Рішення

від 19.09.2016 по справі 911/1500/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" вересня 2016 р. Справа № 911/1500/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" , м. Бровари

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм" , м Орел, Російська Федерація

про стягнення 31 342,50 доларів США

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 28.04.2016р..;

ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 28.04.2016р. №126;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма", м. Бровари, 29.04.2016р. звернулася до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм", м Орел, Російська Федерація, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 31 342,50 доларів США та просить покласти на відповідача судові витрати в сумі 11 854,56 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в порушення умов Контракту №39/Р від 16.07.2013р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" та товариства з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм", відповідач свої господарські зобов'язання по сплаті грошових коштів за поставлений позивачем товар не виконав, у зв'язку з чим за товариством з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм" рахується заборгованість за Контрактом №39/Р від 16.07.2013р. в розмірі 31 342,50 доларів США.

Відповідно до ст. 123, 124 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що й суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_1 України. Підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України.

При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право") спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК (пункт 1 роз'яснення ВГСУ від 31.05.2002р. № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій").

Суд звертає увагу на те, що Додатковою угодою від 04.04.2016р. № 4 до Контракту №39/Р від 16.07.2013р., сторони домовились, що всі спори та розбіжності за даним контрактом, будуть передані на розгляд Господарського суду Київської області.

За правовим змістом спірні відносини сторін є договором міжнародної купівлі-продажу товарів, за таких обставин, регулюються перш за все Конвенцією Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р. (ратифікована Російською Федерацією 16.08.1990р., вступила в силу для Російської Федерації 01.09.1991р., ратифікована Україною 03.01.1990р. (із застереженням щодо обов'язковості письмової форми оферти, договору, його зміни та припинення), вступила в силу для України з 01.02.1991р.), яка має перевагу в застосуванні перед національним законодавством країн-учасниць.

Пунктом 1 Додаткової угоди від 04.04.2016р. № 4до Контракту №39/Р від 16.07.2013р. сторони погодились, що правом, яке регулює даний контракт є матеріальне право України.

Частиною 9 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року № 959-ХІІ встановлено, що права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, що вибрана сторонами при укладенні договору (контракту) або у результаті подальшого узгодження.

На підставі вищевикладеного, ухвалою господарського суду Київської області від 04.05.2016р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм", м Орел, Російська Федерація про стягнення 31 342,50 доларів США прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в засіданні господарського суду на 19.09.2016р. Цією ж ухвалою у зв'язку з тим, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою на території та за законодавством Російської Федерації, суд ухвалив звернутися до Арбітражного суду Орловської області із судовим дорученням про вручення документів відповідачу та в порядку частини першої ст. 79 ГПК України зупинив провадження у справі.

29.06.2016р. від Арбітражного суду Орловської області надійшла ухвала про виконання судового доручення іноземного суду від 14.06.2016р. №А48-2989/2016, в якій вказано, що судове доручення господарського суду Київської області про вручення документів товариству з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм" визнано виконаним.

19.09.2016р. від відповідача надійшла заява, в якій товариство з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм" зазначає, що повідомлений про розгляд справи №911/1500/16 на 19.09.2016 на 11:45, просить суд слухати справу №911/1500/16 без участі їхнього представника та визнає борг в розмірі 31 342,50 доларів США в повному обсязі.

19.09.2016р. від позивача надійшов супровідний лист від 19.09.2016р. з додатками на виконання вимог ухвали суду від 04.05.2016р.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

В судове засідання 19.09.2016р. з'явився представники позивача, надали суду усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, підтримали їх в повному обсязі та просили суд їх задовольнити. Відповідач в судове засідання 19.09.2016р. свого представника не направив хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" (далі по тексту - ТОВ "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма"), до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм", м Орел, Російська Федерація, (далі по тексту -ТОВ "ВетМедФарм"), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

16.07.2013р. між ТОВ "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма", як продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм", м Орел, Російська Федерація, як покупцем укладено Контракт №39/Р.(далі по тексту - Контракт), відповідно до умов якого:

- у відповідності до цього договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити лікарські препарати ветеринарного призначення і кормові добавки (далі - товар), згідно специфікацій, які являються невід'ємною частиною цього договору (п.1 Контракту);

- договір дійсний до 30.12.2015р. включно (пункт 1.2 Контракту);

- вартість товару, який поставляється за цим договором, включає вартість упаковки, маркування, страховки і доставки товару, а також інші витрати пов'язані з виконанням цього договору (пункт 2.1 Контракту);

- валюта - долари США ( пункт 2.3 Контракту);

- поставка товару здійснюється на таможню територію Російської Федерації згідно Інкотермс-2010 в офіційній редакції, на умовах CIP - м. Орел (пункт 3.1 Контракту);

- умови і строки поставки товару, який поставляється з цим договором, обумовлюються в специфікаціях до даного договору (пункт 3.6 Контракту);

- умови оплати: покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на банківський рахунок постачальника по факту поставки, але не пізніше ніж протягом 60 днів після отримання покупцем товару на територію РФ (пункт 6.1 Контракту);

- датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (пункт 6.2 Контракту);

- допускається оплата товару частинами ( пункт 6.4 Контракту );

21.01.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" як продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм", м Орел, Російська Федерація як покупцем укладено Додаткову угоду №1, відповідно до умов якої внесено зміни в пункт 13 Контракту "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін".

01.06.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" як продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм", м Орел, Російська Федерація як покупцем укладено Додаткову угоду №2, відповідно до умов якої внесено зміни в пункт 6 "Умови оплати", а саме доповнено підпунктом 6.5, яким сторони передбачили, що допускається передоплата товару, який поставляється на умовах цього договору.

12.11.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" як продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм", м Орел, Російська Федерація як покупцем укладено Додаткову угоду №3, відповідно до умов якої внесено зміни в пункти:

- договір чинний до 30.12.2016. включно (пункт1.2 Контракту);

- сторони узгодили, що покупець наділяється правом ексклюзивної дистрибуції наступних ветеринарних препаратів, які виготовляються "Бровафарма", "Бровафом Новий", "Бровасептол коцентрат" на території Російської Федерації (пункт 1.6);

- у зв'язку з наданням права покупцю права ексклюзивної дистрибуції ветеринарних препартів, вказаних в пункті 1.6 контракту. Сторони узгодили гарантований мінімум їх продаж на календарний квартал в наступних розмірах: "Бровафом новий"- не менше 6000 кг, "Бровасептол концентрат" не менше 2700 кг. (пункт 1.7);

04.04.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" як продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм", м Орел, Російська Федерація як покупцем укладено Додаткову угоду №4, відповідно до умов якої внесено зміни в розділ 12 "Арбітраж" та викладено в наступній редакції:

- всі спори і розбіжності по цьому контракту чи у зв'язку з ним підлягають розгляду в господарському судді Київської області (Україна); право, яке регулює цей контракт являється матеріальне і процесуальне право України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач твердить, що на виконання своїх зобов'язань відповідно до умов Контракту №39/Р від 16.07.2013р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 31 342,50 доларів США.

Так, на підтвердження факту здійснення поставки товару відповідачу на загальну суму 31 342,50 доларів США, позивачем подано суду копії міжнародних товарно-транспортних накладних, вантажно-митних декларацій, а саме:

1) згідно специфікації №17 від 27.11.2015р. позивачем поставлено відповідачу товару на суму 16 605,00 доларів США згідно рахунку №БФ-6300 ВІД 01.12.2015р., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №0818760 від 02.12.2015р.

2) згідно специфікації №18 від 15.12.2015р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 14 737,50 доларів США згідно рахунку №БФ-6681 від 22.12.2015р., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR).

Враховуючи наведене вище, суд достовірно може ідентифікувати відповідача, як особу, яка отримала товар від позивача на виконання умов укладеного між ними Контракту №39/Р від 16.07.2013р.

Відповідно до ст.ст. 53, 54, 59 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції. Зобов'язання покупця сплатити вартість включає вжиття таких заходів і додержання таких формальностей, які можуть вимагатися згідно з договором або згідно з законами і правилами для того, щоб зробити можливим здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити вартість у день, який встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень пункту 6.1 Контракту №39/Р умови оплати: покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на банківський рахунок постачальника по факту поставки, але не пізніше ніж протягом 60 днів після отримання покупцем товару на територію Російської Федерації. За таких обставин, суд робить висновок про те, що строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Разом із тим, між товариством з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм", м Орел, Російська Федерація було підписано уповноваженими особами та скріплено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, яким зафіксовано, що за Контрактом №39/Р у боржника перед ТОВ "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" станом на 13.09.2016р. існує заборгованість в сумі 31 342,50 доларів США.

Зазначений факт підтверджується також довідкою АТ «ОСОБА_3 Аваль» від 19.09.2016р. № СІІ-0000-157-01/903, згідно якої в банку зареєстровано прострочену заборгованість по експортному зовнішньоекономічному контракту з ТОВ «ВетМедФарм» в загальній сумі 20,00 плюс 16 605,00 плюс 14 737,50 = 31 362,50 доларів США, в тому числі по спірним ВМД 31 342,50 доларів США .

За таких обставин, суд на підставі належних та допустимих письмових доказів, які позивач подав до матеріалів справи та надав для огляду в судовому засіданні, встановив, що сума основного боргу відповідача перед позивачем, строк оплати якої настав, складає 31 342,50 доларів США., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунок заборгованості, суд вважає вимогу позивача обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм" на користь позивача - товариством з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" заборгованості в розмірі 31 342,50 доларів США.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з врахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» встановлено, що абзацом другим частини першої статті 6 Закону передбачено порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті. За змістом пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті) й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону). З відомостей, які містяться на офіційному сайті Національного банку України, слідує, що 28.04.2016 (дата сплати судового збору за подачу позовної заяви) офіційний курс НБУ становив 2521,5094 грн. за 100 доларів США.

Згідно платіжного доручення №1404 від 28.04.2016р. позивачем сплачено. судовий збір в розмірі 11854,56 грн., що відповідає наведеним вище вимогам закону щодо розміру судового збору та у відповідності до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 123-125 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі поновити.

2. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" задовольнити повністю .

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВетМедФарм", 302028, Російська Федерація, м. Орел, вул. Максима Горького, будинок 28 літера А приміщення 4 (общества с ограниченной ответственностью "ВетМедФарм", ИНН НОМЕР_1, Российская Федерация, г. Орел, ул. Максима Горького, дом 28, лит А, пом.4)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Німецько-українська науково-виробнича фірма "Бровафарма" (07400, Україна, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, будинок 18А, ідентифікаційний код 14332579)

31 342,50 доларів США (тридцять одна тисяча триста сорок два долари США п'ятдесят центів) основного боргу ,

11 854,56 грн. (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні п'ятдесят шість копійок) судового збору ;

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 30.09.2016р.

Суддя О.В. Конюх