Рішення

від 28.09.2016 по справі 904/6135/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.16р. Справа № 904/6135/16 За позовом УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОГО НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДІАГНОСТИКИ ОСОБА_1" ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, м.Дніпро

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДФС-ГРУП", м.Дніпро

про стягнення 98 048,07 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2- довіреність № 1 від 25.04.16;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДІАГНОСТИКИ ОСОБА_1" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДФС-ГРУП" про стягнення заборгованості у розмірі 98 058,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань покладених на нього згідно договору №1380-2014-РП від 02.12.14.

Ухвалою суду від 26.07.16 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 10.08.16. Ухвалою суду від 10.08.16 розгляд справи відкладений до 22.09.16.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання. Надав заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 98 048,07 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 22.09.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між виконавцем (позивач) та замовником (відповідач) укладений договір 1380-2014-РП від 02.12.14 (Договір). Згідно предмету договору, замовник доручає і зобов’язується оплатити, а виконавець зобов’язується надати послуги з розробки проектно - кошторисної документації, а саме: техніко-економічного обґрунтування, проекту, робочої документації, робочого проекту, конструкторської документації і т.п., у комплексі або окремих частин згідно існуючим ДБН. Згідно з п.2.1 договору вартість послуг виконавця згідно умов даного договору, вказується сторонами в додаткових угодах, які є невід’ємною частиною договору. Загальна сума договору визначається як загальна вартість всіх робіт згідно всіх підписаних обома сторонами актів здачі - приймання наданих послуг. На виконання п.1.2 договору, між сторонами укладена додаткова угода №2 від 17.09.15. Згідно п.1 якої замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання з надання послуг:

Послуги з реконструкції ТПР-62 (за адресою: вул.Маліновського,36-К) на стадії РП- робочий проект-в повному обсязі наступних розділів: архітектурно - будівельний, тепломеханічний, електротехнічний (підключення силового обладнання та освітлення), опалення та вентиляція, водопостачання і каналізація, автоматизація комплексна, розробка кошторисної документації, проведення технічного обстеження існуючий будівлі теплопункту. Відповідно до п. 2 вартість послуг (робіт) за даною додатковою угодою становить 92 000,00 грн. Ця додаткова угода набуває чинності від дати його підписання обома сторонами і є невід’ємною частиною договору № 1380-2014-РП від 02.12.14.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.892 ЦК України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.3.3 договору, здача-приймання науково-технічної продукції оформлюється актом, який є підставою для взаємних розрахунків.

Позивач виконав свої зобов'язання за Договором, і виконав роботи на загальну суму 92 000,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт від 13.04.16 (а.с.13).

Згідно із ч.1 ст.894 ЦК України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що оплата здійснюється за фактом надання послуг (робіт), впродовж 10-ти календарних днів з дати підписання акта здачі - приймання послуг (робіт), шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Таким чином, за актом приймання виконаних робіт від 13.04.16 (з урахуванням вихідних днів) відповідач зобов'язаний був здійснити оплату по 25.04.16.

Однак, відповідач порушив умови договору, і не оплатив виконані роботи у встановлений договором строк. Станом на день розгляду справи заборгованість за виконані роботи складає 92 000,00 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 92 000,00 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п. 5.3 договору, за порушення терміну оплати виконаних робіт замовнику сплачує виконавець пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплачених/несвоєчасно оплачених робіт за кожен день прострочення виконання зобов’язань.

Стаття 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, розмір пені, яку відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача, не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

У зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 5 509,93 грн. за період прострочення з 26.04.16 по 23.06.16.

Розрахунок пені, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із цим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за періоди прострочки з 26.04.16 по 23.06.16 в сумі 446,14 грн.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства України та дійсним обставинам справи та не містить арифметичних помилок.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 92,00 грн. за травень 2016 року. Розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства України та дійсним обставинам справи та не містить арифметичних помилок.

Відповідно до ч.1 п. ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Позивачем зменшено розмір позовних вимог, а тому, позивачу з державного бюджету України слід повернути суму 0,16 грн. зайво сплаченого судового збору.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 629, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ЗАДОВОЛЬНИТИ.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДФС-ГРУП" (49016, м.Дніпро, пр.-т ГагарінаАДРЕСА_1, код 38433092) на користь УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОГО НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДІАГНОСТИКИ ОСОБА_1" ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (49040, м.Дніпро, пров. Джинчарадзе, 8, код 30268475) заборгованість сумі 92 000,00 грн., пеню в розмірі 5 509,93 грн., 3 % річних в розмірі 446,14 грн., інфляційні втрати в розмірі 92,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1470,72 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 27.09.16.

Суддя М.О.Ніколенко