Ухвала

від 29.09.2016 по справі 375/503/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/503/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/955/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 18 29.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

з участю прокурора ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_9 на вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого

засуджено та призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України 4 роки позбавлення волі.

Цивільні позови ОСОБА_10 та ГТОВ «Росич» задоволено в повному обсязі та постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 15565 грн. 67 коп. та на користь Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» 13356 грн. 63 коп.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 30 грудня 2015 року близько 20 години ОСОБА_11 та ОСОБА_8 перебували за місцем проживання останнього в АДРЕСА_1 , де вживали алкогольні напої. У цей час у ОСОБА_11 виник умисел на вчинення крадіжки продовольчих товарів з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою АДРЕСА_2 і він запропонував ОСОБА_8 спільно вчинити крадіжку з магазину за вказаною адресою, на що останній погодився, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_11 .

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , за попередньою змовою, 31 грудня 2015 року близько 02 години, взяли з дому останнього чотири поліпропіленові мішки та металевий прут і пішли удвох до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_11 зайшов до магазину, в той час, коли ОСОБА_8 залишився біля вхідних дверей магазину та спостерігав за тим, щоб їхні з ОСОБА_11 спільні злочинні дії не були виявлені сторонніми особами.

Перебуваючи в середині магазину, ОСОБА_11 здійснив таємне викрадення продовольчих товарів та тютюнових виробів, після чого, разом з ОСОБА_8 розпорядилися вказаним майном на власний розсуд. Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_11 та ОСОБА_8 завдали фізичній особі підприємцю ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 15565,67 грн., а юридичній особі ГТОВ «Росич» матеріальну шкоду на загальну суму 13356, 63 грн.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року, стосовно ОСОБА_8 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 374, ч. 1 ст. 337 КПК України суд у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним незаконно вказав, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України у співучасті з ОСОБА_8 вчинив ОСОБА_11 , у той час як судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_8 , якому прокурором було висунуте обвинувачення. Крім того, відповідно до обвинувального акту спрямованого прокурором до суду, обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України було висунуте лише ОСОБА_8 , а обвинувачення стосовно ОСОБА_11 за ст. 3 ст. 185 КК України прокурором не висувалося. Констатуючи у вироку стосовно ОСОБА_8 фактичні обставини про те, що він вчинив злочин у співучасті з ОСОБА_11 , суд фактично зробив висновок про вчинення кримінального правопорушення останнім.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 просить вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року змінити, пом`якшивши призначене ОСОБА_8 покарання та застосувати щодо нього ст. 75 КК України.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що призначене покарання по оскаржуваному вироку є явно не справедливим, оскільки за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Так, в ході досудового слідства та судового розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_8 чистосердечно розкаявся та на даний час розкаюється у вчиненому, визнав свою вину повністю, активно сприяв розкриттю злочину, матеріальну шкоду частково відшкодовано потерпілим, за місцем проживання характеризується позитивно (хоч позитивні характеристики останнього судом не взято до уваги), вважає, що він цілком усвідомив протиправність своїх дій та в подальшому не буде вчиняти інших злочинів. Зазначає, що 4 роки позбавлення волі не тільки не виправлять, а лише остаточно погублять обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки утримання в умовах ізоляції від суспільства призведе його до обізленності на весь світ, при цьому інша особа, яка разом вчинила злочин ОСОБА_11 перебуває в бігах. Вважає, що більша вина за вчинення даного злочину лежить саме на ОСОБА_11 , який був ініціатором вчинення злочину. Крім того, апелянт зазначив, що ОСОБА_8 є сиротою, позбавлений батьківської любові та проживає зі старенькою бабусею, якій вже 78 років.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року скасувати та постановити новий вирок, яким призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, оскільки вважає, що даний вирок має дуже сувору міру покарання, так як він вину свою визнав повністю, під час досудового слідства сам, особисто допомагав органам МВС України в швидкому розкритті даної кримінальної справи, щиросердечно розкаявся у вчиненому.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котрий підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив її задоволити, проти задоволення інших апеляційних скарг заперечував, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , котрий підтримав апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_9 та апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , стосовно доводів апеляційної скарги прокурора покладається на розсуд суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку вказуєтьсяформулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного вироку, суд першої інстанції всупереч зазначеним вимогам кримінального процесуального закону, у формулюванні обвинувачення вказаного доведеним незаконно вказав, що злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України у співучасті з ОСОБА_8 вчинив ОСОБА_11 , оскільки відповідно до обвинувального акту спрямованого прокурором до суду, обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України було висунуте лише ОСОБА_8 , а обвинувачення ОСОБА_11 за даною статтею прокуром не висувалося.

Згідно ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Таким чином, суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до статті 412 КПКУкраїни є підставою для скасування вироку суду із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року, стосовно ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 скасувати, звільнивши його з-під варти.

СУДДІ: