Рішення

від 23.09.2016 по справі 910/13802/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2016Справа №910/13802/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МАВІБОНД СВ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Елтікс» простягнення 54 474,71 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Доля Л.О. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАВІБОНД СВ» (надалі - ТОВ «МАВІБОНД СВ») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтікс» (надалі - ТОВ «Елтікс») про стягнення 54 474,71 грн., відповідно до договору поставки від 01.01.2015р. №69В.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки від 01.01.2015р. №69В поставив відповідачу товар, а останній свого грошового зобов'язання з його оплати належним чином не виконав, в зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 54 474,71 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2016р. порушено провадження у справі №910/13802/16, розгляд справи призначено на 23.09.2016р.

23.09.2016р. позивачем через загальний відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва подано додаткові докази по справі.

В судове засідання 23.09.2016 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 23.09.2016 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому ухвала суду про порушення провадження у справі направлена за належною адресою відповідача, а саме: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 29.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.09.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2015р. між ТОВ «МАВІБОНД СВ» (постачальник) та ТОВ «Елтікс» (покупець) було укладено Договір поставки №69В (надалі - Договір).

Згідно із п 1 Договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується приймати, розміщувати в торгівельній мережі, реалізовувати кінцевому покупцю (споживачу) та оплачувати продукція (в подальшому товар) на умовах даного договору.

Ціна та асортимент товару, який постачається постачальником, затверджується специфікацією товару на підставі пропозиції постачальника. Специфікація є невід'ємною частиною даного договору (п.2.1 Договору).

Постачання здійснюється на умовах DDP (перевезення оплачено до ...). Місто доставки вказується в замовлені (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору покупець здійснює оплату кожної партії товару з відстрочкою 45 (сорок п'ять) календарних днів від дати постачання товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника. Датою постачання товару вважається дата підписання товарної накладної представником покупця. Датою оплати вважається день, в який сума коштів, яка підлягає сплаті, списана з рахунків покупця (п.3.1 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2015р. (п.9.1 Договору).

31.12.2015р. між сторонами погоджено додаткову угоду №1, відповідно до якої сторони виклали п. 3.1 в наступній редакцій: покупець здійснює оплату кожної партії товару, тільки в розрахункові дні покупця - робочі вівторок та п'ятницю, з відстрочкою 50 (п'ятдесят) календарних днів від дати поставки товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника. Датою постачання товару вважається дата підписання товарної накладної представником покупця. Датою оплати вважається день, в якому сума коштів, яка підлягає оплаті, списуються з рахунків покупця.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 54 474,71 грн., що підтверджується видатковими накладними №МБ-0009556 від 12.05.2016р. на суму 2 743,93 грн., №МБ-000903 від 05.05.2016р. на суму 2 892,90 грн., №МБ-0008564 від 28.04.2016р. на суму 3 591,88 грн., №МБ-0007963 від 21.04.2016р. на суму 8 672,30 грн., №МБ-0007259 від 14.042016р. на суму 7 204,61 грн., №МБ-0006584 від 07.04.2016р. на суму 1 609,81 грн., №МБ-0006216 від 01.04.2016р. на суму 12 375,94 грн., №МБ-0005412 від 24.03.2016р. на суму 3 668,33 грн., №МБ-0005162 від 21.03.2016р. на суму 16 172,98 грн., №МБ-0003433 від 25.02.2016р. на суму 15 909,53 грн., №МБ-0001487 від 28.01.2016р. на суму 5 985,70грн., №МБ-0000965 від 21.01.2016р. на суму 14 011,09 грн., №МБ-0000511 від 14.01.2016р. на суму 10 601,54 грн., №МБ-0000226 від 11.01.2016р. на суму 6 861,97 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Договір №69В від 01.01.2015р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України .

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173 , 174 , 175 Господарського кодексу України , ст. ст. 11 , 202 , 509 Цивільного кодексу України , і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи, а саме видатковими накладними №МБ-0009556 від 12.05.2016р. на суму 2 743,93 грн., №МБ-000903 від 05.05.2016р. на суму 2 892,90 грн., №МБ-0008564 від 28.04.2016р. на суму 3 591,88 грн., №МБ-0007963 від 21.04.2016р. на суму 8 672,30 грн., №МБ-0007259 від 14.042016р. на суму 7 204,61 грн., №МБ-0006584 від 07.04.2016р. на суму 1 609,81 грн., №МБ-0006216 від 01.04.2016р. на суму 12 375,94 грн., №МБ-0005412 від 24.03.2016р. на суму 3 668,33 грн., №МБ-0005162 від 21.03.2016р. на суму 16 172,98 грн., №МБ-0003433 від 25.02.2016р. на суму 15 909,53 грн., №МБ-0001487 від 28.01.2016р. на суму 5 985,70грн., №МБ-0000965 від 21.01.2016р. на суму 14 011,09 грн., №МБ-0000511 від 14.01.2016р. на суму 10 601,54 грн., №МБ-0000226 від 11.01.2016р. на суму 6 861,97 грн. підтверджується поставка позивачем товару за Договором, прийняття його відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 54 474,71 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п. 3.1 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого позивачем за Договором товару на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В процесі розгляду справи позивач надав акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача за період з 01.01.2016р. по 14.07.2016р. становить 54 474,71 грн., акт відповідачем не підписаний. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Елтікс» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, не наведено.

За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 54 474,71 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Елтікс» на користь ТОВ «МАВІБОНД СВ» заборгованості у розмірі 54 474, 71 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАВІБОНД СВ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтікс» (02068, м. Київ, вул.Драгоманова,29; ідентифікаційний номер 23730511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАВІБОНД СВ» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька,45/1 літ. Б; ідентифікаційний код 35370014) основний борг у розмірі 54 474, 71 грн. та судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 28.09.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко