Ухвала

від 28.09.2016 по справі 917/2645/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"28" вересня 2016 р. Справа № 917/2645/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава, (вх.№2592 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.05.2016р. у справі № 917/2645/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Перше Травня", Полтавської області, Новосанжарського району, с.Кунцеве,

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача: Новосанжарівської районної державної адміністрації, Полтавська область, смт. Нові Санжари,

про поновлення терміну дії договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.05.2016р. у справі №917/2645/15 (суддя Кульбабко М.М.) позов задоволено повністю; визнано поновленим договір оренди земельної ділянки площею 60га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (кадастровий № 323482200:00:003:0012), укладений 02.11.2009р. між Новосанжарською РДА та ТОВ "1 Травня"; стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Перше Травня" судові витрати в розмірі 8 447,00 грн.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 11.05.2016р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Одночасно скаржник просить про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 94 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Відповідно до матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято господарським судом першої інстанції 11.05.2016р., тобто кінцевим строком подання апеляційної скарги є 23.05.2016р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2016р. було повернуто апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на тій підставі, що апелянтом подано апеляційну скаргу після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку, не додано доказів сплати судового збору та надсилання копії скарги іншим сторонам.

Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги 12.09.2016р. Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було повторно подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на те, що в судовому засіданні господарського суду першої інстанції 11.05.2016р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення господарського суду Полтавської області від 11.05.2016р. надійшов до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області лише 16.06.2016р. Отже, на думку апелянта, вищевказані обставини є підставою для поновлення строків на апеляційне оскарження.

Колегія суддів враховує, що частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд вирішує господарські спори, зокрема, на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, законність та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою встановлено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.          

Відповідно до частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме причини та чи поважної такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Колегія суддів зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 11.05.2016р. у справі №917/2645/15 надіслано сторонам 14.06.2016р. за вих. № 917/2645/15/3869/16 (т. 1 а.с. 240 на звороті).

Оскаржуване рішення отримано представником апелянта 15.06.2016р., про що свідчать відомості з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень “Укрпошти”. Зазначене підтверджується документом зі штрихкодовим ідентифікатором 3603923755800 вручено за довіреністю 15.06.2016р. (т.1 а.с. 242).

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2016р. у справі № 917/2645/15 про повернення апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області було надіслано сторонам 05.07.2016р. за вих. № 010046 (т. 1 а.с. 252 на звороті).

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що апелянт ще у липні 2016р. мав можливість повторно подати апеляційну скаргу та усвідомлював можливість використання прав учасника провадження у справі на оскарження процесуального документа, однак повторно звернувся з апеляційною скаргою не до місцевого господарського суду, а до Харківського апеляційного господарського суду лише 12.09.2016р., про що свідчить відтиск поштового штемпелю на конверті.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України " передбачено, що після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно відповідно до частини четвертої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо апеляційну скаргу подано повторно з пропуском передбаченого частиною першою статті 93 Господарського процесуального кодексу України строку, то її подання без клопотання про відновлення відповідного строку є підставою для повернення повторно поданої скарги згідно з пунктом 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що оскаржуване судове рішення було отримано ним 16.06.2016р., однак після повернення первісної апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2016р., апеляційна скарга була подана повторно лише 12.09.2016р. та не вказано, які саме непереборні обставини заважали апелянту невідкладно, одразу після отримання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2016р. усунути недоліки та подати повторно апеляційну скаргу.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження більш ніж три місяці з дня винесення оскаржуваного рішення, у даному випадку правових підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги не вбачається.

Колегія суддів відхиляє клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 11.05.2016р. залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. Крім того, апелянтом не обґрунтовано причин несвоєчасного усунення недоліків, які стали підставою для повернення первісної апеляційної скарги, та не вказав які саме непереборні обставини заважали подати апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення пропущеного строку для її подання протягом двох місяців після отримання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2016р. (з 05.07.2016р. по 12.09.2016р.). У клопотанні про поновлення строку не вказано обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

А також, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Таким чином, необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність з рішенням суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як того вимагає пункт 3 частини першої статті 94 господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, апелянт був обізнаний про наявність оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції з 16.06.2016р., однак при поданні апеляційної скарги не обґрунтував причин несвоєчасного усунення недоліків , які стали підставою для повернення первісної апеляційної скарги протягом двох місяців.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 11.05.2016р.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області підлягає поверненню.

Керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 11.05.2016р.

Повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області апеляційну скаргу та додані до неї документи.

Додаток: заявнику - апеляційна скарга з додатками, всього на 9арк., у тому числі платіжне доручення від 19.08.2016р. №270 про сплату судового збору у сумі 9 291,71,00грн. та конверт, в якому апеляційна скарга надіслана до господарського суду-Харківського апеляційного господарського суду 12.09.2016р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.