Постанова

від 26.09.2016 по справі 803/1369/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року Справа № 803/1369/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Максим" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Ковельська ОДПІ, позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Максим" (далі – ВКФ "Максим") про стягнення податкового боргу в сумі 7786,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків в Ковельській ОДПІ та зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПК України). За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 7786,00 грн., а саме: з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2782,00 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки у сумі 5004,00 грн., який відповідач в добровільному порядку не сплатив.

У зв'язку з несплатою ВКФ "Максим" податкового боргу Ковельською ОДПІ вживались заходи щодо стягнення заборгованості в порядку, визначеному статтею 59 ПК України, а саме була сформована та надіслана платнику податкова вимога №793-03 від 12 березня 2015 року, однак податковий борг відповідачем не було погашено.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки податковий борг у сумі 7786,00 грн. не погашений, то позивач просить стягнути його з рахунків відповідача в доход Державного бюджету України.

Від представника позивача 19 вересня 2016 року за вх. №12129/16 надійшло до суду письмове клопотання в якому він просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надав, хоча повістка була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отримана відповідачем 15 вересня 2016 року.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно із частиною першою статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що ВКФ "Максим" зареєстроване як юридична особа 19 червня 1995 року за адресою Волинська область, Шацький район, село Пульмо, вулиця Калініна та взяте на облік 19 червня 1995 року як платник податків, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 вересня 2016 року та довідкою №31 від 09 лютого 2000 року (а.с.11, 35).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

З матеріалів справи слідує, що за ВКФ "Максим" рахується податковий борг на загальну суму 7786,00 грн., а саме: з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2782,00 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки у сумі 5004,00 грн.

Як встановлено судом, податковий борг з податку на прибуток виник у відповідача внаслідок:

- несплати грошових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (відповідачем визначено податок на прибуток за звітний 2014 рік у сумі 2442,00 грн.) – а.с.20;

- несплати грошових зобов'язань за штрафними санкціями з податку на прибуток, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях: від 31 березня 2015 року №000092321 у сумі 170,00 грн.; від 16 червня 2016 року №000687321 у сумі 170,00 грн. (а.с.18, 19). Вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті Ковельською ОДПІ (Шацьке відділення) на підставі актів камеральних перевірок від 31 березня 2015 року №24/15, від 16 червня 2016 року №6/15/201 (а.с.12-17).

Судом також встановлено, що податковий борг по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки у сумі 5004,00 грн. виник, внаслідок несплати грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 30 липня 2015 року №0000952203 у сумі 4664,00 грн. та №0000942203 у сумі 340,00 грн. (а.с.24-25). Зазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті Ковельською ОДПІ на підставі акту (довідки) фактичної перевірки від 15 липня 2015 року №3285/03/20/22/20149649 (а.с.22-23).

Судом встановлено, що відповідачем у встановленому законом порядку вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались.

Оскільки податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2015 року №000092321, від 16 червня 2016 року №000687321, від 30 липня 2015 року №0000952203 та №0000942203 відповідачем в адміністративному або судовому порядку оскаржені у встановлені строки не були (доказів протилежного суду не надано), грошові зобов'язання, визначені ними є узгодженими, а тому у платника податків існує обов'язок їх сплатити.

Таким чином, загальна сума непогашеного податкового боргу ВКФ "Максим" становить 7786,00 грн., що також підтверджується розрахунком заборгованості по податках і платежах до бюджетів ВКФ "Максим", зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.5, 26-28).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як передбачено пунктом 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

          Відповідачем не сплачені податкові зобов'язання у строки, визначеними статтею 57 ПК України, а тому грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 7786,00 грн. залишається непогашеним.

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, що передбачені статтею 59 ПК України, а саме відповідачу була направлена податкова вимога від 12 березня 2015 року №793-03 (а.с.30). Вказаний захід не спричинив погашення платником податків податкового боргу.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Ковельської ОДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 7786,00 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 41, 128, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Максим" (44020, Волинська область, Шацький район, село Пульмо, вулиця Калініна, код ЄДРПОУ 20149649) в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 7786,00 грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 30 вересня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий                                                                      С.Ф. Костюкевич