Постанова

від 28.09.2016 по справі 916/1389/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2016 р.Справа № 916/1389/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання»

на рішення господарського суду Одеської області від 26 липня 2016 року

у справі №916/1389/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання»

до Комунального закладу «Балтська загальноосвітня школа-інтернат №2 І-ІІ ступенів»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Одесагаз»

про стягнення 18 624,07 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представниками сторін в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.09.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» (далі - ТОВ «Одесагаз-постачання», позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Комунального закладу «Балтська загальноосвітня школа-інтернат №2 І-ІІ ступенів» (далі - Заклад, відповідач) про стягнення 11 684,03 грн. пені, 839,61 грн. 3% річних, 6 100,43 грн. інфляційних збитків та 1 378,00 грн. судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за поставлений природний газ розраховувався несвоєчасно та не в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2016 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 акціонерне товариство «Одесагаз» (далі - ПАТ «Одесагаз», третя особа).

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.07.2016 позовні вимоги ТОВ «Одесагаз-постачання» задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 500,00 грн. пені, 837,40 грн. 3% річних, 6 100,43 грн. інфляційних збитків та 1 378,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване наявністю порушень умов договору щодо своєчасної оплати за газ з боку відповідача та обґрунтованістю вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд першої інстанції згідно із ст. 83 ГПК України зменшив її розмір.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду , ТОВ «Одесагаз-постачання» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило, рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 10 184,03 грн. скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позові вимоги щодо стягнення пені у сумі 10 184,03 грн. в задоволенні якої було відмовлено. Судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт послався на порушення господарським судом норм матеріального права. ТОВ «Одесагаз-постачання» вважає, що місцевий господарський суд зменшуючи розмір штрафних санкцій не прийняв до уваги негативні наслідки, спричинені позивачу.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Представник третьої особи в судове засідання 28.09.2016 не з'явився, та не скористався своїм правм на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.08.2016, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Проте, така неявка представника не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 29.08.2016 у даній справі, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

В судовому засіданні 28.09.2016 представник позивача надала пояснення, якими підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити останню.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.09.2016 надала пояснення, в яких заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 12.11.2015 між ТОВ «Одесагаз-постачання» (Постачальник), ПАТ «Одесагаз» (Газорозподільче підприємство) та Закладом ( Споживач) було укладено договір №БД/Ба-025101 (далі договір №БД/Ба-025101 від 12.11.2015) за яким Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 2.1. договору №БД/Ба-025101 від 12.11.2015).

Відповідно до п.3.9. договору №БД/Ба-025101 від 12.11.2015 акти прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільчими газопроводами є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Оплата за постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця поставки газу (п.5.6 договору №БД/Ба-025101 від 12.11.2015 в редакції додаткової угоди №2 від 12.11.2015).

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу до 31.12.2015, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного виконання (п.11.1. договору №БД/Ба-025101 від 12.11.2015).

Додатковою угодою №2 від 15.12.2015 сторони продовжили строк дії договору до 31.03.2016.

05.04.2016 між ТОВ «Одесагаз-постачання» (Постачальник), ПАТ «Одесагаз» (Газорозподільче підприємство) та Закладом ( Споживач) було укладено договір №БД/Ба-025101 (далі договір №БД/Ба-025101 від 05.04.2016) за яким Постачальник постачає природний газ код ДК 016:2010-06.20.1 Газ природний, скраплений або в газоподібному стані (ДК 021:2015-09123000-7 Природний газ) Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.2.1. договору №БД/Ба-025101 від 05.04.2016).

Відповідно до п.5.1. договору №БД/Ба-025101 від 05.04.2016 постачання природного газу здійснюється за ціною, що встановлюється між Постачальником та Споживачем та оприлюднюється Постачальником на своєму сайті.

Оплата за природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку-фактури (п.5.5. договору №БД/Ба-025101 від 05.04.2016).

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу до 31.12.2016, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного виконання (п.11.1. договору №БД/Ба-025101 від 05.04.2016).

На виконання умов договорів №БД/Ба-025101 від 12.11.2015 та №БД/Ба-025101 від 05.04.2016, позивач поставив відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі в листопаді - 4 699 куб.м., у грудні 5 449 куб.м., у січні - 7 086куб.м., у лютому - 5 333куб.м., у березні - 4 730куб.м. та у квітні - 1 014куб.м. (копії актів містяться в матеріалах справи). Відповідач за поставлений природний газ розрахувався не в повному обсязі в результаті чого у відповідача станом на 17.05.2016 утворилася заборгованість у сумі 146 360,26 грн., яка була сплачена відповідачем 18.05.2016.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність майно (товар) другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти або приймає майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 525 та ч.1 ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у частинах 1, 7 ст.193 ГК України. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно вимог ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 7.2.1. Договорів визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V Договорів, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч.2 ст. 615 та ч.2 ст. 625 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується з розрахованими сумами пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки при їх перерахунку судовою колегією, суми співпали.

Враховуючи викладені обставини та приписи ст. 625 ЦК України колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовну вимогу в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних та суму інфляційних втрат.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно зменшив суму пені з 11 684,03 грн. до 1 500,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Підпунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка доказам, які містять матеріали справи.

Колегією суддів враховується, що:

- відповідач є неприбутковою організацією, фінансується з державного та місцевого бюджетів та сплата за поставлений газ залежить від фінансування з бюджету;

- предметом діяльності Закладу є навчання і виховання дітей основам наук, згідно Державного стандарту освіти;

- ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за договорами №БД/Ба-025101 від 12.11.2015 та №БД/Ба-025101 від 05.04.2016 (станом на час розгляду справи заборгованість за поставлений природний газ сплачена у повному обсязі);

- доказів, які б вказували на імовірність збитків або засвідчували наявність збитків у позивача, у зв'язку з несвоєчасним виконанням прийнятих на себе зобов'язань саме відповідачем, матеріали справи не містять.

Колегія суду вважає, що відсутність достатніх коштів на погашення заборгованості за поставлений природний газ, не є підставою для часткового звільнення відповідача від передбаченої договором господарсько-правової відповідальності, при цьому судом береться до уваги і матеріальний стан іншої сторони зобов'язання, яким є позивач у справі, та ступінь виконання відповідачем зобов'язань за договором станом на час розгляду справи.

Однак судом враховується, що позивачем, крім заявлених штрафних санкцій, застосовано до відповідача такий вид відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства, також позивачем не доведено, що збитки ТОВ «Одесагаз-постачання» спричинені заборгованістю несвоєчасними розрахунками відповідача.

Враховуючи вказане, апеляційний суд вважає доцільним зменшення розміру пені, яка підлягає до стягнення з відповідача до 1 500,00 грн. від заявленої позивачем суми пені 11 684,03 грн., а тому погоджується з судом першої інстанції щодо часткового зменшення розміру нарахованої пені та вважає, що господарський суд правомірно зменшив розмір пені на 10 184,03 грн.

Отже, наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційних скаргах, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm.cm. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 26 липня 2016 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Гладишева Т.Я.

ОСОБА_5