Рішення

від 21.09.2016 по справі 905/2200/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.2016 Справа № 905/2200/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при помічнику судді Романцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «741 квартал», м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 1251424,01 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю « 741 квартал», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 1251424,01 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на копію договору №870/14-ТЕ-7 купівлі продажу природного газу від 25.12.2013р., копію додаткової угоди № 1 від 31.01.2014р. до договору купівлі - продажу природного газу, копію додаткової угоди № 2 від 30.04.2014р. до договору купівлі - продажу природного газу, копію актів приймання-передачі природного газу, копію операції та сальдо по підприємству - відповідачу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2016 р. порушено провадження по справі № 905/2200/16.

05.08.2016р. позивач через канцелярію суду надав клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів. Ухвалою суду від 05.08.2016р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(далі позивач, продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю « 741 квартал» (далі відповідач, покупець) укладено Договір №870/14-ТЕ-7 купівлі продажу природного газу (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України продавцем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Умовами пункту 1.2. додаткової угоди № 2 до Договору від 30.04.2014р. встановлено, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

У пункті 2.1. договору узгоджено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2014р. по 31 грудня 2014р. газ обсягом до 830,0 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів, а саме, І квартал 2014р. - 420,00 тис. куб.м: січень - 160,0 тис. куб.м, лютий - 160,0 тис.куб.м, березень - 100,00 тис.куб.м; ІІ квартал 2014р. - 70 тис. куб.м: квітень - 50,0 тис.куб.м., травень - 10,0 тис.куб.м, червень - 10,0 тис.куб.м; ІІІ квартал 2014р. - 30,0 тис. куб.м. липень - 10,0; серпень - 10,0; вересень - 10,0; ІV квартал 2014р. - 310,0 тис. куб.м: жовтень - 50,0 тис. куб. м; листопад - 100,0 тис.куб.м; грудень - 160,0 тис. куб. м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункти 3.3, 3.4 договору).

Ціна газу узгоджена сторонами у розділі 5 Договору.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору).

Умовами п.7.2. договору встановлено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років (пункт 9.3. договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків-до їх повного здійснення (пункт 11.1. договору).

Додатковими угодами № 1 від 31.01.2014р., № 2 від 30.04.2014р., до договору купівлі-продажу природного газу №870/14-ТЕ-7 від 25.12.2013р. внесені зміни щодо ціни газу.

Так, відповідно до актів приймання-передачі природного газу за січень-липень 2014 року, листопад - грудень 2014 року, підписаних уповноваженими особами сторін та скріплених печатками підприємств, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 685190,77 грн., а саме: у січні 2014р. на суму 166047,14 грн., у лютому 2014р. на суму 143373,11 грн., у березні 2014 року на суму 74316,74 грн., у квітні 2014р. на суму 52254,10 грн., у травні на суму 23755,44 грн., у червні на суму 19855,32 грн., у липні на суму 102,12 грн., у листопаді 2014р. на суму 96848,07 грн., у грудні 2014р. на суму 108638,73 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу №870/14 - ТЕ-7 від 25.12.2013р., згідно з яким, позивач зобов'язався передати у власність покупцю природний газ, а відповідач прийняти та оплатити цей природний газ до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що природний газ, який позивач поставив відповідачу за період січень 2014 р. по липень 2014р., листопад 2014р. по грудень 2014р. на загальну суму 685190,77 грн. не оплачено, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 685190,77 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 685190,77 грн., яке підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд виходить з наступного:

Для застосування штрафних санкцій, передбачених договором поставки природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, відповідно до якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Щодо стягнення 3 % річних у розмірі 29109,90 грн. за період з 14.02.2014р. по 16.11.2015р., з 15.03.2014р. по 16.11.2015р., з 15.04.2014р. по 16.11.2015р., з 15.05.2014р. по 16.11.2015р., з 15.06.2014р. по 16.11.2015р., з 15.07.2014р. по 16.11.2015р., 15.08.2014р. по 16.11.2015р., з 15.12.2014р. по 16.11.2015р., з 15.01.2015р. по 16.11.2015р. суд зазначає наступне, стягнення в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 29095,45 грн. за період з 15.02.2014р. по 16.11.2015р., з 15.03.2014р. по 16.11.2015р., з 15.04.2014р. по 16.11.2015р., з 15.05.2014р. по 16.11.2015р., з 15.06.2014р. по 16.11.2015р., з 15.07.2014р. по 16.11.2015р., 15.08.2014р. по 16.11.2015р., з 15.12.2014р. по 16.11.2015р., з 15.01.2015р. по 16.11.2015р.При цьому, суд зазначає, що при розрахунку 3% річних позивачем помилково не враховано те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних.

Позивачем нараховані інфляційні витрати у розмірі 436548,28 грн. за період з 02.2014 р. по 09.2015р. у розмір 126475,22 грн., з 03.2014р. по 09.2015р. у розмірі 107698,38 грн., з 04.2014р. по 09.15р. у розмірі 53023,43 грн., з 05.2014 по 09.2015р. у розмірі 34421,90 грн., з 06.2014р. по 09.2015р. у розмірі 14206,13 грн., з 07.2014 по 09.2015р. у розмірі 11559,65 грн., з 08.2015р. по 09.2015р. у розмірі 58,81 грн., з 12.2014р. по 09.2015р. у розмірі 44167,46, з 01.2015р. по 09.2015р. у розмірі 44937,30 грн., які підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов'язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У пункті 7.2 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату газу у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача за порушення строків оплати поставленого позивачем природного газу пеню у розмірі 100575,86 грн., нараховану за період з 14.02.2014р. по 13.08.2014р., з 15.03.2014р. по 14.09.2014р., 15.04.2014р. по 14.10.2014р., 15.05.2014 р. по 14.11.2014р., з 15.06.2014р. по 14.12.2014р., з 15.07.2014 по 14.01.2015р., з 15.08.2014р. по 14.02.2015р., з 15.12.2014р. по 14.06.2015р., з 15.01.2015р. по 14.07.2015р. Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що він є невірним, на підставі чого судом зроблено власний розрахунок, сума підлягає стягненню частково у розмірі 100516,73 грн., за період з 15.02.2014р. по 13.08.2014р., з 15.03.2014р. по 14.09.2014р., 15.04.2014р. по 14.10.2014р., 15.05.2014 р. по 14.11.2014р., з 15.06.2014р. по 14.12.2014р., з 15.07.2014 по 14.01.2015р., з 15.08.2014р. по 14.02.2015р., з 15.12.2014р. по 14.06.2015р., з 15.01.2015р. по 14.07.2015р.

Факт заборгованості відповідача в сумі 1251351,23 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 11, 525,526,549,611,612,625,655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,216-218,230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю « 741квартал», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 1251424,01 гривень, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю « 741квартал» (83092, АДРЕСА_1, код 36443622) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ( 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 код 20077720), заборгованість за поставлений природний газ в сумі 685190,77 грн. пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 100516,73 грн., 3 % річних в сумі 29095,45 грн., інфляційні втрати в сумі 436548,28 грн., всього 1251351,23 грн. та судові витрати у розмірі 18770,27 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення

оголошено в судовому засіданні 21.09.2016 р.

Повне рішення складено 26.09.2016 р.

Суддя М.Ю. Мальцев