Рішення

від 28.09.2016 по справі 910/16343/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2016Справа №910/16343/16

За позовомКомунального підприємства "Київпастранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП" простягнення 58 840,77 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Рощахівська-Чантурідзе С.А. - представник за довіреністю № 06-5/737 від 14.09.16; від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 28.09.2016 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київпастранс» в особі відокремленого підрозділу Служби колії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Транс Груп" про стягнення 58 480,77 грн., з яких: 126 132,71 грн. основного боргу, 334,15 грн. пені, 7740,94 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 965,01 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва в оренду № 21/04-13 від 26.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16343/16 та призначено справу до розгляду на 28.09.2016.

В судове засідання 28.09.2016 представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 06.09.2016, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 29.09.2016. не з'явився, вимоги ухвали суду в даній справі не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подавав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103039273628, з якого вбачається, шо ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана відповідачем 12.09.2016.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК .

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ).

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26 березня 2013 року між Комунальним підприємством «Київпастранс» (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго Транс Груп» (далі - орендар, відповідач) укладено Договір № 21/04-13 про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 2.1) орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення за адресою: вул.. П. Усенка, 7/9, літ. Г для розміщення суб'єкту господарювання, що виготовляє рухомий склад міського електротранспорту, загальною площею 302,00 кв.м.

Згідно з п. 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі позивача.

Строк дії договору сторонами погоджено п. 9.1 з 26.03.2013 до проведення конкурсу на передачу в оренду нежилого приміщення, але не більше ніж шість місяців (до 25.09.13.).

Пунктом 4.1 договору сторонами погоджено, що орендодавець зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня підписання договору передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди (п. 4.1 договору).

01.04.13 на виконання умов договору між сторонами було підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі об'єкта оренди за Договором.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунків орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.11. № 34/6250 та на дату підписання договору, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною договору, за перший місяць оренди становить без ПДВ 13,55 грн. за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому становить 4091,25 грн. (без ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4 договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили розмір щомісячної орендної плати, а також встановили, що вартість витрат за комунальні послуги сплачується орендарем у 3-денний термін згідно виставлених рахунків підприємства.

Згідно з п. 3.5 договору, орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, але в будь-якому разі не пізніше ніж з одинадцятого календарного дня з дати підписання Договору. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Згідно з наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі нерухомого майна (нежитлових приміщень) від 16.09.14, нежилі приміщення загальною площею 302,00 кв.м за адресою м. Київ, вул.. П. Усенка, 7/9 літ. Г були звільнені орендарем та передані орендодавцеві за актом у задовільному технічному стані.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі ремонту покрівлі, фасаду, вивіз сміття, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених з організаціями, що надають такі послуги та/або на підставі виставлених розрахунків орендодавця (п. 3.9 Договору).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, у ТОВ «Енерго Транс Груп» перед позивачем виникла заборгованість по оплаті орендної плати, комунальних платежів та відшкодування сум земельного податку за період з 01.11.2013. по 16.09.2014. відповідно до виставлених рахунків в загальному розмірі 49800,67 грн.

Листами від 24.06.2015 вих. № 30-02/382, від 02.05.2015 вих. № 30-02/304 та від 21.09.2015 вих. № 30-02/623 позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості за договором оренди № 21/04-13 від 26.03.2013. В свою чергу відповідач листами від 30.10.2015 вих № 30/1 та від 06.07.2016 пропонував позивачеві погодити реструктуризацію заборгованості за договором, проте за твердженням позивача взятих на себе зобов'язань щодо поступового погашення боргу не виконав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Матеріалами справи (актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.04.2013) підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем у користування об'єкт оренди.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Відповідно до п.4.2 договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Факт надання позивачем послуг з оренди приміщення підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг за період з листопада 2013 по вересень 2014, що підписані повноважними представниками орендаря та орендодавця та скріплені їх печатками.

За період з листопада 2013 по вересень 2014 позивачем було надано послуги на загальну суму 80199,66 грн., в той час як відповідачем було здійснено лише часткову оплату в сумі 30398,99 грн. Таким чином, станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача складає 49800,67 грн., що також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звіряння взаємних рахунків за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 за договором № 21/04-13 від 26.03.2013, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України ), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за період з 01.11.2013. по 16.09.2014 за договором оренди № 21/04-13 від 26.03.2013 у відповідача перед позивачем в сумі 49800,67 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростовано, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату орендних платежів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України , підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 6.2. договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунки пені, що наведені позивачем у додатках до позовної заяви, суд зазначає, що за розрахунком суду розмір пені складає суму більшу, ніж заявлено позивачем до стягнення, проте, враховуючи, що відповідно до п.2 ч.1 ст.83 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, з відповідача підлягає стягненню 334 грн. 15 коп. пені.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендних платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 7740,94 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 965,01 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних суд приходить до висновку про їх правильність та обґрунтованість, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 7740,94 грн. інфляційної складової боргу та 965,01 грн. - 3 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс» обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 ГПК України , судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України , витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства «Київпастранс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Транс Груп» (02105 м. Київ, вул. П. Усенка, буд. 7/9-З, ідентифікаційний код 36484784) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» (04070 м. Київ, Набережне шосе, буд. 2, ідентифікаційний код 317256604) в особі Служби колії (02105 м. Київ, вул. П. Усенка, буд. 7/9, ідентифікаційний код 03328712) основну заборгованість в розмірі 49 800 (сорок дев'ять тисяч вісімсот) грн 67 коп., пеню в розмірі 334 (триста тридцять чотири) грн. 15 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 7 740 (сім тисяч сімсот сорок) грн. 94 коп, 3 % річних в сумі 965 (дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.09.2016

Суддя Пукшин Л.Г