Рішення

від 27.09.2016 по справі 910/14928/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016Справа №910/14928/16

За позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з

обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Фарм»

про стягнення 81 108,66 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Лучко Н.І. - по дов. № 31/12-15 від 31.12.2015

від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Фарм» 81 108,66 грн., з яких: 67 590,55 грн. основного боргу та 13 518,11 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки № 79658 від 01.12.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14928/16 та призначено її до розгляду на 25.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14928/16 від 25.08.2016, у зв'язку з не з'явленням в засідання суду представників сторін та невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.08.2016, розгляд справи був відкладений на 27.09.2016.

Позивачем в судовому засіданні 27.09.2016 подано заяву, відповідно до якої просить суд провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 67 590,55 грн. припинити, у зв'язку з його сплатою відповідачем та просить стягнути з відповідача 13 518,11 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Позивач в судовому засіданні 27.09.2016 позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви, підтримав частково.

Відповідач в судове засідання 27.09.2016 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Новомостицька, 25, яка згідно з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 27.09.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.20114 між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія-Фарм» (покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 79658 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені у видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.2. договору предметом поставки є наступний товар: лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманого товару не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість сумі 67 590,55 грн. та за користування коштами позивачем нараховані проценти в сумі 13 518,11 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем подані докази в підтвердження того, що станом на день звернення позивача з позовом до суду (11.08.2016 позовну заяву подано до поштового відділення зв'язку для відправлення на адресу суду) 10.08.2016 відповідач частково сплатив борг в розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено порушення його права щодо несплати відповідачем боргу за поставлений товар в розмірі 2 000,00 грн. станом на день подання позовної заяви до суду, в зв'язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно з п. 5.1. договору строк його дії встановлено до 31.12.2016.

Відповідно до п. 3.1. договору підписана покупцем видаткова накладна є виконанням заявки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 67 590,55 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін: № 18828399 від 24.05.2016, №18828420 від 24.05.2016, №18828422 від 24.05.2016, № 18838443 від 26.05.2016, № 18838458 від 26.05.2016, № 18838459 від 26.05.2016, № 18841591 від 27.05.2016, № 18845176 від 27.05.2016, № 18845282 від 27.05.2016, № 18845780 від 27.05.2016, № 18845813 від 27.05.2016, № 18852634 від 31.05.2016, № 18853484 від 31.05.2016, № 18853496 від 31.05.2016, № 18857021 від 31.05.2016, № 18857062 від 31.05.2016, № 18859026 від 01.06.2016, № 18859028 від 01.06.2016, № 18859029 від 01.06.2016, № 18864172 від 02.06.2016, № 18864210 від 02.06.2016, № 18869574 від 03.06.2016, № 18870385 від 03.06.2016, № 18870412 від 03.06.2016, № 18882137 від 07.06.2016, № 18882227 від 07.06.2016, № 18887312 від 09.06.2016, № 18887331 від 09.06.2016, № 18889636 від 09.06.2016, № 18889653 від 09.06.2016, № 18824315 від 24.05.2016, № 18824316 від 24.05.2016, № 18828400 від 24.05.2016, № 18828421 від 24.05.2016, № 18892531 від 10.06.2016, № 18892534 від 10.06.2016, № 18893095 від 10.06.2016, № 18893171 від 10.06.2016, № 18893180 від 10.06.2016, № 18838444 від 26.05.2016, № 18845177 від 27.05.2016, № 18845781 від 27.05.2016, № 18852635 від 31.05.2016, № 18853485 від 31.05.2016, № 18857022 від 31.05.2016, № 18859027 від 01.06.2016, № 18882138 від 07.06.2016, № 18893096 від 10.06.2016, № 18893172 від 10.06.2016.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при подані замовлення на поставку.

Згідно з п. 6.2 договору пр. здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється.

У вище перелічених видаткових накладних встановлено відстрочку платежу 28 та 45 днів від дати доставки товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка на момент звернення до суду з позовом складала 65 590,55 грн.

Позивачем подано документальне підтвердження того, що відповідачем у період з 12.08.2016 по 12.09.2016 здійснено перерахування за отриманий товар на рахунок позивача коштів в загальному розмірі 65 590,52 грн.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Матеріали справи свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 65 590,52 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 0,02 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 13 518,11 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.4. договору передбачено, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від простроченої суми оплати.

Оскільки матеріали справи свідчать, що прострочення оплати поставленого товару за договором мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 13 518,11 грн. (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому судом враховану ту обставину, що відповідачем здійснено часткову оплату боргу після звернення позивача з позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 65 590,52 грн. припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Фарм» (04074, м. Київ, вул. Новомостицька, 25, код ЄДРПОУ 39338571) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 21642228) 0 (нуль) грн. 02 коп. основного боргу, 13 518 (тринадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 11 коп. процентів за користування грошовими коштами, 1 344 (одну тисячу триста сорок чотири) грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 29.09.2016.

СуддяВ.В.Сівакова