Постанова

від 13.06.2006 по справі 5/99-64а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/99-64А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" червня 2006 р. Справа № 5/99-64А.

за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Відкритого акціонерного товариства „Камінь-Каширський маслозавод”

про стягнення штрафних санкцій в сумі 2840грн.

                                                                                                    Суддя  Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Степанюк О.Л. (дов.№06.10/9 від 13.03.2006р.)

від відповідача: Андрійчук В.В. (дор. від 03.05.2006р.)

Суть спору: Позивач - Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів та представник в судовому засіданні просять стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Камінь-Каширський маслозавод” на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 2840грн. штрафних санкцій за непрацевлаштування в 2005 році 1-го інваліда згідно визначеного ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон) нормативу та поданого відповідачем звіту ф.10-П І.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, мотивуючи наступним:

- ВАТ „Камінь-Каширський маслозавод” виконано визначений ст.19 Закону норматив, оскільки в 2005 році було фактично працевлаштовано два інваліда;

- застосування позивачем Інструкції зі статистики чисельності працівників зайнятих у народному господарстві для визначення середньооблікової кількості інвалідів, що працювали у товаристві в 2005 році є неправомірним, оскільки вказана Інструкція застосовується для запровадження статистичної звітності і не має відношення до застосування адміністративної санкції до господарюючих суб'єктів, а Закон не ставить стягнення штрафу в залежність від середньооблікової чисельності інвалідів, визначеної відповідно до Інструкції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Статтею 19 Закону визначено норматив працевлаштування інвалідів для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання в розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.

Відповідно до ст.20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно матеріалів справи, зокрема звіту відповідача форми №10-П І наданого відділенню Фонду інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві в 2005 році становила 10 чоловік, відповідно чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до 4% нормативу становить 1 особу.

Як вбачається з вищезазначеного звіту, особи, які вказані відповідачем як працевлаштовані інваліди –Демидюк В.Ю. та Кошелюк С.М., пропрацювали на підприємстві в 2005 році три і півтора місяці відповідно, що із врахуванням п.п.3.3.1-3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995р. №171, свідчить про невиконання Відкритим акціонерним товариством „Камінь-Каширський маслозавод” встановленого Законом нормативу по працевлаштуванню інвалідів, а отже обгрунтованість вимог позивача.

Таким чином, стягненню підлягає штраф за непрацевлаштування одного інваліда, що становить 2840грн. (половина середньої річної заробітної плати в товаристві у 2005 році).

Посилання відповідача на неправомірність застосування позивачем Інструкції зі статистики чисельності працівників зайнятих у народному господарстві для визначення середньооблікової кількості інвалідів, що працювали у товаристві в 2005 році, судом до уваги не приймається з огляду на наступне:

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004р. №338, зареєстрованим Мінюстом України 30.12.2004р. за №1671/10270, затверджено форму №10-ПІ поштова - річну „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів” та Інструкцію щодо її заповнення.

П.1.1. Інструкції передбачено, що форма №10-П І „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”, що заповнюється за 2004 рік, поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання (далі - підприємства), на яких працює від 15 і більше осіб, а за 2005 рік і наступні роки - від 8 і більше осіб.

Формою №10-П І встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, визначається відповідно до пунктів 3.3.1 - 3.3.3, з урахуванням п.2.1.9, Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України.

Із врахуванням вищевикладеного позов підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Інструкцією зі статистики чисельності працівників зайнятих у народному господарстві, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Камінь-Каширський маслозавод” в користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 2840грн. штрафу.

Постанову може бути оскаржено у строк і порядку, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                          В.Л.Слупко