Рішення

від 27.07.2016 по справі 910/10489/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2016 Справа №910/10489/16 За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"

до Комунального підприємства "Батиївське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін: не з'явились.

В судовому засіданні 27 липня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (позивач) до Комунального підприємства "Батиївське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач) про стягнення 10 342,67 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № D2 4T №159 на виконання ремонту ліфтів від 26.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/10489/16. Розгляд справи призначено на 11.07.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року розгляд справи відкладено на 27.07.2016 року.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2014 року між Приватним акціонерним товариством «ОТІС» (підрядник) та Комунальним підприємством "Батиївське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації ( замовник) було укладено Договір №D2 4T №159 на виконання ремонту ліфтів (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню ремонту ліфтів, розташованих за адресою: м. Київ, пр.-т. Червонозоряний, 39-а (1п.), реєстр. №18235, №18236, придбання необхідних матеріалів для виконання робіт за рахунок коштів комунального підприємства, а замовник зобов'язується сплатити підряднику вартість робіт, матеріалів та послуг, які визначена в кошторисній документації.

Необхідність виконання робіт обумовлюється двобічним актом, складеним представником замовника разом з представником підрядника (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1 Договору договірна ціна визначається на основі твердого кошторису, складеного за Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (із змінами та доповненнями), що є невід'ємною частиною договору. При складанні договірної ціни обчислення загальновиробничих, адміністративних витрат та прибутку здійснюється за показниками, які враховані у складі інвесторської кошторисної документації. Заготівельно-складські витрати розраховуються за усередними відсотковими показниками до кошторисної вартості матеріалів, передбаченими в інвесторській кошторисній документації. Договірна ціна є твердою, узгоджена сторонами і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Договірна ціна складає: всього - 8 618,87 грн., ПДВ 20 % - 1 723,77 грн., разом з ПДВ - 10 342,64 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору зазначена тверда договірна ціна встановлюється незмінною на весь обсяг робіт і може уточнюватись за згодою сторін лише у випадках, передбачених 6.3.2.2 ДСТУ Б-Д.1.1-1:2013, а саме якщо:

а) замовник змінює в процесі виконання робіт проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт та вартісних показників;

б) виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору;

в) змінюється законодавство з питань оподаткування та з інших питань, обов'язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт.

Пунктом 3.1. Договору зазначено, що транспортування матеріалів на об'єкт входить в кошторисну вартість робіт.

У відповідності до п. 3.3 Договору підрядник зобов'язується виконати роботи згідно з кошторисної документації в термін не пізніще 3-ох місяців здня підписання Договору.

Згідно з п. 2.3. Договору виконання робіт оформлюється актом за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ-3 не пізніше останнього дня звітного місяця.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що оплата вартості ремонту здійснюється Замовником протягом п'яти робочих днів з дня підписання акту виконаних робіт та довідки.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 6.1. з моменту підписання обома сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору №D2 4T №159 на виконання ремонту ліфтів від 26.02.2014 року, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 10 342,64 грн. заборгованості з оплати ремонту ліфтів.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодекс України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач роботи за Договором виконав у повному обсязі на загальну суму 10 342,64 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за березень 2014 року від 31.03.2014 року на суму 10 342,64 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року на суму 10 342,64 грн. від 31.03.2014 року.

Наявні в матеріалах справи акт приймання виконаних будівельних робіт від 31.03.2014 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 31.03.2014 року на загальну суму 10 342,64 грн. відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати, доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Враховуючи те, що строк оплати вартості виконаних робіт за Договором, відповідно до п. 2.3. останнього настав, приймаючи до уваги, те що доказів оплати робіт станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості Договором за D2 4T №159 заборгованості у розмірі 10 342,64 грн..

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 378, 00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Батиївське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, будинок 33, ідентифікаційний код 35756966) на користь Приватного акціонерного товариства "Отіс" (03062, м.Київ, вул. Чистяківська, будинок 32 ідентифікаційний код 14357579) грошові кошти: 10 342,64 грн. (десять тисяч триста сорок дві гривні 64 копійки) основного боргу та 1 378,00 грн. (одна триста сімдесят вісім гривень) судового збору. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/10489/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.09.2016 року.

СуддяЮ.В. Цюкало