Ухвала

від 19.09.2016 по справі 172/857/16-к

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/857/16-к

Провадження № 1-кс/172/159/16

У Х В А Л А

19.09.2016 року Слідчий суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппов ЄЄ, розглянувши клопотання Старшого слідчого СВ Васильківського ВП СВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 року за №420160415600000064, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України-

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2016 року до Васильківського районного суду Дніпропетровськоїобласті надійшло клопотання слідчого СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Днiпропетровськiй області ОСОБА_1 про арешт майна

В обґрунтування клопотання зазначено, що посадовими особами робочої групи, Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в ході операції «Урожай 2016», було проведено перевірку земель запасу, що знаходяться на території Васильківського району.

В ході перевірки, на території Дебальцівської селишної Дніпропетровської області, біля с. Перевал встановлено, що невідомими особами самовільно зайнято земельну ділянку площею 24 гектарів, яку засіяно соняшником. Дана земельна ділянка перебуває у власності держави та є землями запасу, використовується без будь-яких правоустановчих документів, у зв`язку з чим державі в особі Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, завдано значної шкоди.

Із змісту ст. 25 КПК України вбачається, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його; вчинила.

Згідно ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Встановлено, що земельна ділянка прощею 24,8361 га (згідно зам проведених Васильківським виробничим відділом ДРФ ДП Центру ДЗК) на території Дебальцівської селищної ради, Васильківського району, поблизу с.Перевал, біля земельної ділянки з кадастровим номер- 1220784100:01:005:0001.

Так, згідно ст.84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Так, 07.08.2016 року, соняшник, який засіяно на вищевказані земельній ділянці, було визнано речовим доказом, в зв`язку з тим, що він є; предметом, здобутим злочинним шляхом, та слугує прямими підтвердженням самовільне використання земельної ділянки, невідомою особою в особистих корисних цілях.

На цей час слідством не встановлено особу, яка здійснила самовільне зайняття земельних ділянок.

У зв`язку з вищевикладеним встановлено, що врожай соняшника є предметом злочину і на його заволодіння спрямовано кримінальне правопорушення.

Під час проведення досудового розслідування виникають ризики того, що невстановлені особи будуть продовжувати вчиняти злочин, направлений на заволодіння сільськогосподарською культурою, а саме врожай соняшника та в подальшому реалізовувати його з використанням добропорядних набувачів.

Виходячи з вищевикладеного та відомостей, які містяться в матеріалах кримінального провадження, є реальні обґрунтовані підстави вважати, що невстановлені особи незаконно заволодіють та в подальшому реалізують зазначену сільськогосподарську культуру.

Таким чином, вказане майно є предметом кримінального правопорушення, на яке направлено злочинний умисел невстановлених осіб, з метою ймовірного незаконного збагачення.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об"єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ, матеріальні об`єкти в тому числі предмети, що були об"єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичної або фізичною особою внаслідок вчинення правопорушення.

Так, згідно п.6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умол співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: передаються за письмовою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

В ході досудового розслідування встановлено, що земельна ділянка на якій засіяно соняшник, власника не має, а сам соняшник відноситься до сільськогосподарської культури, після дозрівання, без відповідних умов зберігання, піддається швидкому псуванню.

Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове і встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації.

Так, соняшник, який засіяно на самовільно зайнятій земельній ділянці, вважається цінностями здобутими під час вчинення злочину передбаченого ст. 197-1 КК України, тому відповідно до ст. 96-1 КК України підлягає спеціальній конфіскації. На даний час особу, яка самовільно зайняла ділянку, та засіяла її соняшником встановити не вдалося.

В зв`язку з чим слідчий просить задовольнити клопотання і винести ухвалу про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, що належить невстановленій слідством особі, а саме на соняшник, який зростає на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 24,8361 га (згідно вимірів проведених Васильківським виробничим відділом ДРФ ДП Центру ДЗК) на території Дебальцевської селищної ради, Васильківського району, поблизу с. Перевал, біля земельної ділянки з кадастровим номером 1220784100:01:005:0001 та надати дозвіл на збір з вищевказаної земельної ділянки соняшника після його дозрівання та передачу зібраного на зберігання з метою подальшої спеціальної конфіскації або передачі на реалізацію, з подальшим направленням отриманих грошових коштів в дохід держави.

Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою слідчого судді не здійснювалося, що відповідає вимогам ст. 107 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали поданого клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у провадженні СВ Васильківського ВП СВП ГУ НП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Постановою Старшого слідчого СВ Васильківського ВП СВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 визнано речовим доказом врожай соняшника, який вирощується на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 24,8361 га на території Дебальцевської селищної ради, Васильківського району, поблизу с. Перевал.

Вирішуючи питання про доцільність арешту такого майна слідчий суддя виходить з наступного.

Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Враховуючи, що за приписами ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, слідчий суддя дійшов висновку, що накладення арешту на врожай соняшника у даний час, позбавить можливості його збору будь-яким суб`єктом, і що в свою чергу незворотньо призведе до негативних наслідків у вигляді втрати врожаю.

Відтак, арешт врожаю соняшника у конкретних умовах даної справи є на думку слідчого судді неприпустимим.

Слідчий суддя також відзначає, що в матеріалах кримінального провадження містяться докази, які в достатній мірі фіксують вирощування сільськогосподарських культур на вказаній земельній ділянці, і яка на думку слідства є самовільно зайнятою невстановленими особами, а тому відсутність додаткового арешту урожаю на цій земельній ділянці не призведе до погіршення можливості доведення факту самовільного захоплення в подальшому.

Крім того, відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається зокрема з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Однак, врожай соняшника не відповідає критеріям наведеним уст. 98 КПК Українидля речового доказу, так як не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення передбаченогост. 197-1 КК України, не зберіг на собі його сліди, не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ, та не є набутим кримінально протиправним шляхом, оскільки факт самовільно захоплення земельної ділянки не свідчить про незаконність набуття права на врожай (на відміну від крадіжки до прикладу).

Тому, посилання слідчого щодо необхідності накладення арешту на таке майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя оцінює критично та вважає недоведеним законну мету такого арешту.

Також, безпідставним є посилання слідчого на арешт такого майна з метою спеціальної конфіскації. Як зазначено у ч. 4ст. 170 КПК Україниарешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України. Однак системний аналіз ст.96-1та ст.197-1 КК Українисвідчить про відсутність можливості спеціальної конфіскації за таким злочином як самовільне зайняття земельної ділянки.

Згідно ч. 1ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Отже, з врахуванням того, що слідчим не доведено необхідності арешту врожаю з врахуванням конкретних обставин справи, а також не доведено будь-яких ризиків, які визначені законом, то слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні такого клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170,171,172,173,376 Кримінального процесуального кодексу України

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання Старшого слідчого СВ Васильківського ВП СВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 року за №420160415600000064, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя