Постанова

від 20.09.2016 по справі 826/15104/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2016 року № 826/15104/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крінар» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Крінар» (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач), в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 01 квітня 2015 року № 0001262204, згідно якого позивачеві визначено грошове зобов'язання з додатку на прибуток підприємств у розмірі 619 734, 00 грн.;

- скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 01 квітня 2015 року №0001272204, згідно якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 652 042,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкові повідомлення рішення прийняті безпідставно, оскільки ґрунтуються на хибних висновках контролюючого органу про порушення позивачем норм чинного законодавства, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду про що позов просив задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2015 р. провадження у справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

Відповідач у судове засідання явки повноважного представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неприбуття суд не повідомив. Однак, через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач покликався на обґрунтованість податкових повідомлень - рішень, з огляду про що у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, заслухавши пояснення свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Крінар» (код ЄДРПОУ 37674545) зареєстроване 11.04.2011 року Головним управлінням юстиції у м. Києві, номер запису в єдиному державному реєстрі №10721020000026254. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 12.04.2011 року за № 11818.

Згідно з реєстраційними даними основними видами діяльності ТОВ «Крінар» визначено: 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 46.16 діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 73.11 рекламні агентства; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Так, у період з 06.02.2015 року по 12.02.2015 року на підставі наказу ДПІ у Святошинському р-ні Головного управління ДФС у м. Києві від 05.02.2015 №282 та направлення від 06.02.2015 року №229/22-03П, виданого Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Крінар» (код ЄДРПОУ 37674545) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПП «Компанія Коллаж» (код ЄДРПОУ 32379302) за червень, липень, вересень, грудень 2012 року та січень 2013 року, ТОВ «Текно Україна» (код ЄДРПОУ 37506976) за період з 01.10.2012 по 31.102012, ТОВ «БК «Будінвестпроект» (код ЄДРПОУ 35211198) за період з 01.04.2013 по 30.04.2013, ТОВ «ТПА «Україна» (код ЄДРПОУ 36176076) за період з 01.06.2013 по 30.06.2013, ТОВ «Скайлайн Компані» (код ЄДРПОУ 38463614) за період з 01.06.2013 по 30.06.2013. ТОВ «Лайтінг Солушнз» (код ЄДРПОУ 38591528) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, ПП «Ефрай» (код ЄДРПОУ 31510388), ТОВ «Галаінвест» (код ЄДРПОУ 36948525), ТОВ «Югтранс-Термінал» (код ЄДРПОУ 35304198), ТОВ «Рент-Преміум» (код ЄДРПОУ 37352107) за період з 01.10.2014 по 31.10.2014.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 18.02.2015 року № 99/26-57-22-04-10/37674545 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Крінар» (код ЄДРГІОУ 37674545) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПП «Компанія Коллаж» (код ЄДРПОУ 32379302) за червень, липень, вересень, грудень 2012 року та січень 2013 року, ТОВ «Текно Україна» (код ЄДРПОУ 37506976) за період з 01.10.2012 по 31.102012, ТОВ «БК «Будінвестпроект» (код ЄДРПОУ 35211198) за період з 01.04.2013 по 30.04.2013, ТОВ «ТПА «Україна» (код ЄДРПОУ 36176076) за період з 01.06.2013 по 30.06.2013, ТОВ «Скайлайн Компанія (код ЄДРПОУ 38463614) за період з 01.06.2013 по 30.06.2013, ТОВ «Лайтінг Солушнз» (код ЄДРПОУ 38591528) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, ПП «Ефрай» (код ЄДРПОУ 31510388), ТОВ «Галаінвест» (код ЄДРПОУ 36948525), ТОВ «Югтранс-Термінал» (код ЄДРПОУ 35304198), ТОВ «Рент-Преміум» (код ЄДРПОУ 37352107) за період з 01.10.2014 по 31.10.2014., в якому було зафіксовано про встановлені порушення позивача, по взаємовідносинах із ПП «Компанія Коллаж» (код ЄДРПОУ 32379302), ТОВ «Текно Україна» (код ЄДРПОУ 37506976), ТОВ «БК «Будінвестпроект» (код ЄДРПОУ 35211198), ТОВ «ТПА «Україна» (код ЄДРПОУ 36176076), ТОВ «Скайлайн Компані (код ЄДРПОУ 38463614), ТОВ «Лайтінг Солушнз» (код ЄДРПОУ 38591528) за перевіряємий період зокрема:

- пп.14.1.228 п.14.1. ст. 14, п.138.1., п. 138.2., п.138.8. ст. 138, пп. 139.1.1. та пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, п. 1 та п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.2.5. п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 619 734, 00 грн., в тому числі по періодах:

- за 2012 рік у сумі 98 467, 00 грн.

- за 2013 рік у сумі 521 267, 00 грн.

- п.44.1. ст. 44, п.185.1. ст. 185, п.188.1. ст.188, п.198.2, п.198.3., п.198.6. ст. 198, п.201.1., п.201.6., п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань у загальній сумі 652 042, 00 грн., в тому числі по періодах:

- червень 2012 року у сумі 23 365, 00 грн.;

- липень 2012 року у сумі 19 928, 00 грн.;

- вересень 2012 року у сумі 7 450 грн.;

- жовтень 2012 року у сумі 20 346, 00 грн.;

- грудень 2012 року у сумі 23 107, 00 грн.;

- січень 2013 року у сумі 12 764, 00 грн.;

- квітень 2013 року у сумі 304 687, 00 грн.;

- червень 2013 року у сумі 231 253, 00 грн.;

- березень 2014 року у сумі 9 142, 00 грн.

На підставі Акту № 99/26-57-22-04-10/37674545 від 18.02.2015 року, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення за формою «Р» від 01 квітня 2015 року № 0001262204, згідно якого позивачеві визначено грошове зобов'язання з додатку на прибуток підприємств у розмірі 619 734, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 01 квітня 2015 року №0001272204, згідно якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 652 042,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки та оскаржувані рішення залишені без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує права та законні інтереси позивача, ТОВ «Крінар» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним адміністративним позовом.

При розгляді даної справи, Окружний адміністративний суд міста Києва, виходив із наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За наслідком перевірки, відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді Товариства з обмеженою відповідальністю «Крінар» мало господарські правовідносини з ПП «Компанія Коллаж». Як вбачається з акту, між позивачем та ПП «Компанія Коллаж» укладено договір про надання робіт від 12.03.2012 №1203/01 (надалі-Договір №1203/01). Також в акті зазначено, що на виконання умов вищезазначеного договору ПП «Компанія Коллаж», було надано ТОВ «Крінар» послуги та відповідно виписано (оформлено) акти здачі - приймання робіт.

Позивачем не надано до суду копію Договору №1203/01 та актів здачі - приймання робіт.

Крім того, відповідачем встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Компанія Коллаж» надання послуг ТОВ «Крінар» через недостатність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з недостатністю трудових ресурсів, основних фондів, відсутністю складських приміщень та транспортних засобів.

В той же час, як вбачається з акту, у перевіряємий період ТОВ «Крінар» здійснювало господарські операції на підставі укладених з ТОВ «Текно Україна» договору поставки освітлювального обладнання від 09.01.2012 №09-01/12. Відповідно до умов вищезазначеного договору ТОВ «Текно Україна» було поставлено світильне обладнання.

Позивачем до матеріалів справи не надано копії Договору від 09.01.2012 №09-01/12 та будь-якої первинної бухгалтерської документації по цьому Договору.

Відповідачем встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Текно Україна» надання послуг ТОВ «Крінар» через недостатність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення-операцій з купівлі - продажу та відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з недостатністю трудових ресурсів, основних фондів, відсутністю складських приміщень та транспортних засобів.

Також в акті зазначено, що ТОВ «Крінар» (Покупець) та ТОВ «БК «Будінвестпроект» (Продавець) уклали в м. Києві договір поставки товару від 01.04.2013 №БК02/04-13. Відповідач зазначає, що за перевіряємий період господарська діяльність ТОВ «БК «Будінвестпроект» має ознаки безтоварності здійснення господарських операцій.

Таким чином, встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «БК «Будінвестпроект» надання послуг ГОВ «Крінар» через недостатність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з недостатністю трудових ресурсів, основних фондів, відсутністю складських приміщень та транспортних засобів.

Первина документація по взаємовідносинах позивача з ТОВ «БК «Будінвестпроект» в матеріала справи відсутня.

Щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ «Скайлайн Компані», як зазначено в акті був укладений договір поставки товару від 10.06.2013 №Сф-10-06к. Під час перевірки позивачем було надано видаткові накладні.

Відповідачем зазначено що господарська діяльність ТОВ «Скайлайн Компані» має ознаки безтоварності здійснення господарських операцій.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Скайлайн Компані».

В акті перевірки зазначено між позивачем та ТОВ «Торгівельно-Промисловий Альянс «Україна» укладено договір поставки товару від 07.06.2013 №Укр07-06/13, за яким позивач здійснював господарську діяльність у перевіряємий період та було виписано (оформлено) відповідні видаткові накладні.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що за перевіряємий період господарська діяльність ТОВ «Торгівельно-Промисловий Альянс «Україна» має ознаки безтоварності здійснення господарських операцій та встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Торгівельно-Промисловий Альянс «Україна» надання послуг ТОВ «Крінар» через недостатність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з недостатністю трудових ресурсів, основних фондів, відсутністю складських приміщень та транспортних засобів.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази господарської діяльності позивача з ТОВ «Торгівельно-Промисловий Альянс «Україна».

При встановленні факту здійснення господарської операції дослідженню підлягають усі первинні документи, які належать складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідності строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 5 ст.203 ЦК України визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України, у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат для цілей оподаткування податком на прибуток приватних підприємств є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, оскільки саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Таким чином, фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

Натомість позивачем у ході судового розгляду справи суду не надано належної первинної документації, на підставі яких і здійснювались оспорювані господарські операції, а отже позивачем не надано беззаперечних та належних доказів укладення таких договорів взагалі.

Також з огляду на відсутність у матеріалах справи укладених позивачем з ПП «Компанія Коллаж» (код ЄДРПОУ 32379302), ТОВ «Текно Україна» (код ЄДРПОУ 37506976), ТОВ «БК «Будінвестпроект» (код ЄДРПОУ 35211198), ТОВ «ТПА «Україна» (код ЄДРПОУ 36176076), ТОВ «Скайлайн Компані» (код ЄДРПОУ 38463614), ТОВ «Лайтінг Солушнз» (код ЄДРПОУ 38591528) договорів, у суду відсутня можливість щодо встановлення змісту господарських операцій, на виконання яких складені видаткові накладні; податкові накладні; платіжні доручення, тощо.

Таким чином, на думку суду, надані позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій між ПП «Компанія Коллаж», ТОВ «Текно Україна», ТОВ «БК «Будінвестпроект», ТОВ «ТПА «Україна», ТОВ «Скайлайн Компані», ТОВ «Лайтінг Солушнз».

Окрему увагу слід звернути на припис інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11 стосовно наступного: «судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи ч.2 ст.195 КАС України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції. Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем».

Крім того, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Дослідивши надані позивачем письмові докази суд дійшов висновку, що вони не є достатніми для підтвердження фактичної передачі товару (виконання послуг) від продавця до покупця та в повній мірі не відображають рух товару (послуг).

В аспекті наведеного, суд зазначає, що відповідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідком розгляду справи суд дійшов до висновку про правомірність податкових повідомлень - 01 квітня 2015 року №№ 0001262204; 0001272204, та як наслідок відсутність правових підстав для задоволення позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур