Постанова

від 20.09.2016 по справі 826/1268/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 20 вересня 2016 року                            15 год. 20 хв.                                        № 826/1268/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді        Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа: публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач), публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ Банк "Фінанси та Кредит"), про: - визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не відображення в інтегрованій картці платника - позивача відомостей про сплату податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн., а саме 15000,00 грн. - 30 січня 2015 року, 3219,00 грн. - 24 березня 2015 року; - визнання сплаченим (погашеним) грошового (податкового) зобов'язання у позивача з податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн., а саме 15000,00 грн. - 30 січня 2015 року, 3219,00 грн. - 24 березня 2015 року; - зобов'язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника - позивача відомості про від'ємне значення сальдо з податку на прибуток у загальному розмірі 18212,59 грн. В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки внаслідок протиправної бездіяльності відповідача порушено права позивача як платника податків. Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, допущено ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - третя особа). Під час переходу до розгляду справи по суті представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування. Представник третьої особи у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи третя особа повідомлена належним чином. При цьому, до суду через канцелярію від представника третьої особи надійшли письмові заперечення проти позову, у яких міститься прохання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -           ВСТАНОВИВ: Позивачем 02 березня 2015 року подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, якою позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за звітний (податковий) період у розмірі 33219,00 грн. Факт отримання відповідачем вказаної декларації 02 березня 2015 року підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції №2. У подальшому, позивачем до третьої особи, як банку, з яким 20 липня 2011 року укладено договір №157463 на розрахунково-касове обслуговування, направлено відповідні платіжні доручення, призначення платежу яких "податок на прибуток за 2014 рік": від 22 січня 2015 року №15 на суму 15000,00 грн.; від 30 січня 2015 року №28 на суму 15000,00 грн.; від 24 березня 2015 року №54 на суму 3219,00 грн. Платіжне доручення від 22 січня 2015 року №14 третьою особою, як обслуговуючим банком, виконано. Поряд з цим, платіжні доручення від 30 січня 2015 року №28 та від 24 березня 2015 року №54 третьою особою до виконання прийняті, проте не виконані. У зв'язку з вище викладеними обставинами, позивач подав скаргу на третю особу до Національного банку України. Крім того, 06 липня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про неперерахування третьою особою коштів з рахунку позивача в рахунок сплати податку на прибуток, до якої додано копії платіжних доручень від 30 січня 2015 року №28 та від 24 березня 2015 року №54. Разом з тим, на час звернення позивача до суду відповідачем не відображено в інтегрованій картці платника - позивача факт погашення задекларованого грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн., що підтверджується висновками проведеної звірки, за результатами якої складено акт від 13 січня 2016 року №859-07. У контексті вище викладеного суд зазначає наступне. Так, відповідно до п. 129.6, пп. 129.3.1 п. 129.3, п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань. Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення. Враховуючи вище викладені норми, суд зазначає, що 17 грудня 2015 року Національним банком України прийнято постанову про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у свою чергу, 18 грудня 2015 року прийнято рішення №230 про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Зі змісту п. 129.6, пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України вбачається, що незважаючи на звільнення від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не у повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів, на платника податків покладено обов'язок погасити суму основного зобов'язання шляхом її зарахування на відповідні рахунки органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до пп. 14.1.175, пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. З аналізу вище викладених норм вбачається, що законодавець пов'язує обов'язок платника податків по перерахуванню у бюджет сум податкового зобов'язання з моментом сплати такого зобов'язання. Положення ПК України не містять визначення поняття "сплата", разом з тим, відповідно до п. 5.3 ст. 5 ПК України, інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Згідно з п. 8.1 ст. 8, п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Аналіз вище викладених норм свідчить про те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню у бюджет суми податкового зобов'язання, а отже, і його сплата, пов'язане з моментом подання у банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань. Тобто, наведений підхід допускає відмінне трактування моменту виконання платником податків свого податкового обов'язку ніж той, що закріплений у пп. 139.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України. Разом з тим, відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що встановлений у ході судового розгляду факт направлення позивачем третій особі платіжних доручень від 30 січня 2015 року №28 та від 24 березня 2015 року №54 дозволяє дійти висновку про виконання позивачем обов'язку, покладеного на нього законодавцем, закріпленого ст. 67 Конституції України, згідно з яким, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. З урахуванням фактичної сплати позивачем своїх податкових зобов'язань до бюджету, суд не погоджується із доводами відповідача про необхідність застосування негативних наслідків до позивача. Згідно з п. 1 розділу І, п. 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422, цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Тобто, інтегрована картка платника є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення у ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість, порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого податкового боргу. Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 29 вересня 2014 року К/800/17917/14. Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та, як наслідок, наявність підстав для їх задоволення. При цьому, позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не відображення в інтегрованій картці платника - позивача відомостей про сплату податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн. та зобов'язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника - позивача відомості про від'ємне значення сальдо з податку на прибуток у загальному розмірі 18212,59 грн., оскільки це є повним та достатнім способом захисту порушених прав позивача. Зобов'язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника - позивача відомості про від'ємне значення сальдо з податку на прибуток у загальному розмірі 18212,59 грн. по суті і є визнанням сплаченим (погашеним) грошового (податкового) зобов'язання у позивача з податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн. Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа: публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71,  86,  94, 128,  158-163,  167 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Задовольнити позов повністю. 2. Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо не відображення в інтегрованій картці платника - адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" (код ЄДРПОУ 37817370) відомостей про сплату податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн., а саме 15000,00 грн. - 30 січня 2015 року, 3219,00 грн. - 24 березня 2015 року. 3. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві виключити з інтегрованої картки платника - адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" (код ЄДРПОУ 37817370) відомості про від'ємне значення сальдо з податку на прибуток у загальному розмірі 18212,59 грн. 4. Присудити на користь адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" (код ЄДРПОУ 37817370) здійснений ним судовий збір у розмірі 4134,00 грн. (чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39561761). Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                                В.М. Данилишин