Рішення

від 30.09.2016 по справі 520/8375/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/8375/16-ц

Провадження № 2/520/4060/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2016 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Куриленко О.М..

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання договору купівлі-пролажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2016 року позивач звернувся до суду з позовом та просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки Toyota модель Celika, 1990 року випуску, шасі (кузов рама коляска) № к. JT164STJ200005032, тип ТЗ легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований 22.06.2005 року в МРЕВ № 1 ДАІ ГУ МВС України в Одеській області укладений 14 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3; визнати право власності на автомобіль марки Toyota модель Celika, 1990 року випуску, шасі (кузов рама коляска) № к. JT164STJ200005032, тип ТЗ легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований 22.06.2005 року в МРЕВ № 1 ДАІ ГУ МВС України в Одеській області за ОСОБА_1; зняти арешт з автомобіля марки Toyota модель Celika, 1990 року випуску, шасі (кузов рама коляска) № к. JT164STJ200005032, тип ТЗ легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований 22.06.2005 року в МРЕВ № 1 ДАІ ГУ МВС України в Одеській області

Свої вимоги мотивував тим, що 14 травня 2008 року між ОСОБА_3 та ним, ОСОБА_1, був укладений договір купівлі-продажу легкового автомобілю марки Toyota модель Celika, 1990 року випуску, шасі (кузов рама коляска) № к. JT164STJ200005032, тип ТЗ легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно укладеного договору він передав відповідачу грошові кошти за автомобіль, а він в свою чергу передав автомобіль, документи на нього та видав генеральне доручення.

Позивач вказує на те, що в травні 2016 року він вирішив скористатися своїм правом та зареєструвати належним чином вищевказаний транспортний засіб, проте в перереєстрації йому було відмовлено у зв'язку з тим, що автомобіль перебуває під арештом.

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладенні у позові.

Відповідач ОСОБА_2, представники третіх осіб Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані докази, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РКС 386408, виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 22.06.2005 року ОСОБА_2 належав легковий автомобіль марки Toyota модель Celika, 1990 року випуску, шасі (кузов рама коляска) № к. JT164STJ200005032, тип ТЗ легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1.

14.05.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу спірного автомобіля, внаслідок чого Відповідач передав автомобіль марки Toyota модель Celika, 1990 року випуску, шасі (кузов рама коляска) № к. JT164STJ200005032, тип ТЗ легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1, а Позивач прийняв автомобіль та сплатив за нього грошові кошти.

Вказаний договір нотаріально посвідчений не був, однак сторони підписавши даний договір дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору.

На підтвердження укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_2 видав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, відповідно до якої уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в органах нотаріату, комісійних магазинах, органах ДАІ, органах страхування, комісіях, та будь-яких підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх організаційної форми та підпорядкованості з усіх без винятку питань, які стосуються експлуатації та розпорядження легковим автомобілем марки Toyota модель Celika, 1990 року випуску, шасі (кузов рама коляска) № к. JT164STJ200005032, тип ТЗ легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Після укладення вказаної угоди, позивач, передавши обумовлені грошові кошти відповідачеві, отримав від нього оригінал технічного паспорту та автомобіль, який почав використовувати як власник, а саме: доглядав, ремонтував, укладав договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року „ Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності" передбачена можливість розгляду судами справ про визнання права власності на майно.

Відповідно до ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Реалізуючи права власника на власний розсуд, ОСОБА_2 14 травня 2008 року вчинив односторонній правочин, а саме на підставі доручення уповноважив позивача від його імені розпоряджатися (керувати, продавати тощо) належним йому транспортним засобом. Довіреність (односторонній правочин) посвідчено нотаріально. Дійсність довіреності не оскаржено та їх не скасовано.

Таким чином, довіреність та договір - купівлі продажу від 14 травня 208 року, якими ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 експлуатувати та розпоряджатися належним йому автомобілем, можна вважати документами, на підставі яких здійснився перехід права власності на транспортний засіб від ОСОБА_2 до ОСОБА_1.

Вирішуючи питання по суті, суд бере до уваги відсутність будь-яких заперечень відповідача та його претензій до вказаного автомобіля, що дає підстави вважати, що між сторонами було вчинено правочин купівлі-продажу транспортного засобу з реальним настанням правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом

Згідно ст. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 207 ч. 1 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч.2 ст. 219 ЦК України, суд може визнати правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Таким чином, позивач вважає себе власником вказаного автомобілю, так як придбав його на законних підставах, однак на теперішній час не має можливості перереєструвати даний автомобіль на своє ім'я, так як на спірний автомобіль був накладений арешт.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи 04.03.2011 року державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_5, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3085 виданого 26.01.2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_6 МКБ» у розмірі 104 269, 57 гривень шляхом звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки Chery Amulet SGR7162, куз. 7D131930, чорний за договором застави № О3/07-41 від 17 вересня 2007 року, який належить ОСОБА_2 з метою погашення заборгованості за кредитним договором № ОК/07-26 від 23.08.2007 року, було внесено постанову якою накладено арешт на все нерухома та рухоме майно (транспорті засоби) що належить ОСОБА_2, а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить.

Також, 26.12.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконань рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_7, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-711/11 виданого 08.12.2014 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгротехінвестВ» (ЄДРПОУ 30986282), Малого приватного підприємства В«КаштанВ» (ЄДРПОУ 25039693), Приватного підприємства В«Хлібороб-64В» (ЄДРПОУ: 34792474), ОСОБА_2 (паспорт серії КЕ № 312624, виданий Ленінським РВ УМВС України в Одеській області 03 07.1996 р , ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_6 МКБВ» (ЄДРПОУ 20034231) заборгованість за Кредитним договором від 25 липня 2007 року № ОК/07-19, Кредитним договором від 25 липня 2007 року № ОК/07-18, за Договором овердрафту від 21 серпня 2007 року № ОК/07-24. у загальному розмірі: заборгованість у доларах США: 450 038 дол.США 42 центи, що на день ухвалення рішення за курсом НБУ становить 5 260 949 грн. 13 коп. та заборгованість у гривні: 208 416 грн.85 коп., що разом складає 5 469 365, 97 гривень 97 копійок, було внесено постанову якою накладено арешт на все нерухома та рухоме майно що належить ОСОБА_2, а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить.

Крім того, 25.03.2015 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_8, при примусовому виконанні виконавчого листа № 523/19903/13-ц виданого 25.12.2014 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 6243, 72 дол. США та судові витрати на користь ПАТ «ОСОБА_6 МКБ», було внесено постанову якою накладено арешт на все нерухома та рухоме майно що належить ОСОБА_2, а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить.

Згідно ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, суд вважає, що накладення арешту та заборони його відчуження на автомобіль марки Toyota модель Celika, 1990 року випуску, шасі (кузов рама коляска) № к. JT164STJ200005032, тип ТЗ легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1 порушує право позивача щодо користування, володіння та розпорядження своєю власністю.

Згідно п. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 391 ЦК України особа має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку незавершеного виконавчого провадження, арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про необхідність звільнення автомобілю з - під арешту, оскільки в іншому випадку будуть порушені права позивача як власника

Тобто вибраний позивачем спосіб захисту цивільного права щодо звільнення майна з-під арешту встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Беручи до уваги, що укладення і виконання вказаного договору купівлі-продажу автомобіля відбулося до накладення арешту на майно відповідача, тому позов в частині звільнення автомобіля з-під арешту також слід задовольнити.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частиною 2 ст. 3 ЦПК України зазначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.1 ЦПК України задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Керуючись ст. ст. 205, 208, 328, 334, 391, 639, 655 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-214, 215 ЦПК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання договору купівлі-пролажу дійсним - задовольнити

Визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки Toyota модель Celika, 1990 року випуску, шасі (кузов рама коляска) № к. JT164STJ200005032, тип ТЗ легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований 22.06.2005 року в МРЕВ № 1 ДАІ ГУ МВС України в Одеській області укладений 14 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Визнати право власності на автомобіль марки Toyota модель Celika, 1990 року випуску, шасі (кузов рама коляска) № к. JT164STJ200005032, тип ТЗ легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований 22.06.2005 року в МРЕВ № 1 ДАІ ГУ МВС України в Одеській області за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Зняти арешт та заборону з автомобіля марки Toyota модель Celika, 1990 року випуску, шасі (кузов рама коляска) № к. JT164STJ200005032, тип ТЗ легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований 22.06.2005 року в МРЕВ № 1 ДАІ ГУ МВС України в Одеській області, що були накладені постановою Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП № 24823911 від 04.03.2011 року, постановою Відділу примусового виконань рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ВП № 45940024 від 26.12.2014 року та постановою Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 25.03.2015 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії даного заочного рішення.

Суддя Куриленко О. М.