Постанова

від 26.09.2016 по справі 908/1504/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2016 справа №908/1504/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддів при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явилися не з'явилися Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства В«ВодоканалВ» , м.Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 01.08.2016 р. у справі№908/1504/16 (суддя Топчій О.А.) за позовомКомунального підприємства В«ВодоканалВ» , м.Запоріжжя до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮгТорг» , м.Запоріжжя пропро стягнення 4 426, 07 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 р. Комунальне підприємство В«ВодоканалВ» , м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮгТорг» , м.Запоріжжя про стягнення 4 426, 07 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.08.2016 р. у позові Комунального підприємства В«ВодоканалВ» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЮгТоргВ» , м. Запоріжжя про стягнення 4 426, 07 грн. відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Комунальне підприємство В«ВодоканалВ» , м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №8553 від 16.08.2016 р., на рішення господарського суду Запорізької області від 01.08.2016 р. по справі №908/1504/16. За змістом апеляційної скарги скаржник просить прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Комунальне підприємство В«ВодоканалВ» , м. Запоріжжя задовольнити у повному обсязі, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЮгТоргВ» , м. Запоріжжя 4 426,07 грн. заборгованості.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 30.08.2016 р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., суддів - Бойченко К.І., Попков Д.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2016 р. апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження. Справу призначено до розгляду на 26.09.2016р. об 12.00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №1264 від 23.09.2016 р. у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею-членом колегії ОСОБА_5, через перебування у відпустці на дату слухання справи 26.09.2016 р., відповідно до пункту 2.3.25 Положень про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/1504/16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 23.09.2016 р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., суддів - Бойченко К.І., Стойка О.В.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 26.09.2016 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників позивача та відповідача, які не скористалися правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №908/1504/16

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 01.08.2016 р. відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2010р. між Комунальним підприємством В«ВодоканалВ» (далі-водоканал) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮгТорг»(далі-абонент) було укладено договір № 3466/2 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, відповідно до п. 1.1 якого, водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику: пр. Леніна, 102, прим. 20 та пр. Леніна, 44.

Сторони домовилися, що у своїй діяльності керуються Законом України В«Про питну воду та питне водопостачанняВ» від 10 січня 2002р. №2918-111, Законом України В«Про житлово-комунальні послугиВ» від 24 червня 2004р. №1875-ІV, діючими В«Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах УкраїниВ» , затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27 червня 2008р. №190 (далі В«Правила користування…В» ), В«Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну власність та відомчі системи каналізації населених пунктів УкраїниВ» , затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002р. №37, В«Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоківВ» від 20.12.1993р. (далі В«Правила експлуатації…В» ), місцевими правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації, В«Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктівВ» , затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором.

Згідно розділу 2 договору він укладається з 01.05.2010р. по 15.09.2011р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладення договору регулюються даним договором. У разі, якщо абонент не виконує свої обов'язки за договором, водоканал має право припинити дію договору, письмово попередивши абонента за 30 календарних днів.Оскільки сторонами не надано доказів в підтвердження намірів припинення договору, станом на день розгляду справи договір є дійсним.

Розділом 5 договору сторони узгодили порядок оплати. Основним документом на оплату є акт-рахунок. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються абоненту представником водоканалу при наявності особистого посвідчення 13-15 числа кожного місяця Абонент зобов'язаний на протязі 3-х банківських днів з дня виписки акта перерахувати на розрахунковий рахунок водоканалу суму, вказану у акті-рахунку. Якщо абонент відмовляється підписати акт та акт-рахунок, вони підписуються представником водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилаються абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець (виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення) має право доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

За матеріалами справи, 12.11.2013р. представником КП В«ВодоканалВ» складено акт технічного обстеження водопроводу № 725ти, в якому встановлено, що відповідачу здійснюється водопостачання по одному водопровідному вводу діаметром 15 мм від стояка житлового будинку. на вводі встановлено засіб обліку марки КВ-1,5 № 010177, 1999 року випуску, держповірений в 3 кварталі 2010р., опломбований пломбою держповірки А 25487. Покази на момент огляду - 01349 м3. Водомір перебуває в робочому стані. В акті від 12.11.2013р. зазначено, що засіб обліку експлуатується з простроченою датою державної повірки. Даний акт було підписано представниками позивача та відповідача.

В вищевказаному акті зазначено, що станом на 12.11.2013р. у відповідача встановлено недержповірений засіб обліку КВ-1,5, оскільки дійсність його держповірки припинилась в 3 кварталі 2013р. та здійснюється експлуатація недержповіреного засобу обліку, що є порушенням п. 2.2.3 договору, п. 5.14 В«Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах УкраїниВ» .

Згідно акту технічного обстеження № 725/1ти від 14.11.2013р. встановлено, що розрахунки за використану воду проводились по засобу обліку, що експлуатується з простроченим терміном державної повірки.

Акт № 725/1ти від 14.11.2013р. підписаний представником КП В«ВодоканалВ» . Представник ТОВ В«ЮгТоргВ» від підпису відмовився.

Пунктами 3.2.3, 3.2.4 Договору передбачено, що при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений водоканалом термін або розміщенні абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням В«Правил користування …В» , В«Правил експлуатації …В» водопостачання абонента вважається без обліковим, а витрати води і об'єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 3.3 та 3.4 В«Правил користування …В» , починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Для забезпечення постійного обліку питної води мати резервні технічно придатні, держперевірені облікові прилади.

На підставі акту технічного обстеження № 725/1ти від 26.02.2014р. та у відповідності до В«Правил користування…В» , ТОВ В«ЮгТоргВ» було виписано акт - рахунок № 3466/2 за період з 31.10.2013р. по 13.11.2013р. на суму 4426,07 грн.

У зв'язку з відмовою від підпису акту технічного обстеження, позивачем направлено на адресу відповідача акт технічного обстеження № 725/1 від 14.11.2013р. та акт - рахунок № 3466/2 від 14.11.2013р. супровідним листом № 19925 від 10.12.2013р.

Однак, відповідач, в порушення п. 3.2.1 та розділу 5 договору № 3466/2, заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення КП В«ВодоканалВ» з позовом до суду про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення в сумі 4426,07 грн.

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11 , 509 Цивільного кодексу України , ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 19 Закону України В«Про питну воду та питне водопостачанняВ» передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до вимог ст.23 Закону України №2918 підприємства питного водопостачання мають право, зокрема, сприяти впровадженню засобів обліку та регулюванню споживання питної води.

На час укладання договору його умовами зобов'язано абонента у визначений строк встановити засіб обліку води та передбачена відповідальність за недотримання абонентом прийнятих на себе зобов'язань, на підставі тих нормативно-правових актів, які діяли в той час.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час проведення представником КП В«ВодоканалВ» технічного обстеження водопроводу відповідача 12.11.2013, порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення регулювався Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування № 190), пунктом 1.1 яких встановлено, що ці Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

З огляду на зазначене, Правила № 190 є обов'язковими для застосування та виконання, як учасниками правочину, так і судом під час розгляду спору, оскільки положення попередніх Правил 1994 року втратили чинність та не регулюють спірні правовідносини.

Умовами п. 5.1 Правил користування № 190 передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України В«Про метрологію та метрологічну діяльністьВ» , а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. (п. 5.4 Правил)

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України В«Про метрологію та метрологічну діяльністьВ» засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Відповідно до п. 5.14 Правил користування № 190 усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією.

Разом з тим, ч.2 ст. 28 Закону України В«Про метрологію та метрологічну діяльністьВ» унормовано, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Пунктом 9.2.11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, які затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України № 30 від 05.07.1995 р. встановлено, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника.

Відповідно до п. 3.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з центрального водопостачання та водовідведення, погоджених головою Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємства, головою Антимонопольного комітету України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2012 р. за № 1468/21780, суб'єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з центрального водопостачання та/або водовідведення, повинні здійснювати своєчасне забезпечення контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, а також відповідних приладів обліку, повірки або державної метрології атестації засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд. Таким чином, контролювати термін повірки та вчиняти дії щодо періодичної повірки засобу обліку води покладено на суб'єктів господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з центрального водопостачання та/або водовідведення, тобто на позивача. На підприємства, організації та фізичних осіб покладений обов'язок своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Тобто, обов'язок покладено на суб'єктів господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з центрального водопостачання та/або водовідведення, тобто на водоканал. На підприємства, організації та фізичних осіб покладений обов'язок своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Вищевикладені обставини не дають підстави стверджувати про безоблікове споживання у разі закінчення строку держповірки засобів обліку.

За приписами п. 3.2. Правил № 190 водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними .

Самовільне водоспоживання - це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у виконавця в якості споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо).Самовільне приєднання до систем водопостачання - приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу виконавця.

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокристуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.( п. 3.3, 3.4 Правил № 190)

Вищевказані п. 3.3,3.4 Правил № 190 свідчать про надання водоканалу права здійснення розрахунку витрат води у разі встановлення факту безоблікового водокористування абонентом або самовільного приєднання до систем водопостачання. Позивач доказів самовільного приєднання відповідача до системи водопостачання або самовільного водокористування та наявності правових підстав застосування положень пунктів 3.3, 3.4 Правил не надав.

Усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку. (п. 5.14 Правил користування № 190)

Водночас, положеннями вказаного пункту законодавець передбачив відповідальність підприємств, організацій та фізичних осіб саме за перевищення тривалості повірки приладу, а не за порушення строків подачі ними засобів вимірювальної техніки на повірку, що має місце в даному випадку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку позивач визначив у якості спірного періоду, за який проведено нарахування води розрахунковим способом, не період проведення повірки, а інший період (до виявлення факту використання лічильника з порушенням строку повірки).

Чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п.3.3 Правил користування №190, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. А отже, застосування п.3.3 Правил позивачем для здійснення розрахунку витрат води за ставкою позаоблікового споживання є безпідставним.

З огляду на викладене, позивачем безпідставно застосовано п.п. 3.3., 5.14 Правил користування №190 при розрахунках з відповідачем та стягнення з нього 4 426,07 грн. заборгованості, нарахованої за без облікове водокористування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстави для задоволення позовних вимог КП В«ВодоканалВ» , в зв'язку з чим було правомірно відмовлено в позові в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 01.08.2016 року у справі №908/1504/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства В«ВодоканалВ» , м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 01.08.2016 р. у справі №908/1504/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 01.08.2016 р. у справі №908/1504/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді К.І. Бойченко

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.:

1-позивачу,

1-відповідачу,

1-у справу,

1-ДАГС.

1-ГСЗО