Рішення

від 20.09.2016 по справі 905/2243/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.2016 Справа № 905/2243/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при помічнику судді Романцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський дослідно-експериментальний завод», м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 11823,57 грн.

за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь, Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський дослідно - експериментальний завод», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 11823,57 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на копію Договору №75 від 04.07.2014р., копію акту №75 від 24.07.2014р. приймання-здачі виконаних послуг за договором №75 від 24.07.2014 р., копію рахунку №75 від 24.07.2014р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.07.2016 р. порушено провадження по справі №905/2243/16.

22.08.2016р. через електрону пошту від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

14.09.2016р. через електрону пошту від відповідача надійшла заява.

20.09.2016р. позивач через канцелярію суду надав клопотання щодо розрахунку стягуваної суми заборгованості із зазначенням періодів.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними документами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

ВСТАНОВИВ

04.07.2014р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1(далі-позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» (далі-відповідач, замовник) було укладено Договір №75 від 04.07.2014р.(далі-Договір). Відповідно до п.1.1. Договору, замовник замовляє та оплачує, а виконавець зобов'язується виконати послуги з виконання робіт в діючих електроустановках електричного обладнання на об'єкті розташованому за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, 105.

Пункт 1.3. Договору передбачає, результати виконаних послуг надати замовнику в акті приймання-здачі виконаних послуг.

Відповідно п.2.2.4 Договору виконавець зобов'язаний прийняти виконані послуги і оплатити їх.

Вартість послуг, що надаються виконавцем визначається за домовленістю сторін, в сумі 6880,60 грн., без ПДВ (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014р, а в частині фінансових зобов'язань до повного виконання їхніми сторонами.

Як стверджує позивач, розрахунок з боку відповідача так і не відбувся. Свої зобов'язання виконавець виконав в повному обсязі, виконані послуги передані замовнику, претензій щодо якості виконаних послуг від замовника не одержував.

Частиною першою ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до приписів статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною першою ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Замовник проводить розрахунок за надані в рамках цього договору послуги по рахунку виконавця протягом 5 банківських днів з моменту підписання представниками обох сторін акту приймання-здачі виконаних послуг, складання після закінчення виконаних послуг (п.п.3.1, 3,2 Договору).

На підтвердження вищенаведеного позивач надає копію акту №75 від 24.07.2014р. приймання-здачі виконаних послуг за договором №75 від 24.07.2014 р., копію рахунку №75 від 24.07.2014р.

В наслідок несвоєчасної оплати з боку відповідача виник борг у сумі 6880,00 грн. за Договором №75 від 04.07.2014р.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 6880,00 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача 3 % річних за період з 01.08.2014 р. по 25.05.2016 р. в розмірі 375,25 грн.

Пунктом 4.3 Договору передбачена відповідальність, у випадки невиконання замовником своїх зобов'язань за строками оплати виконання послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг за кожен день прострочення платежів, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в той період, за який сплачується пеня від зазначеної вартості.

Щодо стягнення пені слід зазначити, що позивачем зазначається розрахунок заборгованості з 01.08.2014 р. по 25.05.2016 р.

За здійсненим судом перерахунком, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, за здійсненим судом перерахунком становить:1272,80 грн. (183 дня), тобто період з 01.08.2014 р., як заявляє сам позивач по 01.02.2015 р. відповідно до п. 6 ст. 232 ГПК України(нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано).

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 1272,80 грн.

Факт заборгованості Відповідача в сумі 8528,05 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було та враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що заявлені позовні вимоги позивача у сумі 1272,80 грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530,615, 632, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4-3, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський дослідно-експериментальний завод», м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 11823,57 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, Донецька область, пр. Металургів, буд. 233, приміщення 66 А, р/р 26000172588001 в АТ «ТАСКОМБАНК», м. Київ, МФО 339500, код 38673631) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87534, АДРЕСА_1, р/р 26007054003703 у філіалі ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Маріуполь, МФО 335429 утримувач- ФОП ОСОБА_1 олександрович, код НОМЕР_1) 6880,00 грн.- суму основного боргу, 1272,80 грн. - пені, 375,25 грн. - 3% річних, всього - 8528,05 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 993,92 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення

оголошено в судовому засіданні 20.09.2016 р.

Повне рішення складено 26.09.2016 р.

Суддя М.Ю. Мальцев