Рішення

від 29.09.2016 по справі 286/1897/16-ц

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/1897/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Житомирської області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Житомирської області в якій просить: 1). встановити факт належності померлому 05.12.2015 року ОСОБА_3 правовстановлюючих документів - державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 049012 та серії ЖТ № 049011; 2). визнати за позивачем право власності на земельні ділянки площею 0,7694 га, кадастровий номер 1824286000:05:000:0244, площею 1,5708 га, кадастровий номер 1824286000:04:000:0128, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Овруцького району Житомирської області, які належали померлому 05.12.2015 року ОСОБА_3 на праві власності, на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 049012 та серії ЖТ № 049011, виданих 30.01.2003 року на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації від 15.01.2003 року за № 17, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512 та № 511 відповідно.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 був батьком позивача та помер 05.12.2015 року; після його смерті відкрилась спадщина на майно, зокрема на спірні земельні ділянки; позивач є спадкоємцем за законом першої черги та у встановлений законом строк прийняв спадщину, своєчасно подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; проте нотаріус законною постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки із-за невстановлення факту належності правовстановлюючих документів на земельні ділянки спадкодавцю, оскільки у держаних актах по-батькові власника помилково записано як «Тодосійович» замість вірного «Федосійович»; відтак, позивач не в змозі нотаріально оформити належну йому спадщину, тому просить позов задоволити, встановити факт належності правовстановлюючих документів і визнати за ним право власності на земельні ділянки.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належно повідомлений про розгляд справи, причин неявки не повідомив, за будь-яких заяв, клопотань, заперечень з приводу позову не надавав.

Відтак, з огляду на норми ст.ст.158, 169 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 помер у с.Колосівка Овруцького району Житомирської області 05.12.2015 року, що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії IV-ЯР № 046393, свідоцтва про смерть серії І-ТП № 273316. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема, як стверджує позивач, на земельні ділянки площею 0,7694 га, кадастровий номер 1824286000:05:000:0244, площею 1,5708 га, кадастровий номер 1824286000:04:000:0128, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Овруцького району Житомирської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Однак, на вказані земельні ділянки площею 0,7694 га, кадастровий номер 1824286000:05:000:0244, площею 1,5708 га, кадастровий номер 1824286000:04:000:0128, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Овруцького району Житомирської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації від 15.01.2003 року за № 17, 30.01.2003 року було видано державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 049012 та серії ЖТ № 049011 на ім'я ОСОБА_4, який проживає в с.Колосівка, зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512 та № 511 відповідно. Вказана обставина стверджується наявними у матеріалах справи копіями державних актів про право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 049012 та серії ЖТ № 049011.

Листом від 21.07.2016 року за № П-1406/0-1414/6-16 Відділ Держземагенства в Овруцькому районі Житомирської області відмовив позивачу у внесенні виправлень в державні акти на право власності на земельну ділянку.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії І-ТП № 273316 по-батькові померлого ОСОБА_3 - «Федосійович».

Судом встановлено, що під час видачі ОСОБА_3 державних актів на право власності на земельну ділянку була допущена помилка у його по-батькові - замість вірного «Федосійович» помилково вказано «Тодосійович».

У суду не має підстав не довіряти наявним в матеріалах справи документальним доказам, оскільки оригінали документів, які подані заявником суду в копіях, зберігаються у заявника і не викликають сумніву у їх належності його померлому батьку, а тому суд вважає доведеним факт належності ОСОБА_3 державних актів про право власності на земельну ділянку серії № 049012 та серії ЖТ № 049011 доведеним.

Встановлення факту належності правовстановлюючих документів необхідно для оформлення спадщини.

З огляду на викладене, вимогу позивача про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів - державних актів на право власності на земельну ділянку № 049012 та серії ЖТ № 049011, виданих на ім'я ОСОБА_4 - померлому 05.12.2015 року ОСОБА_3, слід задоволити.

Як вбачається з копії заповіту ОСОБА_3, складеного 05.10.2011 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Овруцького району Житомирської області та зареєстрованого в реєстрі за № 48, він заповідав все своє майно сину ОСОБА_1 - позивачу у справі.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з копії довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Овруцького району Житомирської області № 618 від 22.07.2016 року, до дня своєї смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із дружиною ОСОБА_5.

З постанови державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області ОСОБА_6 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.06.2016 року № 1047/02-31 та наданих на запит суду копій матеріалів спадкової справи № 120/2016 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно прийняв спадщину після померлого 05.12.2015 року його батька ОСОБА_3 Федосійовча, так як у встановлений законом строк подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини за заповітом, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки із-за невстановлення факту належності правовстановлюючих документів спадкодавцю. Інший спадкоємець - дружина померлого ОСОБА_5 відмовилась від прийняття спадщини, подавши до нотаріуса відповідну заяву.

Відтак, суд вважає доведеним факт прийняття спадщини позивачем після смерті спадкодавця.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Тобто прийнята позивачем спадщина належить йому з 05.12.2015 року.

Однак, як вбачається із копій державних актів серії ЖТ № 049012 та серії ЖТ № 049011, акти не містять відмітки про їх реєстрацію у державному органі земельних ресурсів, відтак, право власності на спірні земельні ділянки належним чином не зареєстровано. А чинним законодавством України не передбачено можливості державної реєстрації прав померлої особи.

Згідно з Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29.09.2016 року, на земельні ділянки за кадастровими номерами 1824286000:05:000:0244, 1824286000:04:000:0128 право власності, іпотеки, обтяження не зареєстровані.

Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування. Згідно з ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.

На підставі викладеного за позивачем слід визнати право власності на спірні земельні ділянки.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1102,40 грн.

Відтак, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 158, 196, 209, 212-215, 218, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити повністю.

Встановити факт належності померлому 05.12.2015 року ОСОБА_3 правовстановлюючих документів - державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 049012 та серії ЖТ № 049011, виданих на ім'я ОСОБА_4 30.01.2003 року на підставі розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації від 15.01.2003 року за № 17, на земельні ділянки площею 00,7694 га, кадастровий номер 1824286000:05:000:0244, площею 1,5708 га, кадастровий номер 1824286000:04:000:0128, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Овруцького району Житомирської області, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512 та № 511 відповідно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки площею 0,7694 га, кадастровий номер 1824286000:05:000:0244, площею 1,5708 га, кадастровий номер 1824286000:04:000:0128, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Овруцького району Житомирської області, які належали померлому 05.12.2015 року ОСОБА_3 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку від 30.01.2003 року серії ЖТ № 049012 та серії ЖТ № 049011.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Овруцький районний суд Житомирської області в Апеляційний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_7