Рішення

від 29.09.2016 по справі 507/1272/16-ц

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/1272/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2016 р. Любашівський районний суд Одеської області

у складі : головуючого - судді Гнатюка В.О.

при секретарі Гончар В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Любашівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Любашівська районна державна нотаріальна контора Одеської області, про тлумачення заповіту,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2016 року позивачка звернулася до Любашівського районного суду з зазначеним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 09.11.2005 року ОСОБА_4 було складено заповіт, яким він заповів їй сертифікат серії ОД № 000223 виданий 05.04.1996 року на право на земельну частку (пай) площею 4,22 умовно кадастрових гектарів.

Даний заповіт було посвідчено секретарем виконавчого комітету Ясенівської сільської ради Любашівського району Одеської області та зареєстровано в реєстрі за № 282.

12.12.2005 року ОСОБА_4 було видано державний акт серії ЯА № 085080 на право власності на земельну ділянку площею 3, 47 га, розташовану на території Ясенівської сільської рад Любашівського району Одеської області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 000223 виданого 05.04.1996 року.

20.11.2007 року помер заповідач ОСОБА_4, після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 3,47 га розташованої на території Ясенівської сільської ради Любашівського району Одеської області.

У серпні 2016 року позивачка звернулася до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки згідно заповіту заповідач заповів їй сертифікат на право на земельну частку (пай), серія ОД № 000223, виданий 05.04.1996 року, а правовстановлюючим документом на даний час являється державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 085080, виданий 12.12.2005 року та рекомендовано звернутися до суду з позовом про тлумачення заповіту.

Посилаючись на те, що за своїм змістом розпорядження спадкодавця було спрямоване на те, щоб заповісти їй земельну ділянку, на яку у спадкодавця на момент складання заповіту було право, підтверджене сертифікатом на право на земельну частку (пай), серія ОД № 000223, виданим 05.04.1996 року , але коли спадкодавець отримав на підставі даного сертифікату державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 085080 він не вніс до заповіту відповідних змін, просила суд здійснити тлумачення заповіту від 09.11.2005 року, складено ОСОБА_4, який було зареєстровано в реєстрі за № 282 та посвідчено секретарем виконавчого комітету Ясенівської сільської ради Любашівського району Одеської області.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, повідомивши суд письмовою заявою про розгляд справи у її відсутність, вказаши, що позов підтримує.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, повідомивши суд письмовими заявами про розгляд справи у її відсутність, вказаши, що позов визнають

Представник третьої особи в судове засідання не з'явилася, повідомивши суд письмовою заявою про розгляд справи у її відсутність, вказавши, що заперечень по справі не має.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи зі слідуючого.

В судовому засіданні встановлено, що 09.11.2005 року ОСОБА_4 було складено заповіт, який було посвідчено секретарем виконавчого комітету Ясенівської сільської ради Любашівського району Одеської області та зареєстровано в реєстрі за № 28. На даний час заповіт не змінений і не скасований (а.с. 7).

Згідно даного заповіту ОСОБА_4 заповів позивачці сертифікат серії ОД № 000223, виданий 05.04.1996 року, на право на земельну частку (пай) площею 4,22 умовно кадастрових гектарів ( а.с. 7 ).

12.12.2005 року ОСОБА_4 було видано державний акт серії ЯА № 085080 на право власності на земельну ділянку площею 3, 47 га, розташовану на території Ясенівської сільської рад Любашівського району Одеської області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 000223, виданого 05.04.1996 року.(а.с.11, 12)

20.11.2007 року помер заповідач ОСОБА_4 ( а.с. 8 ).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщини у вигляді земельної ділянки площею 3,47 га, розташованої на території Ясенівської сільської ради Любашівського району Одеської області, кадастровий номер 5123384400:01:002:0142 та кадастровий номер 5123384400:01:002:0143.

Згідно листа нотаріуса від 10.08.2016 року № 1322/01-16 позивачка у серпні 2016 року зверталася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, але у зв'язку з тим, що в заповіті заповідане майно - сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 000223, виданий 05.04.1996 року, а позивачка надала до нотаріальної контори правовстановлюючий документ- державний акт на земельну ділянку ЯА № 085080 від 05.04.1996 року, їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду з позовом про тлумачення заповіту. ( а.с. 6 ).

Згідно ст 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина перша статті 1221 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом, зокрема, можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно частини другої статті 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Відповідно до статей 10, 57-60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд вважає, що з метою захисту права позивачки ОСОБА_1 на оформлення спадщини, слід розтлумачити зміст заповіту складеного ОСОБА_4 09.11.2005 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Ясенівської сільської ради Любашівського району Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за № 282.

Здійснюючи тлумачення змісту заповіту, суд виходить із наступного.

Тлумачення судом змісту заповіту не повинно змінювати волі спадкодавця, тобто підміняти собою сам заповіт.

Суд не може брати на себе права спадкодавця щодо розпоряджання його майном.

Тлумачення змісту заповіту є лише інструментом з'ясування волі спадкодавця, а отже, суд, здійснюючи тлумачення змісту заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю спадкодавця.

Згідно п. 17 Розділу X „Перехідних положень" Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Тобто, на момент складання заповіту право ОСОБА_4 на земельний пай було підтверджене сертифікатом на право на земельну частку ( пай) серії ОД №000223, виданим 05.04.1996 року. Однак на момент відкриття спадщини йому належала земельна ділянка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 085080 від 12.12.2005 року, виданого на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 000223, виданого 05.04.1996 року. Проте спадкодавцем не було внесено змін до заповіту.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Таким чином, оскільки на час складання заповіту ОСОБА_4 ще не було видано державний акт серії ЯА № 085080 від 12.12.2005 року на право власності на земельну ділянку площею 3,47 га, розташовану на території Ясенівської сільської ради Любашівського району Одеської області, а право на земельну ділянку належало йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 000223, виданого 05.04.1996 року, очевидним є те, що складаючи заповіт на користь позивача, заповідач ОСОБА_5 заповідав позивачці саме земельну ділянку, власником якої він став згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 085080 від 12.12.2005 року.

Тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Любашівська районна державна нотаріальна контора Одеської області, про тлумачення заповіту належить задовольнити.

Керуючись ст.ст.125, 126 ЗК України, ст.ст.213, 1216-1218, 1220-1222, 1233, 1236, 1256, 1268, 1269, 1270 ЦК України, 10, 11, 57, 60, 212-215 ЦПК України , суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Любашівська районна державна нотаріальна контора Одеської області, про тлумачення заповітузадовольнити.

Розтлумачити заповіт ОСОБА_4 від 09.11.2005 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Ясенівської сільської ради Любашівського району Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за № 282, наступним чином:

Згідно ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Оскільки ОСОБА_4 заповів ОСОБА_1 право на земельну частку ( пай )розміром 4,22 умовно кадастрових гектарів, розташований на території Ясенівської сільської ради Любашівського району Одеської області , отримавши в подальшому державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 085080 від 12.12.2005 року , не внісши зміни до заповіту , то воля заповідача щодо заповіту позивачці земельної ділянки не змінилась. Тому та обставина , що на день відкриття спадщини змінився предмет спадкування , а саме право на земельну частку ( пай) як предмет заповіту змінився на земельну ділянку , яка була надана заповідачу у власність на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 000223, не є підставою для позбавлення спадкоємця спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

суддя В.О.Гнатюк