Рішення

від 26.09.2016 по справі 921/495/16-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2016 р.Справа № 921/495/16-г/8Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, 46010, в особі Чортківського району електричних мереж, вул. Копичинецька, 99, м. Чортків, Тернопільська область, 48500

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, вул. Галицька, 1, м. Тернопіль, 46002

про cтягнення заборгованості

За участі представників:

Позивача: Мороз Г.С. юрисконсульта, довіреність № 5217/25 від 24.12.2015 р.

Відповідача: Кударевко Х.В. юрисконсульта, довіреність №14/254 від 11.02.2016 р.

В попередніх судових засіданнях представникам сторін роз`яснювались процесуальні права та обов`язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", в особі Чортківського району електричних мереж, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 261 056 грн 31 коп., з яких: 198 087,05 грн борг за активну електроенергію, 52 986,87 грн борг за реактивну електроенергію, 8 956,70 грн пеня та 1 025,69 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором постачання електричної енергії №V-09 від 03.12.2007 р., з врахуванням Угоди про постачання електроенергії від 30.12.2014 р., зокрема в частині своєчасної оплати вартості спожитої активної та реактивної електроенергії, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення до суду із даним позовом.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору про постачання електричної енергії № V-09 від 03.12.2007 року та додатків до нього, рахунків за активну енергію №509/1 від 23.05.2016 р., №509/1 від 23.06.2016 р., №509/1 від 25.07.2016 р., рахунків за реактивну енергію №Р509 від 23.05.2016 р., №Р509 від 24.06.2016 р., №Р509 від 25.07.2016 р., деталізації розрахунку спожитої реактивної електроенергії згідно договору №5-09 від 03.12.2007 р. до рахунків №Р509 від 23.05.2016 р., №Р509 від 24.06.2016 р., №Р509 від 25.07.2016 р., акти про використану електроенергію за травень липень 2016 р., а також інших документів.

Ухвалою суду від 18.08.2016 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14:40 год. 31.08.2016 р.

В судових засіданнях 31.08.2016 р., 19.09.2016 р. та 26.09.2016 р., в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 12:30 год. 19.09.2016 р., до 12:30 год. 26.09.2016 р., та, відповідно, до 12:50 год. 26.09.2016 р. з підстав, викладених у відповідних формулярах (протоколах) судових засідань, про що повноважних представників сторін повідомлено під розписки (в матеріалах справи).

В судове засідання 26.09.2016 р. повноважний представник відповідача прибув. Повторно наголосив на тому, що 08.09.2016 р. відповідачем оплачено заявлену до стягнення суму основного боргу по активній електроенергії в розмірі 198 087,05 грн. Позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми заборгованості по реактивній електроенергії в розмірі 52 986,87 грн визнав в повному обсязі. Зазначив, що відповідачем не ставляться під сумнів проведені позивачем нарахування заявлених до стягнення сум 3% річних та пені. Поряд із цим, просить суд, в порядку ст. 83 ГПК України, зменшити заявлену позивачем до стягнення суму пені.

В обґрунтування зазначеного клопотання посилається на важке фінансове становище відділу. Стверджує, що заборгованість за споживання електричної енергії за Договором №V-09 від 03.12.2007 р виникла із незалежних від відповідача обставин. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль є державною установою і фінансується з Державного бюджету України по кошторису Міністерства оборони України та є розпорядником коштів 3-го рівня. У зв`язку із неналежним фінансуванням з Державного бюджету, Міністерство оборони України, в особі Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління не своєчасно та не в повному обсязі виділяє кошти для оплати наданих послуг з постачання електричної енергії та, як наслідок, відповідач позбавлений можливості своєчасно виконувати взяті на себе зобов`язання.

Поряд із цим, просить суд врахувати, що постачання електричної енергії за Договором №V-09 від 03.12.2007 р. здійснювалося для потреб військової частини у м. Чортків, як органу обороноздатності держави. Відповідно до абз. 9 п.2.2 ст. 2 Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль, затвердженого Начальником Західного ТКЕУ від 21.10.2015 р., основним завданням Установи є забезпечення військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, дислокованих в межах відповідальності відділу, енергоносіями, комунальними послугами тощо. Станом на сьогодні в межах відповідальності КЕВ м. Тернопіль перебувають військові частини та установи, які дислоковані у гарнізонах Тернопільської області та у Бродівському, Золочівському гарнізонах Львівської області. Задоволення судом позовних вимог щодо стягнення суми пені в повному обсязі призведе до заблокування рахунків відповідача в органі Казначейства та як наслідок КЕВ м. Тернопіль не зможе виконувати покладені на нього державою завдання щодо забезпечення життєдіяльності військових частин. В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено: довідку про стан фактичної заборгованості, споживання та оплати за електроенергію по військових частинах та військових комісаріатах, які знаходяться в зоні відповідальності КЕВ м. Тернопіль за червень-липень 2016 р. за вих. №9/1583 від 15.09.2016 р.; Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль; Наказ начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління №3 від 07.10.2005 р. та додатки до нього.

Повноважний представник позивача в судове засідання 26.09.2016 р. прибув, підтвердив факт оплати відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості за активну електроенергію в розмірі 198 087,05 грн. Окрім того, згідно клопотання за №956 від 22.09.2016 р. (вх. №16787 від 26.09.2016 р.) надав уточнені розрахунки нарахування пені та 3% річних. Також, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із письмовою заявою б/н б/д (вх. №16809 від 26.09.2016 р.) про зменшення суми позовних вимог. Зокрема, просить суд стягнути з відповідача борг за реактивну електроенергію в сумі 52 986,87 грн, пеню в сумі 8 512,99 грн та 3 % річних в сумі 781,24 грн. Поряд із цим, провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми боргу по активній електроенергії в розмірі 198 087,05 грн просить припинити у зв`язку із її оплатою відповідачем. Клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені вважає безпідставним, в задоволенні останнього просить відмовити.

В силу приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно ч. 3 ст. 55 ГПК України, ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Дослідивши зміст поданої позивачем заяви б/н б/д (вх. №16809) та співставивши зміст останньої із раніше заявленими позовними вимогами, суд приймає заяву позивача про зменшення суми позовних вимог, як таку, що подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом судового розгляду є стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 260 368 грн 15 коп., з яких: 198 087,05 грн борг за активну електроенергію, 52 986,87 грн борг за реактивну електроенергію, 8 512,99 грн пеня та 781,24 грн 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

03.12.2007 р. між ВАТ "Тернопільобленерго", в особі начальника Чортківського району електричних мереж, як Постачальником, з однієї сторони, та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Тернопіль, як Споживачем, з іншої сторони, укладено Договір №V-09 про постачання електричної енергії (наділ Договір), за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 1710 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (р. 1 Договору).

Пп. 2.2.2 п. 2.2 розділу 2 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу та "субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 973,0 кВт.

У відповідності до пп. 2.3.3-2.3.4 п. 2.3. р. 2 Договору, Споживач зобов`язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 "Порядок розрахунків" та № 7 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно п.п. 1-4 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору, Споживач зобов`язався своєчасно проводити розрахунки за електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним Договором. Розрахунковим вважається період з 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. За дату розрахунків приймається дата поступлення коштів на рахунок Постачальника або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника. У випадку зазначення платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дати валютування, за дату розрахунків приймається дата валютування. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж (додаток № 9), визначається відповідно до Акту про використану електричну енергію (додаток № 8). Якщо постачальник не отримав у зазначений термін даних про покази засобів обліку електричної енергії з вини споживача, обсяг спожитої електричної енергії визначається відповідно до Правил користування електричною енергією.

Згідно п. 6 Додатку № 2 до Договору, щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду Споживач зобов`язується направляти представника до Постачальника електричної енергії для надання Акту про використану електричну енергію (за попередній розрахунковий період) та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії. Рахунок оплачується "Споживачем" протягом 5 операційних днів від дня його отримання.

Додатком № 6 до Договору встановлено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, згідно п. 7 якого контроль споживання та генерації реактивної електроенергії здійснюється приладами обліку згідно таблиці п. 6 цього додатку. Обчислення ЕЕРП виконується Постачальником електричної енергії згідно з порядком встановленим Методикою. При проведенні перерахунків ЕЕРП Постачальник електричної енергії письмовим повідомленням доводить до відома Споживача нові значення ЕЕРП не пізніше, ніж за місяць до початку розрахунків за новими значеннями. При відсутності приладів обліку та у випадках неподання даних про споживання або генерацію реактивної електроенергії у вказані терміни Постачальник електричної енергії визначає споживання або генерацію реактивної електроенергії розрахунковим шляхом.

За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Кошти за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника електричної енергії протягом 5 днів після закінчення розрахункового періоду (п. 18 Додатку №6).

П.п. 3.2.1 п. 3.2 р. 3 Договору, передбачено право споживача на зміну (корегування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 р. 5 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

Додатком №1 до Договору №5-09 від 03.12.2007 р. сторонами визначено "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".

Відповідно до пп.2.3.2 п. 2.3 р. 2 Договору, Споживач зобов`язався дотримуватися споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановки.

Згідно п. 9.4 розділу 9 Договору, останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2008 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

30.12.2014 р. між сторонами у справі укладено Угоду до договору про постачання електроенергії №5-09 від 03.12.2007 р., якою Договір №5-09 від 03.12.2007 року доповнено абз. 1 п. 9.4 наступного змісту: "1. Даний договір продовжено до 31.12.2015 року". Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. 2. Інші умови Договору залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання. 3. Дана угода укладена в двох примірниках по одному для кожної Сторони. 4. Дана угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами і є невід`ємною частиною Договору № 5-09 від 03.12.2007 р.".

Враховуючи, що наявні у справі документи свідчать про те, що договірні відносини між сторонами у справі продовжували тривати і протягом 2016 р. (по липень місяць включно), жодна із сторін договору в строк визначений пунктом 9.4 Договору не заявила про відмову від договору чи зміну його умов, суд вважає за доцільне відзначити, що даний договір вважається пролонгованим на новий термін і на тих же умовах, тобто у спірний період є чинним.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 ЦК України одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. ст. 275-277 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі національних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов`язком для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Умовами укладеного договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1 р. 2 Договору).

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією від 31 липня 1996 року № 28, із змінами та доповненнями (надалі - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що зі сторони позивача зобов`язання щодо постачання активної та реактивної електричної енергії виконані належним чином; протягом травня - липня місяця 2016 р. (включно) відповідачу надано послуги на загальну суму 251 073,92 грн, з яких: 198 087,05 грн (71 162,51 грн травень місяць 2016 р., 61 551 грн червень місяць 2016 р. та 65 392,85 грн липень місяць 2016 р. ) активна електроенергія та 52 986,87 грн (17 113,43 грн травень місяць 2016 р., 16 900,01 грн червень місяць 2016 р. та 18 973,43 грн липень місяць 2016 р.) реактивна електроенергія, належним чином засвідчені копії рахунків за активну та реактивну електроенергію, Актів про використану електричну енергію за період з травня місяця 2016р. по липень місяць 2016р. (включно) знаходяться в матеріалах справи).

Проте відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, свої зобов`язання по оплаті вартості використаної (купленої) електроенергії виконував неналежним чином. Зокрема, станом на 15.08.2016 р. за період з травня місяця по липень місяць 2016 р. включно, допустив заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 198 087,05 грн та заборгованість за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в сумі 52 986,87 грн, що у зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Разом з тим, в судовому засіданні 26.09.2016 р. встановлено, що станом на день розгляду спору в суді відповідачем борг за спожиту активну електроенергію за період з травня місяця по липень місяць 2016 р. включно в сумі 198 087,05 грн погашено повністю (належним чином засвідчена копія платіжного доручення №1452 від 08.09.2016 р. знаходиться в матеріалах справи).

Зазначене підтверджено і наявним в матеріалах справи листом позивача за №956 від 22.09.2016 р. та присутнім в судовому засіданні 26.09.2016 р. його повноважним представником.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 198 087 грн 05 коп. підлягає припиненню у відповідності до вимог п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Окрім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в сумі 52 986,87 грн, яка виникла станом на 15.08.2016 р.

Як вже зазначалось вище, відповідач у відзиві на позов, підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 26.09.2016 р., факт наявності перед позивачем заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з травня по липень місяць 2016 р. (включно) згідно договору про постачання електроенергії №V-09 від 03.12.2007 р. в сумі 52 986 грн 87 коп. визнав у повному обсязі. Доказів добровільної та повної сплати боргу станом на день проведення даного судового засідання не надав.

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Ч. 1, 5 ст. 78 ГПК України, зокрема, визначено, що визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи; у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ВАТ "Тернопільобленерго", в особі Чортківського району електричних мереж в частині стягнення з відповідача 52 986 грн 87 коп. боргу за реактивну електроенергію за період з травня по липень місяць 2016 р. (включно) згідно Договору №V-09 від 03.12.2007 р. підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та визнані відповідачем.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов`язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, враховуючи допущені відповідачем порушення строків оплати вартості спожитої за період з травня по липень місяць 2016 р. (включно) активної та реактивної електроенергії, позивачем за період з 08.06.2016 р. по 15.08.2016 р. нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 781 грн 24 коп. (623,26 грн за активну електроенергію та 157,98 грн за реактивну електроенергію).

Судом розглянуто надані позивачем розрахунки 3% річних та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" проведено перерахунок заявлених до стягнення сум в межах визначених позивачем періодів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає його правомірним, а вимоги в частині стягнення з відповідача 781 грн. 24 коп. 3% річних (623,26 грн за активну електроенергію та 157,98 грн за реактивну електроенергію), правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в заявленій сумі (проведений судом перерахунок в матеріалах справи).

Окрім того, суд відзначає, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання.

(Судом враховано, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у своїх постановах №4/719 від 15.11.2010р., №4/720 від 15.11.2010р.)

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Ч. 1 ст. 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов`язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. п. 4.2.1 п. 4.2 р.4 Договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатками №2 "Порядок розрахунків" та № 6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії, зокрема, пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Поряд із цим, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Разом з тим, в силу ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За порушення відповідачем строків оплати вартості спожитої за період з травня по липень місяць 2016 р. (включно) активної та реактивної електричної енергії позивачем, з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" позивачем помісячно, за період з 08.06.2016 р. по 15.08.2016 р., нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 8 512 грн 99 коп., з якої: 6 793,58 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті вартості спожитої активної електроенергії та 1 719,41 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті послуг з перетікання реактивної електроенергії.

Судом розглянуто наданий позивачем розрахунок нарахування пені за активну та реактивну електроенергію та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" проведено перерахунок заявлених до стягнення сум в межах визначеного позивачем періоду.

Згідно проведеного судом перерахунку заявленої до стягнення суми пені за активну електроенергію по Договору №V-09 від 03.12.2007 р. за період з 08.06.2016 р. по 15.08.2016 р., правомірним є нарахування останньої в сумі 6 775,01 грн. Пеня в сумі 18,57 грн нарахована та заявлена до стягнення безпідставно.

Згідно проведеного судом перерахунку заявленої до стягнення суми пені за реактивну електроенергію по Договору №V-09 від 03.12.2007 р. за період з 08.06.2016 р. по 15.08.2016 р., правомірним є нарахування останньої в сумі 1 714,72 грн. Пеня в сумі 4,69 грн нарахована та заявлена до стягнення безпідставно.

Таким чином, судом встановлено, що за визначений позивачем період правомірним є нарахування пені в загальній сумі 8 489,73 грн (6 775,01+1 714,72). Пеня в загальній сумі 23,26 грн (18,57 +4,69 г) нарахована позивачем та заявлена до стягнення безпідставно (проведений судом розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Разом з тим, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В силу приписів ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції також визначено, що: вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка доказам, якими заявник обґрунтовує клопотання про зменшення неустойки.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що:

- електроенергія, заборгованість по якій є предметом судового розгляду у даній справі, була спожита Військовою частиною НОМЕР_1 м. Чортків;

- КЕВ м. Тернопіль є державною установою, яка заснована на базі Тернопільської квартирно-експлуатаційної частини району згідно директиви Міністерства оборони України №322/1/010 від 20.04.2005 р. та створена Міністерством оборони України, підпорядкована Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню. Є органом військового управління Зборойних Сил України і призначений для реалізації у військових частинах та установах, дислокованих у межах відповідальності Квартирно-експлуатаційного відділу, державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ (сил) у стані бойової та мобілізаційної готовності. Основними завданнями Установи є, зокрема, забезпечення військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, дислокованих у межах відповідальності Установи енергоносіями, комунальними послугами тощо;

- наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії листів за вих. №9/1209 від 29.07.2016 р. та вих. №19/1419 від 25.08.2016 р., а також реєстру бюджетних зобов`язань від 30.08.2016 р. свідчать про те, що з метою погашення виниклої заборгованості КЕВ м. Тернопіль неодноразово зверталось до Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління щодо виділення останнім коштів для оплати та зареєструвало в органі Казначейства відповідні бюджетні зобов`язання;

- при надходженні коштів відповідачем одразу погашено заборгованість по оплаті вартості спожитої активної електроенергії;

- термін прострочення виконання грошового зобов`язання не є надмірно великим;

- наявна в матеріалах справи довідка про стан фактичної заборгованості, споживання та оплати за електроенергію по військових частинах та військових комісаріатах, які знаходяться в зоні відповідальності КЕВ м. Тернопіль за вих. №9/1583 від 15.09.2016 р. свідчить про те, що протягом червня-липня 2016 р. на оплату спожитої військовими частинами та установами електроенергії кошти виділялися в недостатній кількості, що в свою чергу підтверджує доводи відповідача про відсутність у нього можливості своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки з постачальниками електроенергії.

За даних обставин, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафної санкції (пені), оцінивши надані сторонами докази, зважаючи на те, що штраф (пеня) - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення, суд прийшов до висновку про винятковість даного випадку та вважає за доцільне скористатися повноваженнями, наданими йому чинним законодавством, у відповідності до вимог п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені до 50 % від правомірно нарахованої та стягнути з КЕВ м. Тернопіль на користь ВАТ "Тернопільобленерго", в особі Чортківського району електричних мереж 4 244 грн 87 коп. пені (50% від 8 489,73 грн) за неналежне виконання умов договору.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені суд задовольняє частково на суму 4 244 грн. 87 коп. В задоволенні вимог щодо стягнення 4 268,12 грн пені суд відмовляє.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", мінімальна заробітна плата на 1 січня 2016 року установлена у розмірі 1 378 грн 00 коп.

П. 1 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору, що підлягає до сплати заявником при поданні до господарського суду позовної заяви із вимогами майнового характеру. Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Предметом судового розгляду у справі №921/495/16-г/8, з врахуванням прийнятої судом в засіданні 26.09.2016 р. заяви про зменшення позовних вимог є вимога майнового характеру: стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 260 368,15 грн, за яку належить до сплати 3 905,52 грн, що складає 1,5% від ціни позову.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 3 915,84 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 70 (#46878849) від 16.08.2016 р. Таким чином, сума зайво сплаченого судового збору становить 10,32 грн.

Згідно п. 7 Закону України "Про судовий збір", в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 905,17 грн відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України. Для повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі 10,32 грн позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.

На підставі наведеного, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, вул. Галицька, 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 08464162, на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00130725, в особі Чортківського району електричних мереж, вул. Копичинецька, 99, м. Чортків, Тернопільська область, ідентифікаційний код 22605956:

- 52 986 грн 87 коп. витрат за реактивну електроенергію;

- 4 244 грн 87 коп. пені;

- 781 грн 24 коп. 3% річних на рахунок Чортківського РЕМ №26004055199505 в Приватбанку, код 22605956, МФО 338783 та 3 905 грн 17 коп. судового збору на поточний рахунок ВАТ "Тернопільобленерго" № НОМЕР_2 , МФО 338545, в ТОУ АТ "Ощадбанк" м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 00130725.

3. Провадження у справі в частині стягнення 198 087 грн 05 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

4. В задоволенні решти частини позову відмовити.

5 Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (складення повного рішення).

7. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (складення повного рішення), через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29.09.2016 р.

СуддяІ.М. Гирила