втрат (період нарахування: з 01.01.2016 по 30.06.2016), 888,00 грн. трьох відсотків річних (період нарахування: з 01.01.2016 до 15.07.2016). Розрахунки наведених сум додані позивачем до позовної заяви (довідка-розрахунок про нарахування пені, довідка-розрахунок інфляційних втрат, довідка-розрахунок відповідальності за порушення грошового зобов'язання у розмірі 3% від простроченої суми заборгованості).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується .

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України .

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Матеріалами справи підтверджується несвоєчасність оплати відповідачем орендної плати, що відповідно до наведеного п. 6.2 Договору є підставою для сплати відповідачем пені.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд, зокрема, встановив, що позивач нараховує пеню на суму боргу 26581,20 грн., що включає в себе заборгованість за січень та лютий 2016 року, за період з 06.03.2016 по 05.04.2016. Проте при цьому позивачем не враховано, що прострочення з орендної плати, зокрема, за лютий 2016 року, починається з 10.03.2016 , зважаючи на умови п. 3.7 Договору та ч. 5 ст. ст. 254 ЦК України. Відповідно до наведеної норми ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. За аналогічних підстав позивач невірно встановив початок періоду нарахування пені на суму боргу 66453,00 грн. з 06.06.2016 , тоді як в даному випадку нарахування пені можливе з 07.06.2016 .

Отже, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 6895,85 грн. , тоді як в іншій частині (199,18 грн.) вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають з огляду на невірно встановлені позивачем періоди нарахування пені.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки втрат від інфляції та 3% річних, суд дійшов висновку, що позивач невірно встановив періоди нарахування цих сум.

Так, позивач нараховує інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість (з оплати за користування приміщеннями, з компенсації витрат підприємства, з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою) за січень 2016 - з 01.01.2016, проте, враховуючи п. 3.7 Договору прострочення оплат за цей період починається лише з 06.02.2016, а не з 01.01.2016, як визначив позивач. Відповідно, прострочення з оплат за лютий 2016 починається з 10.03.2016, за березень 2016 - з 06.04.2016, за квітень 2015 - з 06.05.2016, за травень 2016 - з 07.06.2016, за червень 2015 - з 06.07.2016, враховуючи при цьому умови п. 3.7 Договору та приписи ч. 5 ст. ст. 254 ЦК України.

За здійсненим судом розрахунком інфляційних втрат, який було проведено без виходу за межі періоду, визначеного позивачем (по 30.06.2016), інфляційні втрати складають 1720,81 грн.

За здійсненим судом розрахунком 3% річних, який було проведено без виходу за межі періоду, визначеного позивачем (по 15.07.2016), 3% річних складають 524,34 грн.

Таким чином, за перерахунком суду інфляційні втрати та 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 1720,81 грн. та 524,34 грн. , тоді як тоді як в іншій частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних (735,22 грн. та 363,66 грн.) вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на невірно встановлені останнім періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України та часткове задоволення позовних вимог, на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1468,87 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Адвокатського об'єднання "Юридична консультація Святошинського району м. Києва" (03148, м. Київ, вулиця Якуба Коласа, будинок 17, ідентифікаційний код 02902480) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вулиця Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 78856,13 грн. (сімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість гривень 13 коп.) заборгованості з орендної плати, 6124,39 грн. (шість тисяч сто двадцять чотири гривні 39 коп.) заборгованості з компенсації витрат підприємства, 3802,20 грн. (три тисячі вісімсот дві гривні 20 коп.) заборгованості з компенсації витрат за користування земельною ділянкою, 6895,85 грн. (шість тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень 85 коп.) пені, 1720,81 грн.(одну тисячу сімсот двадцять гривень 81 коп.) інфляційних втрат, 524,34 грн. (п'ятсот двадцять чотири гривні 34 коп.) 3% річних, 1468,87 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят вісім гривень 87 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2016.

Суддя Гумега О.В.