Рішення

від 26.09.2016 по справі 904/6069/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.16р.

Справа № 904/6069/16

За позовом ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ВІКТОР", с. Ювілейне Херсонської області

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРО-КАПІТАЛ", м.Кривий Ріг

про стягнення 33 301,01 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВЕ "ВІКТОР" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "АГРО-КАПІТАЛ" про стягнення заборгованості у розмірі 33 301,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору поставки 18/07-15 від 18.07.15.

Ухвалою суду від 25.07.16 порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.08.16 розгляд справи відкладений на 22.09.16.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак надав документи, витребувані ухвалами суду від 25.07.16 та 10.08.16.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 22.09.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (Постачальник) і Відповідачем (покупець), укладений договір поставки №18/07-15 від 18.07.15 (договір). Згідно предмету цього Договору, постачальник зобов'язується доставити і передати на умовах та у встановлені цим договором строки партію товару у загальній кількості визначеній в товарних накладних у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар у власність і оплатити його на умовах цього договору. Відповідно до п. 5.1договору, ціна за партію товару визначається в товарних накладних (видатковій, товаротранспортній накладних). Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного його виконання (п.9.1 договору).

Також, в матеріалах справи містяться копії належним чином оформлених та підписаних обома сторонами видаткових накладних (а.с.13-15), що є документальним підтвердженням факту поставки Позивачем Відповідачу товару на загальну суму 213 353,00 грн.

З наданих позивачем документів та матеріалів неможливо достовірно встановити взаємну пов'язаність Договору поставки №18/07-15 від 18.07.15. та видаткових накладних №РН-0000001 від 21.07.15, № РН-0000002 від 22.07.15, №РН-0000003 від 22.07.15, оскільки договір поставки не підписаний позивачем, а видаткові накладні не мають посилання саме на цей договір поставки.

Аналізуючи правову природу спірних правовідносин, судом встановлено, що вони виникли між сторонами з приводу поставки та оплати товару, а тому ці відносини регулюються загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, главою 54 Цивільного кодексу України та главою 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, між сторонами, у спрощений спосіб (шляхом прийняття до виконання та складання видаткових накладних з довіреностями), укладено договір поставки товару.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач згідно видаткових накладних №РН-0000001 від 21.07.15, № РН-0000002 від 22.07.15, №РН-0000003 від 22.07.15 поставив Відповідачу товар на суму 213 353,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від 17.12.2013 та п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Однак, відповідач порушив умови договору і не розрахувався повністю за отриманий товар з позивачем. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 30 000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного богу в розмірі 30 000,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 27.07.16 по 04.07.16. Всього в сумі 844,51 грн.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. А отже, позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку із порушенням умов договору, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 2456,50 грн. за період прострочення з 27.07.15 по 04.07.16. Розрахунок позивача здійснений відповідно до рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997.

Розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, неправильно враховує періоди нарахувань, містить арифметичні помилки. Зокрема, позивачем невірно заявлено період застосування індексу інфляції в днях. Так, згідно ч. 2 п. 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від 17.12.2013, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Враховуючи, що за накладною № РН-0000001 від 21.07.15 строк оплати сплив 22.07.2015, а за накладними № РН-0000002 від 22.07.15 та №РН-0000003 від 22.07.15 строк оплати сплив 23.07.2015, то позивач має право нараховувати інфляційні втрати починаючи з серпня 2015 року.

За розрахунком суду інфляційні втрати за період серпень 2015 - червень 2016 складають 2391,59 грн.

Тому, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 2391,59 грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 181, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530,610, 611, 612, 625,712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРО-КАПІТАЛ" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, б.21, прим.1, код 21882205) на користь ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ВІКТОР" (Херсонська область, Цюрупинський район, с.Ювілейне, код 21285640) суму основного боргу в розмірі 30 000,00 грн., 3% річних в розмірі -844,51 грн., інфляційних втрат в розмірі 2391,59 грн. та судовий збір у сумі 1375,31 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 27.09.16.

Суддя                                                             М.О.Ніколенко