Рішення

від 21.09.2016 по справі 910/14318/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2016Справа №910/14318/16 За позовом Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРТЕХ"

Про стягнення 792708,93 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Самошина В.Ю. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРТЕХ" про стягнення 792 708,93 грн.

Ухвалою суду від 05.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14318/16 та призначено розгляд справи на 21.09.2016.

31.08.2016 представником позивача через відділ діловодства суду надано додаткові документи по справі.

В судове засідання 21.09.2016 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 21.09.2016 представник відповідача з'явився, надав суду заяву про визнання позовних вимог.

В судове засідання 21.09.2016 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРТЕХ» (далі -Орендар) в особі директора Ткаченко Наталії Миколаївни, був укладений договір №04b/13 (далі - /Договір), за яким Орендодавець передає Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання для проведення операторських робіт по теле- та кінозйомці (надалі іменується «майно, що орендується») та зобов'язується сплатити Орендодавцеві оренду плату.

01.08.2013 року уповноваженим представниками Орендодавця та Орендаря був складений Акт прийому - передачі майна відповідно до Договору операційної оренди обладнання №04b/13 від 01 серпня 2013 року, за яким Орендар передає у володіння (відповідальне зберігання) Орендаря, а Орендар приймає відповідно до умов Договору визначене майно.

В період з серпня 2013 р. по листопад 2013 Орендодавцем були складені Акт надання послуг №-332 від 31 серпня 2013 ; Акт надання послуг №333 від 30 вересня 2013 р, Акт надання послуг №334 від 31 жовтня 2013; Акт надання послуг №335 від 30 листопада 201 3 р.: Акт падання послуг №°336 від 30 листопада 2013. які водночас виконують призначення рахунку-фактури на оплату орендної плати. Проте орендна плата за період з серпня 2013 по листопад 2013 так і не була сплачена Орендарем.

02 грудня 2013 для підтвердження взаєморозрахунків Орендарю бую надано для підписання Акт звірки розрахунків за серпень 2013 - листопад 2013 станом на 30.11. 2013( Акт звірки розрахунків) у двох екземплярах.., який підтверджує наявність заборгованості станом на 30.11.2013 на користь Орендодавця у розмірі 332 1864)68 грн.

31 грудня 2013 року уповноваженими представниками Орендодавця та Орендаря був складений Акт прийому-передачі (повернення) майна відповідно до Договору операційної оренди обладнання №04b/13 від 01 серпня 2013 року, за яким орендар повернув у володіння орендодавця майно, що орендувалося, а орендодавець прийняв відповідно до умов Договору таке майно.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що сума основного боргу по орендній платі складає 332186,68грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення надав заяву про визнання позову, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасного внесення орендних платежів, позивач також просив суд стягнути з Товариства штраф в розмірі 58823,10 грн та інфляційні збитки в розмірі 346968,49 грн. та 3 % річних в розмірі 54730,66 грн.

Позовні вимоги відносно стягнення 332186,68 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 54730,66 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.1 Договору сторони погодили, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з Договору , сторона несе відповідальність, визначену Договром та чинним в Україні законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої позивачем, є арифметично вірним, відповідає положенням закону та договору, позовна вимога про стягнення з Товариства штрафу в розмірі 58823,10грн підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд . -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРТЕХ" ( 03150, м. Київ, вул.. Анрі Барбюса, буд. 11/2, кв. 62, код ЄДРПОУ 38544059) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (дата державної реєстрації - 26.03.2011, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу -підприємця - 30.01.2007, №2 0690170000011248, АДРЕСА_1) заборгованість в розмірі 792708 (сімсот дев'яносто дві тисячі сімсот вісім) грн.. 93 коп., судовий збір в розмірі 11 890 ( одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто) грн.. 64 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко