Рішення

від 27.09.2016 по справі 925/863/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р. Справа № 925/863/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" до Уманського національного університет садівництва про стягнення 47 001,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 47 001,22 грн. з них: 9 433,59 грн. основного боргу за природний газ поставлений в січні - березні 2016 року, 8 372,53 грн. інфляційних, 1 985,77 грн. як 3 % річних, 27 209,33 грн. пені на підставі договору № 13/13358/БО-16 постачання природного газу від 11.03.2016, укладеного між сторонами.

11.08.2016 від позивача надійшла заява від 09.08.2016 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача в загальній сумі лише 37 232,57 грн., з яких: 7 991,09 грн. інфляційних, 1 989,63 грн. як 3 % річних та 27 251,85 грн. пені (а.с. 70).

Суд приймає дану заяву до розгляду як подану в порядку ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача свої зменшені позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в останні судові засідання не з'явився, направленими по електронній пошті додатковими запереченнями на позовну заяву від 27.08.2016 року відповідач просить суд у позові відмовити повністю з підстав, що належним відповідачем у справі повинен бути Уманський національний університет садівництва в особі ВПС Тальнівський будівельно-економічний коледж.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача і дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається таке :

11 березня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут", що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом (далі - Постачальник, позивач по справі), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту та Уманським національним університетом садівництва ВСП Тальнівський будівельно - економічний коледж Уманського національного університету садівництва (далі - Споживач, відповідач по справі) в особі в.о. директора ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності № 20-06/576 було укладено договір № 13/13358/БО-16 постачання природного газу (далі - Договір, а.с. 12-19). У відповідності до його умов Постачальник зобов'язується поставити Споживачу у 2016 році природний газ, в обсягах і порядку, передбачених Договором, а Споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору).

Сторонами спеціально узгоджено, що договір набирає чинності дати його підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2016 року та діє по 31 грудня 2016 року, а в частині не виконаних зобов'язань - до їх повного виконання (п. 10.1 Договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст.ст. 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач доводить, що на виконання умов договору, згідно підписаних сторонами актів приймання - передачі природного газу структурному підрозділу відповідача - Тальнівський будівельно-економічний коледж, було передано:

- в січні 2016 року - 19258 куб. м за ціною 8203,20 грн. за 1000 куб. м. на загальну суму 157 977,22 грн. (19,258 куб. м. х 8203,20 грн.);

- в лютому 2016 року -- 9 297 куб. м. за ціною 8012,40 грн. за 1000 куб. м. на загальну суму 74 491,28 грн. ( 9,297 куб.м. х 8012,40);

- в березні 2016 року -- 6527 куб. м. за ціною 8031,60 грн. за 1000 куб. м. на загальну суму 52422,25 грн. (6,527 куб. м. х 8031,60).

Спору між сторонами з приводу кількості, якості та вартості отриманого газу немає. Ціну газу в актах вказано вірно та у відповідності до умов п. 2.2. у тексті договору та додаткового договору № 1 (а.с. 20).

Відповідно до п. 2.2. Договору ціна за 1 000 куб.м. газу становить 6 398,00 грн. (шість тисяч триста дев'яносто вісім грн. 00 коп.) без урахування податку на додану вартість, тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та вартості послуг з постачання природного газу.

На момент укладання Договору ціна 1 000 м.куб. становить 6 836,00 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять шість грн. 00 коп.) природного газу в тому числі транспортування магістральними трубопроводами - 373,30 грн. (триста сімдесят три грн. 30 коп.), вартості послуг з постачання - 64,70 грн. (шістдесят чотири грн. 30 коп.), крім того ПДВ 1 367,20 грн. (тисячу триста шістдесят сім грн. 20 коп.). Разом 8 203,20 грн. (вісім тисяч двісті грн. 20 коп.).

11 березня 2016 року між сторонами по справі було укладено додатковий договір № 1 до Договору постачання природного газу № 13/13398/БО-16 (далі - Додатковий договір, а.с. 20), у відповідності до умов якого доповнено п. 2.2. Розділу 2 "Ціна газу" такими умовами:

"Ціна за 1 000 куб.м. газу становить 6 239,00 грн. без урахування податку на додану вартість, тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та вартості послуг з постачання природного газу.

З 01 лютого 2016 року ціна 1 000 м.куб. становить 6 677,00 грн. (шість тисяч шістсот сімдесят сім грн.) природного газу в тому числі транспортування магістральними трубопроводами - 373,30 грн. (триста сімдесят три грн. 30 коп.), вартості послуг з постачання - 64,70 грн. (шістдесят чотири грн. 70 коп.), крім того ПДВ 1 335,40 грн. (одна тисяча триста тридцять п'ять грн. 40 коп.). Разом 8 012,40 грн. (вісім тисяч дванадцять грн. 40 коп.)."

Додатковим договором № 2 ( а.с. 21-22) доповнено п. 2.2. Розділу 2 Договору "Ціна газу такими умовами:

"п. 2.2. з 01 березня ціна за 1 000 куб.м. газу становить 6 255,00 грн. (шість тисяч двісті п'ятдесят п'ять грн.) без урахування податку на додану вартість, тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та вартості послуг з постачання природного газу.

З 01 березня 2016 року ціна 1 000 м.куб. становить 6 693,00 грн. (шість тисяч шістсот дев'яносто три грн. 00 коп.) природного газу в тому числі транспортування магістральними трубопроводами - 373,30 грн. (триста сімдесят три грн. 30 коп.), вартості послуг з постачання - 64,70 грн. (шістдесят чотири грн. 70 коп.), крім того ПДВ 1 338,60 грн. (одна тисяча триста тридцять вісім грн. 60 коп.). Разом 8 031,60 грн. (вісім тисяч тридцять одна грн. 60 коп.)."

Доказів про існування спору між сторонами з приводу якості газопостачання у справу не подано.

Відповідно до п. 3.1 Договору, оплата планових обсягів газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті за ціною визначеною в п. 2.2. цього Договору не пізніше п'ятого числа місяця наступного за звітним.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Як вбачається із доводів прозивача, відповідач 28 липня 2016 року здійснив повний розрахунок за спожитий газ в сумі 9 433,59 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача лише 27 251,85 грн. пені за період з 06 лютого 2016 року по 27 липня 2016 року, 1 989,63 грн. 3 % річних за період з 06 лютого 2016 року по 27 липня 2016 року та 7 991,09 грн. інфляційних витрат за період з 06 лютого 2016 року по 27 липня 2016 року за прострочення розрахунків по договору по оплаті за газ (розрахунки а.с. 71-73).

При розгляді даної частини позовних вимог судом встановлено таке:

За змістом п. 1 ст. 199 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами п. 7.2.1. Договору між сторонами, згідно з яким в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нарахування від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідач клопотання про зменшення пені з доказами на його обґрунтування суду не надав, лише вказав, що пеня може бути зменшена за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за якими пеня встановлюється за умовами договору між сторонами, але при її сплаті розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Кодексом, законами, або договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов’язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку (штраф, та пеня), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Дане положення позивачем дотримано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 27 251,85 грн. пені, розрахованої за період з 06.02.2016 по 27.07.2016 (а.с. 73) на суму боргу за газ, яка виникла з січня 2016 року по липень 2016 року.

Перевіривши розрахунки позивача по програмі Ліга-Закон, суд встановив, що розрахунок пені є вірним.

Доказів проведення повного розрахунку за пенею відповідач суду не подав, а тому до примусового стягнення з нього на користь позивача належить 27 251,85 грн. пені (а.с. 73).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 1 989,63 грн. та 7 991,09 грн. інфляційних за період з 06.02.2016 по 27.07.2016 (розрахунки а.с. 71-72).

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором, або законом.

Перевіривши розрахунки позивача по програмі Ліга-Закон, суд вважає, що розрахунок 3% річних та інфляційних суду слід прийняти (а.с. 71-72), хоча за належним розрахунком позивач міг нарахувати 1995,09 грн. як 3% річних та 8 392,29 інфляційних, хоча у бік збільшення своїх вимог в цій частині не змінив.

Доказів проведення повного розрахунку за інфляційними та 3% річних відповідач суду не подав, а тому до примусового стягнення з нього на користь позивача належить 1 989,63 грн. та 7 991,09 грн. інфляційних за період з 06.02.2016 по 27.07.2016.

Оскільки сторони спеціально обумовили у п. 10.1. договору про те, що його умови поширюються на відносини, сторін, що виникли раніше і ця умова договору відповідає ч. 3 ст. 631 ЦК України, то відповідач повинен нести всю відповідальність за порушення строків розрахунків за газ.

Доказів сплати відповідачем боргу за позовними вимогами у справі немає, правомірність позовних вимог доведена позивачем зібраними у справі доказами.

У відповідача також немає заперечень з приводу обґрунтованості математичних розрахунків позовних вимог.

Суд вважає, що обраний позивачем відповідач (Уманський національний університет садівництва) є належним, оскільки його структурний підрозділ Тальнівський будівельно-економічний коледж, на користь якого і здійснювалося газопостачання, за своїм положенням та довіреністю на керівника коледжу, не має права здійснювати представництво інтересів юридичної особи в судах (ас.35, 88). Тому відповідачем не може бути Уманський національний університет садівництва в особі структурного підрозділу Тальнівського будівельно-економічного коледжу.

Згідно ч. 4 ст. 28 ГПК України, повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Оскільки споживачем газу є коледж, то суд вважає за можливе врахувати доводи відповідача та позивача про те, що стягнення боргу слід проводити за рахунок коштів, які містяться на рахунках коледжу.

Відповідачем надано суду довідку № 190 від 08.09.2016 року про рахунки ВСП Тальнівського будівельно-економічного коледжу і залишки на них, яких достатньо для виконання судового рішення.

З урахуванням положень ст. 121 ГПК України у судовому рішенні суд може встановити спосіб його виконання.

Тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 7 991,09 грн. інфляційних, 1 989,63 грн. 3 % річних, 27 251,85 грн. пені на підставі договору № 13/13358/БО-16 постачання природного газу від 11.03.2016 за рахунок коштів, які знаходяться на рахунках Тальнівського будівельно-економічного коледжу.

На підставі ст. 49 ГПК України, враховуючи вину відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1 378,00 грн. повністю.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд --

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Уманського національного університету садівництва (ідентифікаційний код 00493787, Черкаська область, м. Умань, вул. Інститутська, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" (ідентифікаційний код 39672471, м. Черкаси, вул. Громова, 142) -- 7 991,09 грн. інфляційних, 1 989,63 грн. як 3 % річних, 27 251,85 грн. пені на підставі договору № 13/13358/БО-16 постачання природного газу від 11.03.2016 та 1 378,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнення вищевказаних коштів здійснити з рахунків Уманського національного університету садівництва, відкритих через відокремлений структурний підрозділ - Тальнівський будівельно-економічний коледж Уманського національного університету садівництва: рахунки №№ 35213028005247, 35228228005247, 35225328005247 в ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 01355691.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 29 вересня 2016 року.

Суддя Спаських Н.М.