Ухвала

від 22.09.2016 по справі 757/38104/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3045/2016 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

представника ТОВ «СІБУД» та ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

директора ТОВ «СІБУД» ОСОБА_8 ,

власника майна ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги представника ОСОБА_6 та ТОВ «СІБУД» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_10 , про накладення арешту та накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку в офісному приміщенні, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Філатова, буд. 22/8, офіс 304 від 02.08.2016 р., а саме: системний блок Grand 901 D Black 0901120175 1 шт.; первинні фінансово-господарські документи відповідно до протоколу обшуку від 02.08.2016 р., який було проведено слідчим СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_11 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2016 р., № 757/33969/16-к, чорнові записи відповідно до вказано вище протоколу обшуку від 02.08.2016 р.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання слідчого, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки вилучені під час проведення обшуку речі і документи містять ознаки таких, що мають доказове значення для досудового розслідування кримінального провадження № 32016100060000018.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_6 та ТОВ «СІБУД» - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційні скарги, в яких вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому просить її скасувати в частині накладення арешту на майно ОСОБА_6 та ТОВ «СІБУД» та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_9 в частині накладення арешту на майно ОСОБА_6 та ТОВ «СІБУД».

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційних скаргах, апелянт вказує на те, що арешт накладений на належне ОСОБА_6 та ТОВ «СІБУД» майно, слідчим суддею було накладено безпідставно та всупереч ст. 170 КПК України.

Так, зокрема, як зазначає апелянт, ОСОБА_6 не вчиняла ніяких кримінальних правопорушень, в тому числі ніколи не ухилялася від сплати податків, а лише мала намір орендувати офіс АДРЕСА_1 у директора ТОВ «СІБУД» ОСОБА_8 , попередньо домовившись з ним та перевізши до вказаного офісу документи ТОВ «Матіс», однак в подальшому у ОСОБА_8 змінились плани і він не побажав звільнити приміщення, після чого ОСОБА_6 забрала всі свої документи по ТОВ «Матіс», окрім тих, що були вилучені під час проведення обшуку оскільки, вони лежали в сейфі, і про них ОСОБА_6 забула.

Що стосується безпідставності накладення арешту на майно ТОВ «СІБУД», то апелянт, посилаючись на вимоги ст. 170 КПК України, вказує на те, що ТОВ «СІБУД» не входить до переліку підприємств, відносно яких здійснюється кримінальне провадження, а його посадовим особам не було повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, а тому належне товариству майно не може бути використане для забезпечення заходу кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Також, представник власників майна, в поданих ним апеляційних скаргах, вказує на порушення слідчим, під час звернення з клопотанням до слідчого судді, строків звернення з відповідним клопотанням, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України

Крім того, апелянт зазначає про те, що у клопотанні слідчого не зазначено та в повній мірі не доведено, а слідчим суддею, в постановленій ним ухвалі, не встановлено правовий статус арештованого майна та його відповідність, критеріям, визначеним чинним кримінальним процесуальним законом.

Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.08.2016 р. В обґрунтування поважності причин пропущення встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику представника осіб, які її оскаржують, а про наявність ухвали слідчого судді представника власників майна дізнався лише 26.08.2016 р.

В судове засідання прокурор не з`явився, однак повідомив про те, що не заперечує проти проведення розгляд апеляційної скарги у його відсутність, у зв`язку з перебуванням останнього у запланованій відпустці, та заперечував проти задоволення апеляційних скарги представника власників майна.

Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_6 , директора ТОВ «СІБУД» ОСОБА_8 та представника власників майна ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги та просили її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 10.08.2016 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, в провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 32016100060000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Дані відомості внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі матеріалів які надійшли від ОУ ГУ ДФС у м. Києві та аналітичного дослідження № 49/26-15-15-09 від 29.01.2016 року, складеного управлінням боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно вищевказаних матеріалів встановлено, що протягом 2015 року службові особи TOB «СІБУД» (код ЄДРПОУ 35481447), шляхом проведення безтоварних операцій з реалізації товарів та послуг, через документальне відображення продажу товарів на «підконтрольне підприємство», формують підприємствам реально-діючого сектору економіки «схемний» податковий кредит з ПДВ, що призвело до ухилення від сплати податків понад 9 193 906 гривень, що є особливо великим розміром.

За наявними оперативними даними, органом досудового розслідування встановлено, що гр. ОСОБА_8 впровадив в реальність схему мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки, шляхом проведення безтоварних операцій з підконтрольним вищезазначеній особі підприємством, та тривалий час надає послуги по конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівку використовуючи підконтрольний СГД, який зареєстрував на своє ім`я та який має ознаками «фіктивності», а саме: TOB «СІБУД» (код ЄДРПОУ 35481447), також ОСОБА_12 при здійсненні вищевказаної незаконної діяльності використовує підконтрольні йому підприємства, у тому числі й ТОВ «Матіс» (код ЄДРПОУ 24725937).

Також, відповідно до матеріалів ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що в незаконній діяльності за участі TOB «СІБУД» задіяне підприємство із ознаками «фіктивності», а саме: TOB «Сітка імпорт» (код ЄДРПОУ 38651906), з використанням реквізитів якого проводяться безтоварні операцій з реалізації товарів та послуг, через документальне відображення продажу товарів на вищевказане «підконторльне підприємство», формують підприємствам реально-діючого сектору економіки «схемний» податковий кредит з ПДВ.

15.07.2016 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було задоволене клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 .

02.08.2016 р. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.07.2016 в офісному приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Філатова, буд 22/8, офіс 304, було проведено обшук, в ході якого вилучено документи і речі, які на думку органу досудового розслідування мають суттєве значення для досудового розслідувані кримінального правопорушення.

03.08.2016 р. постановою старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , виучені речі, предмети та документи, в тому числі грошові кошти, які вилучені відповідно до протоколів обшуків від 02.08.2016 р. та 03.08.2016 р. було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 32016100060000018.

08.08.2016 р. старший слідчий СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_10 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на речі, предмети та документи, які були вилучені 02.08.2016 р. в ході проведення обшуку в офісному приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , посилаючись на те, що у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що вилучені в ході проведення обшуку печатки та первинні фінансового-господарські документи використовувалися для проведення безтоварних операцій з реалізації товарів та послуг, через документальне відображення продажу товарів на вищевказані «підконтрольні підприємства», які формують підприємствам реально-діючого сектору економіки «схемний» податковий кредит з ПДВ та слугували в ухиленні від сплати податку в особливо великих розмірах, крім того вилучені під час обшуку чорнові записи, первинні документи та системний блок є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та можуть бути використані, як доказ в даному кримінальному провадженні.

10.08.2016 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку в офісному приміщенні, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Філатова, буд. 22/8, офіс 304 від 02.08.2016 р., а саме: системний блок Grand 901 D Black 0901120175 1 шт.; первинні фінансово-господарські документи відповідно до протоколу обшуку від 02.08.2016 р., який було проведено слідчим СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_11 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2016 р., № 757/33969/16-к, чорнові записи відповідно до вказано вище протоколу обшуку від 02.08.2016 р.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку в офісному приміщенні, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Філатова, буд. 22/8, офіс 304 від 02.08.2016 р., а саме: системний блок Grand 901 D Black 0901120175 1 шт.; первинні фінансово-господарські документи відповідно до протоколу обшуку від 02.08.2016 р., який було проведено слідчим СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_11 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2016 р., № 757/33969/16-к, чорнові записи відповідно до вказано вище протоколу обшуку від 02.08.2016 р., з тих підстав, що вони є речовими доказами в даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права власності ОСОБА_6 та ТОВ «СІБУД» з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вилучені в ході проведення обшуку 02.08.2016 р. речі, предмети та документи можуть бути пошкоджені, зіпсовані, знищені, передані, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на його майно, оскільки ОСОБА_6 не вчиняла ніяких кримінальних правопорушень, в тому числі ніколи не ухилялася від сплати податків, а ТОВ «СІБУД» не входить до переліку підприємств, відносно яких здійснюється кримінальне провадження, а його посадовим особам не було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення в рамках даного кримінального провадження, як вважає колегія суддів, не може прийматися до уваги, оскільки арешт на вказані грошові кошти накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Не обґрунтованими є також і посилання апелянта, як на підставу для скасування ухвали слідчого судді, щодо пропуску слідчим встановлених кримінальним процесуальним законом строків для звернення з до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, оскільки ч. 2 ст. 412 КПК України визначено вичерпний перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, а тому підстави з яких апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді, згідно чинного кримінального процесуального закону не є безумовними підставами для скасування рішення суду.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке належить ОСОБА_6 та ТОВ «СБУД», апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційних скарг щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційних скаргах представника власників майна обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Посилання представника власників майна про те, що у клопотанні слідчого не зазначено та в повній мірі не доведено, а слідчим суддею, в постановленій ним ухвалі, не встановлено правовий статус арештованого майна та його відповідність, критеріям, визначеним чинним кримінальним процесуальним законом, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного кримінального процесуального закону України, зокрема ст. 170 КПК України (в редакції від 27.02.2016 р.).

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 117, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику ОСОБА_6 та ТОВ «СІБУД» - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарженняна ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_10 , про накладення арешту та накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку в офісному приміщенні, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Філатова, буд. 22/8, офіс 304 від 02.08.2016 р., а саме: системний блок Grand 901 D Black 0901120175 1 шт.; первинні фінансово-господарські документи відповідно до протоколу обшуку від 02.08.2016 р., який було проведено слідчим СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_11 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2016 р., № 757/33969/16-к, чорнові записи відповідно до вказано вище протоколу обшуку від 02.08.2016 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та ТОВ «СІБУД» - адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4