Рішення

від 26.09.2016 по справі 913/947/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

26 вересня 2016 року Справа № 913/947/16

Провадження №3/913/947/16

За позовом ОСОБА_1 підприємства «Транспортна компанія «Беркут-транс», с. Вінницькі хутори, Вінницького району, Вінницької області,

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Компанія нових технологій «ЄВРО», м. Луганськ

про стягнення 18 163 грн. 97 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Приватне підприємство «Транспортна компанія «Беркут-транс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 підприємства «Компанія нових технологій «ЄВРО» (далі - відповідач) заборгованості за договорами-заявками на разове перевезення вантажів № 2312 від 23.12.2013; № 0303 від 03.03.2016; №0503 від 05.03.2014 в загальному розмірі 18 163 грн. 97 коп., з яких:

- 9600,00 грн. - основний борг;

- 7883,52 грн. - інфляційні нарахування;

- 680,45 грн. - 3% річних від простроченої суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договорів-заявок на разове перевезення вантажів № 2312 від 23.12.2013; № 0303 від 03.03.2016; №0503 від 05.03.2014 позивач виконав свої зобов'язання щодо доставки вантажів на загальну суму 9600,00 грн., відповідач отримав товар але зобов'язання по оплаті вказаних послуг не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 9600,00 грн. Крім того, за порушення строків оплати послуг позивачем нараховано та заявлено до стягнення: інфляційні нарахування у сумі 7883,52 грн. та 3% річних у сумі 680,45 грн.

На адресу господарського суду Луганської області позивачем надіслано заяву № 32/16 від 08.09.2016 про зміну предмету позову. Розглянувши відповідну заяву, суд зазначає наступне.

У заяві про зміну предмету позову позивач вказує на те, що в прохальній частині позовної заяви ним була допущена описка, помилково зазначено 7883,52 грн. як сума пені, хоча в викладі обставин справи у позові та розрахунку ціни позову дана сума є сумою інфляційних витрат.

Що стосується самої заяви про зміну предмету позову, то вона не підлягає задоволенню, оскільки за своєю суттю не є заявою про зміну предмету позову та не узгоджується зі ст.ст. 54,57 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, суд приймає пояснення позивача стосовно допущеної описки, оскільки в тексті позовної заяви та у розрахунках до позову позивачем зазначено суму 7883,52 грн. саме як інфляційні витрати.

Клопотанням б/н від 13.09.2016 позивач підтримує позовні вимоги та просить суд розглянути справу без участі його представника.

Відповідне клопотання прийнято судом до уваги.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є 91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Карла Маркса, буд. 7А.

Листом від 16.03.2015 №511-30-100 УДППЗ В«УкрпоштаВ» повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 В«Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 В«Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областяхВ» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткненняВ» (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту.

Так, оскільки відповідачі у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздруковані сторінки з мережі Інтернет.

Крім того, судом було здійснено спробу повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання шляхом надання телефонограми за номером телефону, зазначеному у витязі з ЄДР: (050) 1390777, про що свідчить довідка від 31.08.2016. Телефонограму передати не вдалося через відсутність зв'язку з абонентом.

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14).

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачами не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Між ПП «Транспортна компанія «Беркут-транс» та приватним підприємством «Компанія нових технологій «ЄВРО» укладені договори-заявки на разове перевезення вантажів № 2312 від 23.12.2013; № 0303 від 03.03.2016; №0503 від 05.03.2014 (далі - Договори) (а.с. 9-11).

Відповідно до умов зазначених договорів, позивачем було надано послуги з доставки вантажів відповідачу у відповідності до актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) №№ БТ-0001086 від 25.12.2013, БТ-0000125 від 04.03.2014 та БТ-0000133 від 06.03.2014 на загальну суму 9600,00 грн. (а.с. 12-14). Надані послуги були прийняті відповідачем без заперечень, що підтверджується підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства.

Згідно умов договорів, оплата за надані послуги відповідачем мала бути проведена на протязі 7-14 банківських днів після отримання оригіналів документів. Відповідно до повідомлень про вручення поштового відправлення документи відповідачем були отримані (а.с. 15-16).

Станом на дату подання позовної заяви сума боргу відповідача перед позивачем становить 9600,00 грн.

За порушення строків оплати наданих послуг позивачем нараховано та заявлено до стягнення: інфляційні нарахування за період з квітня 2014 року по червень 2016 року у сумі 7883,52 грн. та 3% річних за період з 06.04.2014 по 15.08.2016 у сумі 680,45 грн, що підтверджено відповідним розрахунком наявним у матеріалах справи ( а.с. 7-8).

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договорів-заявок надав послуги з доставки вантажів, доказами надання послуг є акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами та скріплені печатками, а відповідач не здійснив оплату наданих послуг у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальній сумі 9600,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов договорів, оплата за надані послуги відповідачем мала бути проведена на протязі 7-14 банківських днів після отримання оригіналів документів. Відповідно до повідомлень про вручення поштового відправлення документи відповідачем були отримані, а тому оплата за надані послуги має бути проведена в наступні терміни:

№ БТ-0001086 від 25.12.2013 (документи доставлені 03.02.2014) - до 22.02.2014;

№ БТ-0000133 від 06.03.2014 (документи доставлені 17.03.2014) - до 05.04.2014;

№ БТ-0000125 від 04.03.2014 (документи доставлені 17.03.2014) - до 05.04.2014.

З метою спрощення розрахунків позивач нарахував 3% річних та інфляційні витрати на незмінну суму боргу 9600,00 грн., взявши за основу строк виконання грошового зобов'язання за останнім актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) - 05 квітня 2014 року.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних на суму боргу 9600,00 за період з 06.04.2014 по 15.08.2016 в розмірі 680,45 грн. та інфляційні витрати за період квітень 2014 року по червень 2016 року в сумі 7883,52 грн.

Перевіривши заявлені до стягнення 3% річних, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 680,45 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача наявним в матеріалах справи.

Стосовно інфляційних нарахувань у сумі 7883,52 грн. суд зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат , а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» , розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки з метою спрощення розрахунків позивач нарахував 3% річних та інфляційні витрати на незмінну суму боргу 9600,00 грн., взявши за основу строк виконання грошового зобов'язання за останнім актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) - 05 квітня 2014 року, то нарахування інфляційних витрат позивач повинен був здійснювати починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, тобто з травня 2014 року.

Таким чином, нарахування інфляційних витрат позивач повинен був здійснювати за період травень 2014 року - серпень 2016 року на суму боргу 9600,00 грн.

Перерахувавши інфляційні витрати судом встановлено, що інфляційні витати за цей період складають 7342,34 грн. В решті слід відмовити.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі пропорційно задоволеним вимогам на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75 статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Компанія нових технологій «ЄВРО», 91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Карла Маркса, 7а, код 35707861, на користь ОСОБА_1 підприємства «Транспортна компанія «Беркут-транс», 23201, с. Вінницькі хутори, Вінницького району, Вінницької області, вул. Немирівське шосе 9, код 36199072, заборгованість за договорами-заявками на разове перевезення вантажів № 2312 від 23.12.2013; № 0303 від 03.03.2016; №0503 від 05.03.2014 в розмірі 9600 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 680 грн. 45 коп., інфляційні витрати в розмірі 7342 грн. 34 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1336 грн. 94 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2016

Суддя А.В. Секірський