Постанова
від 09.08.2016 по справі 808/2213/16
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року о/об 17 год. 09 хв. Справа № 808/2213/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-ЛТДН» про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

за участю представників:

від позивача – не прибув;

від відповідача – не прибув,

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-ЛТДН» (далі – відповідач), про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України) та зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 46 822,81 грн., у тому числі пеня у розмірі 23,10 грн. Позивач зазначає, що податковий борг підтверджений постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року по справі № 808/6352/15 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-ЛТДН» про стягнення коштів з рахунків платника податків. Позивач вказує, що ним, з метою стягнення з відповідача сум податкового боргу до установ банків, в яких у Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-ЛТДН» є відкриті рахунки, направлялись інкасові доручення, які повернуті податковому органу без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача. Позивач зазначає, що ним складно акт опису майна відповідача у податкову заставу, та описане рухоме майно. У зв'язку з викладеним позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача у розмірі 46822,81 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 09 серпня 2016 року до суду надійшло клопотання, в якому просить розглянути адміністративну справу за відсутності представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином, заперечень, заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до статті 41 КАСУкраїни, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суддя, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та матеріали позовної заяви, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес-ЛТДН» (код ЄДРПОУ 32292227) зареєстроване як юридична особа 20 грудня 2002 року, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №1001128141 від 11 липня 2016 року.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді згідно наданої позивачем довідки про заборгованість та інтегрованих облікових карток Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-ЛТДН», за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 46 822,81 грн.

Податкова заборгованість у відповідача виникла на підставі наступного.

1. Платником податків подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9010021390 від 05 лютого 2015 року на 2015 рік, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 2275 грн. 57 коп. по строку сплати 30 березня 2015 року, 30 квітня 2015 року, 30 травня 2015 року, 30 червня 2015 року, 30 липня 2015 року. Враховуючи наявну переплату по земельного податку з юридичних осіб у розмірі 118 грн. 92 коп. – сума заборгованості зі сплати вказаного податку на дату розгляду справи складає 11 258 грн. 93 коп.

Вказана суми сплачена не була та набула статусу податкового боргу.

2.Також за вказаною податковою декларацією суми податкових зобов'язань несплачені по строку сплати 30 серпня 2015 року, 30 вересня 2015 року, 30 жовтня 2015 року, 30 листопада 2015 року, 30 грудня 2015 року, 30 січня 2016 року - на загальну суму 13 653,42 грн. Оскільки вказані узгоджені податкові зобов'язання у встановлені законодавством строки не були сплачені, вказана сума набула статусу податкового боргу.

3. Крім того, відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9021960149 від 22 лютого 2016 року на 2016 рік, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 3260 грн. 86 коп. по строку сплати 01 березня 2016 року, 30 березня 2016 року, 30 квітня 2016 року, 30 травня 2016 року, 30 червня 2016 року. Отже загальна сума податкового зобов'язання за вказаною декларацією за зазначений період склала 16 304,30 грн.

Вказана сума сплачена не була та набула статусу податкового боргу.

4. Також судом встановлено, що позивачем на підставі висновків Акту перевірки №48/08-30/32292227 від 09 жовтня 2015 року винесено податкові повідомлення-рішення №0000921502 та №0000911502 від 24 листопада 2015 року, якими відповідачу нараховану суму штрафу у розмірі 5 645,06 грн.

Оскільки вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, та в адміністративному та судовому порядку не оскаржені вони вважаються узгодженими.

Вказані податкові зобов'язання відповідачем у встановлений законом термін сплачені не були, через що вони набули статусу податкового боргу.

5. Також судом встановлено, що на підставі статті 129 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань відповідачу було нараховано пеню в сумі 23,10 грн.

Отже, загальна сума податкового боргу відповідача з орендної плати з юридичних осіб за матеріалами адміністративної справи складає 46 822,81 грн.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянкиподаткову деклараціюна поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У пункті 57.3 статті 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Пунктом 129.4 статті 129 ПК України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до пунктів 95.1 – 95.2 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті59 ПК України Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області 03 квітня 2015 року сформована податкова вимога №744-23 на суму 2156,65 грн., яка надсилалась на адресу відповідача.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області зверталась до суду за стягненням з відповідача податкової заборгованості

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду №808/6352/15 від 16 вересня 2015 року стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-ЛТДН» (код ЄДРПОУ 32292227) у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти в сумі податкового боргу з плати за землю в розмірі 11 258 грн. 93 коп. (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 93 копійки).

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/6352/15 від 16 вересня 2015 року позивачем були сформовані інкасові доручення: №195 від 16 березня 2016 року; №196 від 29 березня 2016 року; №197 від 16 березня 2016 року; №198 від 24 березня 2016 року; №200 від 24 березня 2016 року, - та надіслані установам банків, в яких у відповідача відкриті рахунки, для виконання.

Інкасове доручення №198 від 24 березня 2016 року частково виконане на суму 62,00 грн. в межах залишку на рахунку.

Інкасові доручення №195 від 16 березня 2016 року, №196 від 29 березня 2016 року, №197 від 16 березня 2016 року, №200 від 24 березня 2016 року – повернуті без виконання з відмітками «без виконання» у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача та тим, що зазначені рахунки арештовані іншим виконавчим документом.

Виконуючим обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області 14 квітня 2015 року, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-ЛТДН» прийнято Рішення №6532/10/08-30-23-016 про опис майна у податкову заставу.

11 грудня 2015 року позивачем складено Акт опису майна №31 та на даний час майно відповідача знаходиться в податковій заставі, що також підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 48563575.

Вищевказані заходи, вжиті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій виявились неефективними, у зв'язку з чим податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

В той же час, Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21січня 2004 року № 22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Як встановлено судом із наданих позивачем інкасових доручень, в графі «призначення платежу» зазначено: «стягнення коштів з рахунків клієнтів банків згідно постанови ЗОАС від 16 вересня 2015 року по справі №808/6352/15».

Вказаною постановою з відповідача стягнено податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 11 258 грн. 93 коп.

Суд зазначає, що за правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів виконання вимог вищевказаної норми Податкового кодексу України, що стосується податкового боргу у розмірі 35 563,88 грн. у судовому порядку.

Крім того, судових рішень на стягнення податкового боргу у розмірі 35 563,88 та інкасових доручень до суду не надано.

Також суд звертає увагу, що постанова суду від 16 вересня 2015 року по справі №808/6352/15 частково виконана, зокрема з рахунків відповідача стягнуто суму 62,00 грн., отже залишок нестягненої суми по вказаній постанові суду складає 11 196,93 грн.

Зважаючи на такі обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме що стосується суми боргу, стягнутої постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року по справі №808/6352/15 у невиконаній банківськими установами частині.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

Відповідно до приписів частина 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області – задовольнити частково.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на погашення суми податкового боргу у розмірі 11196,93 грн. (одинадцять тисяч сто дев'яносто шість гривень 93 копійки) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-ЛТДН» (код ЄДРПОУ 32292227), що перебуває у податковій заставі.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                     Д.В. Татаринов

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.08.2016
Оприлюднено05.10.2016
Номер документу61700242
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —808/2213/16

Постанова від 09.08.2016

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Татаринов Дмитро Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні