Рішення

від 06.07.2016 по справі 910/9076/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016Справа №910/9076/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полярний"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полярний" (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 3 220,00 грн. основного боргу, 2 386,68 грн. пені, 322,00 грн. штрафу, 1990,33 грн. інфляційних втрат, 159,85 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору на постачання товару № 402ПК від 05.09.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2016р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/9076/16. Розгляд справи призначено на 13.06.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 06.07.2016 року.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полярний" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір на постачання товару № 402ПК (далі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Предметом постачання є наступний товар: напівфабрикати заморожені, морозиво та інші продукти харчування, на які поступило замовлення покупця (надалі - "товар") (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до наданого покупцем та схваленого постачальником замовлення на поставку товару.

Асортимент та кількість товару в кожній партії, покупець вказує в замовленні на поставку відповідної партії товару (п. 3.2. Договору)

Згідно з п. 3.3. Договору замовлення на поставку відповідної партії товару подається покупцем у письмовій формі особисто або передається факсимільним або поштовим зв'язком (рекомендованим листом), або в усній формі (по теле фону). В замовленні обов'язково повинно буди вказано: кількість товару; вид та найменування товару; строк поставки товару та адресу, куди здійснити постачання.

Як зазначено у п. 3.4. Договору постачальник у строк, який не перевищує 5 (п'яти) робочих днів від дати одержання замовлення покупця на поставку відповідної партії товару, розглядає замовлення та погоджується на поставку (час ткову поставку) відповідної партії товару або відмовляється від поставки.

Відповідно до п. 3.7. Договору приймання-передача товару здійснюється представниками обох сторін, згідно наданих постачальником супроводжуючих документів на товар, із підписанням відповідних накладних.

Пунктом 3.14. встановлено, що підписанням цього Договору покупець свідчить, що особи, які будуть підписувати накладні та інші документи про приймання товару від імені покупця, мають відповідні повноваження на таке підписання та приймання товару в інтересах та на користь покупця. Покупець не має права не сплачувати поставлений постачальником товар та відмовитись від його приймання на підставі відсутності відповідних повноважень у особи, яка підписала від його імені відповідні документи і прийняла товар в інтересах та на користь покупця.

Розділом четвертим договору сторони погодили ціну та порядок розрахунків, відповідно до якого:

- покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою накладними. Зага льна вартість Договору складається з вартості всіх партій товару, поставлених покупцю за цим Догово ром (п. 4.1. Договору);

- ціни зазначаються з урахуванням ПДВ (п. 4.2. Договору);

- розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника або у готів ковій формі, шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника (п. 4.3. Договору);

- розрахунки за партію товару, поставлену покупцю, здійснюються від поставки до поставки, але не пізніше 10 календарних днів з моменту її фактичного отримання. На день отримання покупцем наступної партії товару заборгованість має бути не більше за 15% суми попередньої поставки (п. 4.4. Договору);

- всі транспортні видатки відносяться на постачальника (п. 4.5. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору, перехід права власності на товар відбувається в момент фактичної передачі і прийняття покупцем то вару. Після цього ризик загибелі товару лягає на нього як власника.

Пунктом 7.2.1. Договору встановлено, що за прострочення платежів покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент прострочення від суми товару за кожний день прострочення. За відмову від оплати товару, який продовжується більш за 20 календарних днів з моменту отримання товару, сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % суми від оплати, від якої він ухиляється.

Згідно з п. 7.2.3. Договору за прострочення платежів покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015 року (п. 9.1. Договору).

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за Договором постачання товару № 402ПК від 05.09.2014 року щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 3 220,00 грн. основного боргу, 2 386,68 грн. пені, 322,00 грн. штрафу, 1990,33 грн. інфляційних втрат, 159,85 грн. 3% річних.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодекс України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, поставив відповідачеві товар на суму 3 941,62 грн., що підтверджується підписаною представниками обох сторін та скріпленою їх печатками видатковою накладною №Ки-0006087 від 11.09.2014 року. Проте відповідач всупереч п. 4.1. Договору поставки своє зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково, оплативши 721,62 грн. Таким чином, борг відповідача за поставлений товар станом від 31.03.2016 року становить 3 220,00 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків з ФОП ОСОБА_1, з розрахунку 3 941,62 (сума поставленого товару за Договором) - 721,62 грн. (сума оплати поставленого товару, здійснена відповідачем).

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за Договором, відповідно до п. 4.4. останнього настав, приймаючи до уваги, те що доказів оплати товару в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за Договором на постачання товару № 402ПК від 05.09.2014 року в розмірі 3 220,00 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про неправильність останнього. За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 1 686,57 грн. інфляційних втрат та 151,11 грн. 3% річних.

Також, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивачем заявлено до стягнення 2 386,68 грн. пені та 322,00 грн. штрафу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перевірку обчислення штрафу позивачем, приймаючи до уваги положення п. 7.2.1. Договору, ст. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про його правильність, у зв'язку із чим, з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 322,00 грн. (10% від суми боргу).

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, з урахуванням п.п. 4.4., 7.2.1. Договору та ст. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 577,38 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в розмірі 1 016,09 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полярний" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, будинок 6-К, ідентифікаційний код 38925960), грошові кошти: 3220,00 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень) основного боргу, 322,00 грн. (триста тридцять дві гривні) штрафу, 577,38 грн. (п'ятсот сімдесят сім гривень 38 копійок) пені., 1 686,57 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят шість гривень 57 копійок) інфляційних втрат, 151,11 грн. (сто п'ятдесят дев'ять гривень 85 копійок) 3% річних та 1 016,09 грн. (одна тисяча шістнадцять гривень 09 копійки) судового збору. Видати наказ.

3. Копію рішення направити відповідачу у справі №910/9076/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.09.2016 року.

СуддяЮ.В. Цюкало