Рішення

від 27.07.2016 по справі 910/10166/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2016Справа №910/10166/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астро Фармасьютікалс Лімітед"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Гнип А.С. - за довіреністю від 25.04.2016р.;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 27 липня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Астро Фармасьютікалс Лімітед" (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення 229 730,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/10166/16. Розгляд справи призначено на 06.07.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року розгляд справи було відкладено на 27.07.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астро Фармасьютікалс Лімітед" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 проводилися переговори щодо укладення договору купівлі-продажу поліграфічної продукції.

Оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, редакція договору підписана не була.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідачем було надіслано позивачеві рахунки-фактури:

- № ЮА-0000401 від 21.09.2015 року на оплату поліграфічної продукції на суму 58 360,00 грн., який був оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 564 від 21.09.2015 року, зокрема в призначенні платежу зазначено «за поліграфічну продукцію згідно рахунку №401 від 21.09.2015»;

- № ЮА-0000402 від 21.09.2015 року на оплату дизайну та виготовлення поліграфічної продукції на суму 57 620,00 грн., який був оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 565 від 21.09.2015 року, зокрема в призначенні платежу зазначено «за дизайн та виготовлення поліграфічної продукцію згідно рахунку №402 від 21.09.2015»;

- № ЮА-0000403 від 21.09.2015 року на оплату виготовлення промопродукції для конференції на суму 59 240,00 грн., який був оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 566 від 21.09.2015 року, зокрема в призначенні платежу зазначено «за виготовлення промопродукції згідно рахунку №403 від 21.09.2015»;

- № ЮА-0000404 від 21.09.2015 року на оплату друку інформаційних матеріалів на суму 54 510,00 грн., який був оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 567 від 21.09.2015 року, зокрема в призначенні платежу зазначено «за друк інформаційних матеріалів згідно рахунку №404 від 21.09.2015»;

Наказом №01-04/16 від 04.04.2016 року Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Астро Фармасьютікалс Лімітед" призначено проведення службого розслідування у зв'язку із виявленням факту безпідставного перерахування 21.09.2015 року грошових коштів на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за результатами якого складено висновок від 20.04.2016 року про відсутність у 2015 та 2016 роках договірних відносин між сторонами.

Так, 25.04.2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 02-04/16, в якій просив відповідача у семиденний строк повернути грошові кошти у повному обсязі у сумі 229 730,00 грн.

Відповідач на зазначену вище вимогу відповіді не надав, грошові кошти не повернув.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Астро Фармасьютікалс Лімітед" зазначає, що кошти у розмірі 229 730,00 грн. перераховані помилково та є безпідставно отриманими.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Стаття 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення закріплені в ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України, відповідно до яких зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частина 2 вказаної статті вказує, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, головною ознакою укладення сторонами договору у спрощений спосіб є підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем згідно рахунків № ЮА-0000401 від 21.09.2015 року, № ЮА-0000402 від 21.09.2015 року, № ЮА-0000403 від 21.09.2015 року, № ЮА-0000404 від 21.09.2015 року було перераховано грошові кошти відповідачеві у розмірі 229 730,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 564 від 21.09.2015 року, № 565 від 21.09.2015 року, № 566 від 21.09.2015 року, № 567 від 21.09.2015 року.

Разом з цим, доказів укладення між позивачем та відповідачем договорів суду не представлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 229 730 грн. були отримані відповідачем без достатньої правової підстави і є безпідставно набутим майном.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до пункту 6 Указу Президента України від 16.03.1995 року № 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.

Згідно з пунктом 2.35 Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється у судовому порядку.

У пункті 1.4. Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" визначено, що неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (частина 1 статті 177 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, враховуючи, що позивачем перераховувались кошти на підставі виставлених відповідачем рахунків, при цьому, суду не надано належним чином укладеного між сторонами договору, водночас відповідачем не надано доказів поставки товару, робіт, послуг на перераховану суму, відповідно суд дійшов висновку, що грошові кошти в сумі 229 730, 00 грн. є безпідставно отриманими, у зв'язку із чим відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 3 446,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (04112, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астро Фармасьютікалс Лімітед" (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, будинок 31, офіс 275, ідентифікаційний код 38806328) грошові кошти: 229 730,00 грн. (двісті двадцять дев'ять тисяч сімсот тридцять гривень) безпідставно перерахованих грошових коштів та 3 446,00 грн. (три тисячі чотириста сорок шість гривень) судового збору. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/10166/16.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.09.2016р.

Суддя Ю.В. Цюкало