Ухвала

від 21.09.2016 по справі 308/9844/16-к

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9844/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури юриста 2-го класу ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення обшуку, -

В С ТА Н О В И В:

Ужгородською місцевою прокуратурою здійснюється у нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42016071030000076 від 19.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме - використання підроблених товарно-транспортних накладних для отримання в Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Так, 18.08.2016 за №04/23-1346 із Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства отримано інформацію щодо виданих упродовж 2015-2016 років суб`єктам господарювання сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, а також товарно-транспортних накладних, які надавалися для їх отримання.

Встановлено, що ТОВ "Закарпатська продовольча група" (код №31326993) отримано сертифікат №ЗК768872 від 20.01.2015 на підставі виданої Сколівським військовим лісгоспоп ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» товарно-транспортної накладної №ЛВ002182 від15.01.2015. ПП ОСОБА_4 (код № НОМЕР_1 ) отримано сертифікат №ЗК960433 від 03.08.2015 на підставі виданої ДП Сколівським військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» товарно-транспортної накладної №ЛВ002182 від 31.07.2015.

Таким чином, наявні дві товарно-транспортні накладні із одним номером, але різними датами видачі.

Згідно інформації, відображеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - будинок АДРЕСА_2 - належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 .

Постановою Кабінету міністрів України від 21.12.2005 № 1260 затверджено «Тимчасовий порядок видачі сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій» (далі-Порядок).

У відповідності до п. 5 вказаного порядку, для отримання сертифікату експортери подають територіальному органу Держлісагентства заяву за встановленою Агентством формою, до якої додається копія (з обов`язковим пред`явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів, або лісорубних квитків (для постійних лісокористувачів).

За таких обставин оригінал товарно-транспортної накладної, яка подається до органу Держлісагентства зберігається у експортера лісопродукції, оскільки лише копія додається до заяви про видачу сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Наказом Міністерства інфраструктури України (Міністерства аграрної політики та продовольства) № 961/707 від 29.11.2013 затверджено інструкцію щодо заповнення спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс).

Згідно п. 15 вказаної інструкції, у графі «Деревину відпустив» зазначаються посада, прізвище, ініціали та підпис особи, що здійснила відпуск деревини за товарно-транспортною накладною.

У разі якщо, товарно-транспортна накладна не видавалась відповідним державним підприємством то відповідно підпис особи, що нібито здійснила відпуск деревини є підробленим.

За статтею 358 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за підроблення, а

також використання документу.

У відповідності до примітки до вказаної статті закону України про кримінальну відповідальність, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

З цих підстав спеціалізована товарно-транспортна накладна є офіційним документом, використання якого утворює склад злочину, передбачений частиною 4 статті 358 кримінального кодексу України.

Сторона обвинувачення вважає, що підроблення товарно-транспортної накладної має місце через те, що наявність ТТН із одним обліковим номером та різними датами видачі є неможливим. Проте вказане не може слугувати єдиним доказом винуватості особи у вчиненні злочину.

Вилучення цих речей та предметів шляхом проведення інших слідчих дій, окрім як обшуку, чи заходів забезпечення кримінального провадження створить загрозу їх знищення власником, який усвідомлюючи факт невідворотності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинене діяння, зможе перешкодити стороні обвинувачення у досягненні мети кримінального провадження. Інші слідчі дії та заходи забезпечення кримінального провадження не надають стороні обвинувачення можливості раптово проникнути до приміщення, вилучити необхідні речі та документи і не допустити можливість їх знищення власником..

Під час розгляду клопотання про проведення обшуку прокурор його підтримав, просив надати дозвіл на проведення обшуку за вказаною адресою.

Відповідно дост. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно дост. 85 КПК Україниналежними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно приписів ст.ст. 85-86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Як слідує зі змісту п. 10 ч. 3, ст.214, ч. 1 ст.233 КПК Українислідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні та проводяться лише після внесення відомостей щодо кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (крім огляду місця події у невідкладних випадках).

Відповідно п.п. 4,5,6 ч.3ст. 234 КПК Україниклопотання слідчого, погоджене з прокурором, повинне містити відомості про: підстави для обшуку; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно п. 5 ч. 2ст. 235 КПК Україниухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про особу, якій належить житло чи інше володіння особи, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться.

Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Відповідно до вимог п. 18 ч.1ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Наданими суду документами підтверджується, що згідно інформаційної довідки № 6533196 від 20.09.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .

Витягом з Єдиного державного реєстру фізичних осіб підприємців, юридичних осіб та громадських формувань також вбачається, що Фізична особа підприємець ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Проаналізувавши надані суду матеріали та обставини викладені у клопотанні, заслухавши прокурора Ужгородської місцевої прокуратури юриста 2-го класу ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування доведено належними і допустимим доказами відомості про особу, а також факт, що відшукувані речі можуть знаходитися саме в зазначеному в клопотанні домоволодіння, за адресою АДРЕСА_2 .

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне задовольнити зазначене клопотання.

Керуючись ст.ст. 110, 234, 235 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Надати прокурору Ужгородської місцевої прокуратури юристу 2 класу ОСОБА_3 дозвіл на проведення слідчої дії у вигляді обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме будинку, підвальних приміщеннях та інших спорудах, які відносяться до цього будинку АДРЕСА_2 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , з метою вилучення:

- оригіналу товарно-транспортної накладної № ЛВ002182 від 31.07.2015;

- документів, записів, блокнотів, де містяться записи та підписи ОСОБА_4 , які мають значення у цьому кримінальному провадженні;

- бирок чи інструментів, за допомогою яких може помічатись лісопродукція;

а також огляду (без вилучення) комп`ютерної техніки, за допомогою якої можливо виготовлялась зазначена товарно-транспортна накладна.

Обшук провести протягом одного місяця з дня постановлення ухвали.

Вказана ухвала надає дозвіл на проникнення до житла лише один раз.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1