Рішення

від 26.09.2016 по справі 910/13686/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2016Справа №910/13686/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ай Спорт» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Терріа» простягнення 120 214,00 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Гордійчук О.А. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Спорт» (надалі - ТОВ «Ай Спорт») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Терріа» (надалі - ТОВ «Арт-Терріа») про стягнення 120 214,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстава для володіння відповідачем грошовими коштами позивача у розмірі 120 214,00 грн. відсутня, а тому позивачем заявлено вимогу про стягнення такої грошової суми з відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.09.2016 р.

07.09.2016 р. представником позивача до канцелярії суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 120 214,00 грн., а також зняти арешт з банківського рахунку ТОВ «Арт-Терріа» в межах помилково сплачених грошових коштів у сумі 120 214,00 грн.

Відповідно до п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 р. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Як вбачається із поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, за своєю правовою природою вона є заявою про зміну предмету позову.

Пунктом 3.12 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України визначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Суд відзначає, що всупереч ст. 57 Господарського процесуального кодексу України позивачем не було надано суду доказів направлення такої заяви на адреси відповідача у справі, у зв'язку з чим подана заява залишається без розгляду і приєднується до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2016 р. розгляд справи відкладено на 26.09.2016 р. у зв'язку із неявко представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 26.09.2016 р. через канцелярію суду подав заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2016 р. позивачем на поточний рахунок ТОВ «Арт-Терріа» було перераховано грошові кошти у розмірі 120 214,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №580 від 13.07.2016 р.

При цьому, призначенням вказаного платежу було визначено «оплата складського зберігання з наданням послуг, зг Дог №412 від 01.06.2016 р. у сумі 100 178,33 грн., ПДВ - 20% 20035,67 грн.».

Листом №041 від 14.07.2016 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути помилково перераховані згідно меморіального ордеру №580 від 13.07.2016 р. кошти.

Спір у справі виник у зв'язку із безпідставним, на думку позивача, набуттям відповідачем грошових коштів у розмірі 120 214,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, грошові кошти позивача у розмірі 120 214,00 грн. були перераховані на розрахунковий рахунок відповідача з призначенням платежу «оплата складського зберігання з наданням послуг, зг Дог №412 від 01.06.2016 р. у сумі 100 178,33 грн., ПДВ - 20% 20035,67 грн.».

В той же час, матеріали справи не містять доказів, а сторонами заперечується факт укладення між сторонами відповідного договору №412 від 01.06.2016 р.

Листом №041 від 14.07.2016 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути помилково перераховані згідно меморіального ордеру №580 від 13.07.2016 р. кошти.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що господарські зобов'язання між сторонами за договором №412 від 01.06.2016 р. не виникали.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

При цьому, зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності наступних умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Суд приймає до уваги відсутність між сторонами договірних зобов'язань, а відтак перераховані позивачем на рахунок ТОВ «Арт-Терріа» грошові кошти ТОВ «Ай Спорт» у розмірі 120 214,00 грн. з урахуванням приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України вважаються такими, що безпідставно набуті ТОВ «Арт-Терріа».

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Ай Спорт» про стягнення з ТОВ «Арт-Терріа» безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 120 214,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Спорт» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Терріа» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 1-А, оф. 16; ідентифікаційний код 39552610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Спорт» (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 45-А; ідентифікаційний код 38062608) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 120 214 (сто двадцять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 803 (одна тисяча вісімсот три) грн. 22 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2016 р.

Суддя В.П. Босий