Ухвала

від 27.09.2016 по справі 711/7838/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/478/16 Справа № 711/7838/16-к Категорія: ст.309 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу-процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб та обрано

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , працюючому на посаді виконувача обов`язків начальника управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області, раніше не судимому, -

підозрюваному в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, на час досудового слідства запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто до 07 листопада 2016 року.

Вивчивши матеріали судової справи, -

в с т а н о в и л а :

Як убачається із згаданої ухвали, предметом розгляду слідчого судді місцевого суду було клопотання прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, у зв`язку з тим, що він будучи службовою особою 11.03.2014 року, знаходячись у своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч «Розподілу обов`язків між начальником Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області та заступниками начальника Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області» та вимогам чинного законодавства, отримавши проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,6443 га у власність вказаним громадянам для ведення індивідуального дачного будівництва за рахунок земель загального користування (піски) в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаської області за межами населеного пункту, для погодження проекту щодо відповідності вимогам законодавства, достовірно знаючи про відсутність в матеріалах вказаного проекту землеустрою погодженого висновку відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури, що підтверджується висновком експерта №1673/14-23, 417-473/15-23 від 09.06.2015, здійснив його погодження шляхом надання висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за №01-05/208, тим самим підтвердивши відповідність розробленого проекту вимогам законодавства.

У подальшому ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, долучив вказаний погоджувальний висновок до матеріалів проекту розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок», який був наданий для підписання першому заступнику голови Черкаської районної державної адміністрації ОСОБА_20 та останній, згідно з вимогами п. 74 Регламенту і розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 21.10.2013№311«Про розподіл обов`язків між головою, першим заступником та заступниками голови, керівником апарату районної державної адміністрації» 14.03.2014 підписав розпорядження Черкаської районної державної адміністрації №61 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок» згідно з яким вказаним десятьом громадянам передано у власність земельні ділянки загальною площею 0.6443 га. для індивідуального дачного будівництва в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради за межами населеного пункту, тобто кожному по 0.0644 га.

На підставі вказаного розпорядження Черкаської районної державної адміністрації №61 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок» ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 отримали право власності на вказані земельні ділянки.

Згідно з висновком експерта №19/15-128 від 16.03.2016 земельні ділянки за кадастровими номерами 7124989000:01:001:0552, 7124989000:01:001:0553, 7124989000:01:001:0554, 7124989000:01:001:0555, 7124989000:01:001:0556, 7124989000:01:001:0557, 7124989000:01.001:0558, 7124989000:01:001:0559, 7124989000:01:001:0560, 7124989000:01:001:0561, розташовані в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради, повністю знаходяться в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

Унаслідок дій заступника начальника управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області державі спричинено збитки, які згідно з висновком експертів від 09.06.2015 №1673/14-23, 417-437/15-23 становлять 2994600 гривень (два мільйони дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі шістсот гривень), що більш ніж у 5000 разів перевищує» неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.

За даним фактом 29 серпня 2016 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 відносно підозрюваного ОСОБА_7 . Обрано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто до 07 листопада 2016 року.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та невмотивованою, оскільки встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Судом не враховано даних про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 відноситься до категорії корупційних та належить до злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

,

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , та наполягав на її задоволенні з наведених підстав, захисника ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити рішення слідчого судді в силі, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з положеннями ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та 2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 с. 194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Постановляючи ухвалу про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, слідчий суддя виходив з того, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також, що досудовим розслідуванням не обґрунтовано необхідність у застосуванні такого запобіжного заходу, як цілодобовий арешт та неможливість застосування іншого більш м`якого виду запобіжного заходу, зокрема, особистого зобов`язання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, та вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини провадження та обґрунтовано обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

У клопотанні та в апеляції прокурор не навела обґрунтування того, що лише домашній арешт є тим запобіжним заходом, який би забезпечив належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Прокурор довів лише обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, але не довів обставини, передбачені п.п. 2,3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які унеможливлюють застосування такого запобіжного заходу як особисте зобов`язання. Посилання прокурора на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими та недостатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що кримінальне правопорушення було скоєне у 2014 році, відомості щодо нього внесено до ЄРДР також у 2014 році, а про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України ОСОБА_7 повідомлено лише у 2016 році.

Тобто, до цього часу, підозрюваний ОСОБА_7 мав можливість уникнути відповідальності за злочин в якому він підозрюється, шляхом вчинення будь-якої з дій, перелічених у ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 в клопотанні не доведено, що при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, іншим чином перешкоджатиме розслідуванню кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, є достатнім та необхідним для запобігання ризикам, визначеним ст.177 КПК України, а також зможе належним чином забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення клопотання слідчого.

Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, в тому числі на які вказує прокурор в апеляційній скарзі, при розгляді клопотання прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 відносно ОСОБА_7 не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2016 року, якою щодо підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто до 07 листопада 2016 року, з покладенням обов`язків, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :